- •75. Українські землі напередодні Першої світової війни: економічна та суспільно-політична ситуація.
- •76. Перша світова війна і Україна. Відношення до війни соціальних і національних прошарків та політичних організацій українського суспільства.
- •77. Політика урядів Австро-Угорщини і Російської імперії в українському та польському питанні у роки Першої світової війни.
- •78. Політична ситуація в Україні після Лютневої (1917 р.) буржуазно-демократичної революції. Суспільно-політичні сили та інститути влади в Україні на етапі 1917 – початку 1918 рр.
- •79. Українська Центральна Рада та Генеральний секретаріат – перші державні структури відродженої України. Склад, політична програма, універсали уцр.
- •80. Українська держава гетьманської доби: зовнішня і внутрішня політика п.Скоропадського.
- •81. Політичні обставини утворення зунр. Внутрішня і зовнішня політика, історичне значення зунр.
- •82. Утворення Директорії унр, її реформи і зовнішньополітичні орієнтації.
- •83. Причини поразки та історичні уроки української національно-демократичної революції 1917-1920 рр.
- •84. Брест-Литовська конференція та українське питання.
- •84. Брест-Литовська конференція та українське питання.
- •85.Встановлення радянської влади в Україні: передумови, причини, наслідки.
- •86. Економічна та суспільно політична криза радянського суспільства на початку 1920-х рр.: пошуки виходу. Нова економічна політика, її суть та особливості впровадження в Україні.
- •87. Кооперативний рух в Україні на етапі 1920-х рр.: особливості в усрр і на західноукраїнських територіях.
- •88. Політика українізації в усрр. Її зміст і результати.
- •89. Формування та діяльність інституцій радянської влади в Україні. Радянська Україна у Конституціях срср (1924 і 1936 рр.) й усрр(урср) 1925, 1929 і 1937 рр.
- •90. Міжнаціональні відносини і релігійне життя в усрр у 1920-1930-ті рр.
- •92. Центри української еміграції в Польщі, Чехословаччині й Румунії. Діяльність української політичної й військової еміграції.
- •93Суспільно-політичне життя на західноукраїнських територіях у 1920-ті рр. Політика пацифікації ю. Пілсудського в Східній Галичині.
- •94. Суперечливість соціально-економічного розвитку українського суспільства в умовах сталінізму. Економічні перетворення у промисловості: індустріалізація, її передумови, хід здійснення, наслідки.
- •95. Колективізація: мотиви, хід здійснення, результати. Економічні та соціальні наслідки.
- •96. «Культурна революція», її зміст та шляхи реалізації в Україні.
- •97. Діяльність українських політичних партій і рухів на західноукраїнських територіях у 1930-ті рр. Комуністичний рух. Особливості функціонування націоналістичних організацій.
- •98. Карпатська Україна як спроба створення Української держави у 1939 р.
- •99, Українське питання в політиці держав Європи напередодні Другої світової війни.
- •100. Українські землі у військово-політичних планах Німеччини та срср. Наслідки реалізації німецько-радянських домовленостей стосовно України.
- •101. Радянізація західноукраїнських земель (1939-1941 рр.).
- •102. Напад фашистської Німеччини на срср. Причини поразок Червоної Армії у перші місяці війни. Оборонні бої в Україні 1941-1942 рр.
- •104. Створення та діяльність в роки Другої світової війни оун-упа.
- •105. Україна в дипломатії країн-учасниць антигітлерівської коаліції.
- •106. Визволення України від фашистських загарбників. Формування кордонів урср під час та по закінченні Другої світової війни.
- •106. Визволення України від фашистських загарбників. Формування кордонів урср під час та по закінченні Другої світової війни.
- •107. Депортація населення з території України та Криму (1944 р.).
- •109. Повоєнна вiдбудова та соцiльно-полiтичний розвиток України.
- •110. «Ждановщина» в Україні: ідеологічний наступ тоталітарного режиму на суспільство і культуру.
- •111. Радянiзацiя захiдних областей України у повоєнний період. Лiквiдацiя повстанського руху.
- •112. Урср в перiод десталiнiзацiї (1953-1964рр): напрямки реформування.
- •113. Розширення повноважень Української рср у складі срср в період десталінізації.
- •114. Культурне життя в Україні(1953-1964рр.). «Шістдесятники», причини виникнення, діяльність.
