3. Особливості маніпулювання свідомістю молодої людини в деструктивних культах.

Стан духовного благополуччя вважається складовою частиною системного поняття здоров'я в цілому. Здоров'я в загальноприйня­тому сенсі визначається як "стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороби і фізичних дефектів", що відбите в преамбулі Статуту Усесвітньої організації охорони здоров'я. Якщо ж ми говоримо про психічне здоров'я, то маємо на увазі "стан душевного благополуччя, характер­ний відсутністю хворобливих психічних проявів і що забезпечує аде­кватну умовам дійсності регуляцію поведінки і діяльності". Сьогоднішній день зробив актуальною проблему підтримки душевно­го благополуччя у зв'язку з явищами маніпулювання свідомістю, здійснюваними деструктивними культами, різними сектами, всіляки­ми групами і рухами, налаштованими на контроль свідомості людей. Ця проблема розглядалася в багатьох дослідженнях та ін.

Мета культу - контроль свідомості, який має на увазі владу не тільки над ухваленням рішень членами культу, а й над їхніми думками та відчуттями, над їх особою. Контроль над свідомістю встановлюється шляхом зміни ідентичності й нав'язування стерео­типів поведінки і мислення.

Найбільш сильною технікою контролю свідомості, використову­ваною деструктивними культами, є індоктринація різноманітних страхів, фобій. Відчуття страху постійно підтримується. Можуть індоктринуватися наступні фобії: боязнь мислити незалежно, критично щодо культу, страх позагрупового соціуму, фобія на вихід із культу, боязнь природних лих, створення емоційних піків і спадів, викори­стання ритуального, часто публічного визнання гріхів.

Механізм деформації особи під час попадання в тоталітарний культ є фактичною дезінтеграцією образу "Я", що виріс природним чином. Відбувається насильницька заміна його штучно сформованим псевдочином "Я". Суть цього нового образу - бути веденим, керова­ним і підпорядковуваним. Фактично така жертва деперсоналізації зупиняється у своєму розвитку. Людина починає жити поза особис­тою історією, поза світом реальних взаємодій із навколишніми суб'єктами.

Необхідно відзначити мотивацію вступу до культової общини. Найчастіше це спостерігається у разі відчуття втрати сенсоутворюючих позицій свого "Я", що розвивається, з гіпертрофованою рефлек­сією. Можна відзначити й мотивацію подолання наростаючого від­чуття відгородженості від реального світу і спроби знайти магічний шлях до духовної досконалості. Схильні до дій культу особи з добре розвиненим критичним мисленням, без комплексів, достатньо само­стійні, орієнтовані на макросоціальні духовні цінності. У полі зору культів перебувають також особи, котрі характеризуються відсут­ністю особової захищеності за наявності фрустрації. Мотивація полягає не в жаданні пізнання, а в жаданні визнання, отриманні співчуття та емоційної підтримки з боку інших.

У деструктивному культі людина стикається із середовищем, яке тотально змінює особу. Викликає побоювання факт, що вказані зміни можуть перетворитися на початкове порушення психіки, услід за ним можливий розвиток важчих психічних розладів.

Жертви культового контролю свідомості мають наступні проблеми:

1. Крайнє порушення ідентичності, "плаваючі" стани, тобто особ­лива зміна свідомості, проміжна між неспанням і сном, неадекватні емоційні реакції, зорові й слухові галюцинації, психомоторне збуд­ження.

2. Напади паніки та тривожності, депресія, посттравматичний стресовий розлад, синдром хронічної втоми.

3. Психосоматичні симптоми: головні болі, болі в спині, астма, шкірні порушення, розлади сну, травні розлади, сексуальні проблеми.

4. Проблеми з ухваленням рішень, відчуття провини, страх, утрата довіри, боязнь близькості (інтимності) й зобов'язань.

Одним із відомих на сьогодні видів допомоги є консультування про вихід із культу. Консультування про вихід - це інтенсивна інформаційна терапія учасника деструктивного культу. Кінцевою метою є відновлення у культиста індивідуальної звички розумно та критично мислити й посилення вільного волевиявлення. Цей процес можна було б точніше позначити як консультування про інформацію, що дає змогу більш повно і критично оцінити ступінь і засоби впливу цієї групи на особу. У роботі з членами культів питання блокування свідомості є необхідним для розуміння. Чому людина відмовляється вірити у факти, незважаючи на досить переконливі доводи? Чому буває неможливо достукатися до свідомості людини? Правильне розуміння мислення культиста й розстановка пріоритетів у його свідомості є головними в досягненні успіху із виведення людини з культу. Автори цього підходу пишуть про нього, що він є добро­вільним, інтенсивним, обмеженим за часом, договірним освітнім процесом.

Такими чином, закономірними є наступні висновки:

1. Молоді люди в сучасному світі схильні до дії деструктивних культів, особливо особи, котрі мають параноїдальні, епілептоїдні та шизоїдні схильності.

2. Ефективною формою роботи з адептами є консультування про вихід із культу. Під час консультування необхідна окрема програма роботи з кожним типом, направлена на активну роботу свідомості культиста, що приводить у результаті до відновлення ідентичності й контролю свого "Я".

3. Для збереження здоров'я в суспільстві необхідна організована, методична робота з молоддю із профілактики залежності від культу.