Тема 2. Статистичне спостереження

Статистичне спостереження – це збір статистичної інформації. Воно є початковою стадією статистичного дослідження, тому помилки, допустимі на етапі збору статистичних даних, впливають на правильність і вірогідність теоретичних і практичних висновків.

Статистичне спостереження – це спланований систематичний науково-організований збір масових даних про різноманітні соціально-економічні явища і процеси.

У статистичній практиці застосовують дві організаційні форми спостереження:

1. звітність організації – є основним джерелом статистичної інформації. Вона побудована на системі жорстко регламентованих показників, які характеризують діяльність організацій. Крім загальнодержавної звітності існує внутрішньовідомча звітність. Звітність складається на основі первинного обліку діяльності організації. Вірогідність звітності гарантується юридичною відповідальністю керівників організації. Статистичну звітність класифікують на типову та спеціалізовану звітність. Типова має єдину форму і зміст для всіх організацій галузі. Спеціалізована притаманна тим організаціям, що мають власну специфіку:

• за періодичністю подання (тижнева; декадна; місячна; квартальна; річна),

• за способом подання (термінова; поштова),

• за порядком проходження (централізована; децентралізована). Централізована проходить через органи державної статистики, а децентралізована спочатку спрямовується у відповідні відомства і потім у статистичні органи.

2. спеціально організовані статистичні спостереження – охоплюють ті явища суспільного життя, які не відображаються у звітності. Це одноразові обліки чи опитування вибіркові чи монографічні обстеження, переписи (проводяться періодично або одноразово), які дають характеристику масового явища станом на певний момент часу (наприклад, перепис населення). Одноразові обліки проводяться на місцях згідно з інструкцією статистичного органу (наприклад, облік посівних площ). Спеціальні статистичні обстеження переважно вибіркові (наприклад, обстеження бюджетів сімей).

Засоби отримання статистичних даних передбачають такі підходи:

1. Безпосередній облік фактів передбачає прямий огляд, перелік, вимірювання, зважування (наприклад, перепис фруктових дерев, облік товарних залишків на складі, інвентаризація майна).

2. Документальний облік ґрунтується на даних різних документів первинного обліку. Використовується при складанні статистичної звітності, запису актів громадянського стану.

3. Опитування респондентів. У ньому відповіді на питання формуляра записують зі слів респондента. Опитування бувають:

• експедиційні – спеціально підготовані реєстратори заповнюють формуляри спостереження і одночасно перевіряють правильність відповідей на питання;

• самореєстрація – респонденти самостійно заповнюють статистичний формуляр, а працівники статистичних органів лише перевіряють повноту і правильність відповідей;

• кореспондентське опитування – здійснюють спеціальні дописувачі, які заповнюють формуляри згідно з інструкцією і передають відомості статистичним органам;

• анкетне опитування – анкети респондентам вручають особисто або надсилають поштою.

Помилки спостереження і контроль вірогідності даних

Точність - це міра відповідності даних спостережень дійсній їх величині.

Вірогідність - це міра об'єктивного відображення статистичними даними суті явищ і процесів.

Помилка спостереження - це розбіжність між даними спостереження і дійсним значенням показника. Помилки бувають помилками реєстрації та репрезентативності.

Помилки реєстрації виникають внаслідок неправильного встановлення фактів чи неправильного запису. Допускаються випадково або систематично. Випадкові виникають внаслідок дії випадкових причин і спричиняють спотворення даних, допускаються респондентами і реєстраторами. Вони не є небезпечними і, як правило, урівноважуються. Систематичні приводять до зміщень узагальнених даних. Іноді виникають через нечітке формулювання програми спостереження. Бувають помилки навмисні і ненавмисні. Систематичні навмисні помилки реєстрації виникають внаслідок свідомого викривлення фактів. Винні службові особи притягаються до дисциплінарної, матеріальної і, навіть, кримінальної відповідальності.

Помилки репрезентативності виникають при несуцільному спостереженні, коли відібрана та обстежена частин сукупності, що не повністю відтворює склад сукупності в цілому.

Помилки спостереження виявляються при ретельній перевірці і контролі вірогідності даних, що зокрема передбачають:

1. Перевірку правильності оформлення первинних документів.

2. Логічний контроль.

3. Арифметичний контроль, який полягає у перевірці узагальнюючих показників.