- •115. Посилення системної кризи тоталітарного ладу (серед. 60-х— початок 80-х рр.).
- •116.Етносоцiальнi процеси в урср у перiод загострення кризи радянськоi системи 1960-1980-х рр.
- •117. Полiтична опозицiя другої пол. 60-х — сер. 80-х рр.В Україні: програмнi та органiзацiйнi засади.
- •118. Політика русифікації України в 60-х – 80-х роках. Наслідки цього процесу для української нації.
- •119. Концепцiя і шляхи «перебудови» в срср I Україна.
- •120. Стан української економіки у другій половині 1980-х років та назрівання економічної кризи.
- •121. Суспільно-політичні процеси в Україні в період «перебудови». Розгортання руху за національне відродження. Формування передумов незалежності України.
- •122. Студентський і молодіжний рух в Україні в умовах перебудови.
- •124. Становлення багатопартiйної системи в Українi. Класифiкацiя новостворених полiтичних партiй. Характер багатопартiйностi.
101. Радянізація західноукраїнських земель (1939-1941 рр.).
Передумовою встановлення радянського режиму в Західній Україні та Північній Буковині було зайняття цих територій у 1939 та 1940 роках радянськими військами. Фактори, які зумовили приєднання західноукраїнських земель до УРСР, були зовнішніми( території відійшли до «сфери впливу» СРСР за проток. до пакту Мол. – Ріб.).
Впровадж. держ. тоталітарного режиму на приєд. територіях здійснювалося за схемою: -рішення про скликання Народних Зборів Західної України та їх проведення ухвалювалося у ЦК ВКП(б), -кандидатури депутатів ретельно підбиралися і вносилися органами влади на безальтернативній основі, - певны форми тиску на виборців, так і підтасовки голосів при їх підрахунку.
З точки зору історичної перспективи входження західноукраїнських земель до УРСР підсилило загальний потенціал українського народу, зберегло територіальну цілісність. Ухвалена Народними Зборами декларація про встановлення радянської влади та приєднання до УРСР, конфіскацію поміщицьких земель, націоналізацію промисловості та банків – фактично легітимувала нову владу на західноукраїнських землях.
Радянські громадські організації ( профспілки, комсомол) були філіями партійних державних органів. Майже всі владні посади в новостворених органах займали направлені з республіканських та всесоюзних комісаріатів працівники, оскільки довіри до місцевих спеціалістів у нової влади не було. Місцеві Ради депутатів влади не мали. Уся система державних органів повністю була підпорядкована керівним вказівкам партії, штатний апарат домінував над депутатським, виконавчі структури – над представницькими.
Відбулися кардинальні зміни в ек. та соц. сфері: націоналізація підприємств, створення промислових артілей. Одержавлення економіки відбулося швидкими темпами. Центральні адміністративні структури (трести, главки, наркомати тощо) стали фактичними господарями та розпорядниками економіки краю. Партійно-господарські структури перебрали на себе контроль за розвитком економіки та соціальної сфери. Разом з тим значні радянські капіталовкладення в місцеву економіку зумовили збільшення обсягів виробництва, ліквідацію безробіття й розширення місцевих робітничих лав. Робота новостворених державних структур була направлена на перебудову села. При безупинній нав’язливій пропаганді розпочалася колективізація. За радянськими зразками також проходила реорганізація медицини, культури й освіти. У містах і селах відкривалися численні лікарні, амбулаторії, пологові будинки, медичні пункти. Діяли вони безкоштовно й обслуговувалися великою кількістю прибулих медичних працівників. Відкривалися нові школи, училища, університети. Освіта стала доступною усім без винятку.
Безумовно, радянізація західноукраїнського краю мала для людей глибокі психологічні наслідки.
Прискорена інтеграція західноукраїнського регіону до системи радянського казарменного соціалізму супроводжувалася широкомасштабними репресіями, розстрілами, порушеннями законів і прав людини. У перших ешелонах репресованих йшли священики, заможні селяни, високоосвічені спеціалісти, вчені, письменники. Людей вивозили родинами, селами, вулицями. Масштаби. В тих, хто залишався, відбирали будинки, майно, худобу. Усе проводилося під гаслами націоналізації, соціальної справедливості й ліквідації нерівності. Населення регіону, хоч і було позбавлене будь-якої змоги виправити нав’язане йому становище, але чинило відчайдушний опір.