95. Колективізація: мотиви, хід здійснення, результати. Економічні та соціальні наслідки.

Але у сталінських планах колективізація — це був не лише зручний засіб забезпечення зростаючого населення міст та армії продовольством, а промисловості — сировиною і робочою силою. Кардинальну зміна вектора залежності:не держава мусила залежати від значної кількості неконтрольованих індивідуальних селянських господарств, а сконцентровані у великі спільні господарства селяни мусили перебувати в залежності від державних структур. Мета.-ліквідація селянського дрібнотоварного господарства як основи, на якій міг відродитися буржуазний лад.

-колгоспи мали забезпечити економічне зростання аграрного виробництва, уникаючи застосування ринкових механізмів.

-встановлення тоталітарного режиму

-Необхідність забезпечення коштів для індустріалізації

-Потрібен був механізм постачання хліба

-Можливість контролю за селянством

-Протиріччя між більшовицькою ідеологією та наявністю приватної власності.

-ліквідація шкідливого «буржуазного впливу» на приватної власності.

-зріст виробництва сільськогосподарської продукції на 150%

методи: -накладена на колгоспи безрозмірна продрозкладка;

-жорстка регламентація їхньої господарської діяльності тощо .

-ідустріалізація здійснювалася екстенсивним шляхом

- курс на мілітаризацію народного господарства, створення могутнього військово-промислового комплексу

-експлуатація робітничого класу

-ліквідація куркульства як класу

Хід здійснення. Поштовхом до форсування колективізації стала хлібозаготівельна криза 1928 p., У тій ситуації вождь вирішує, що для "стрибка" в індустріалізацію необхідно встановити над селянством жорсткий економічний і політичний контроль.

— 1929—1930 pp. — час прискореної колективізації. 1929 р. він наказує розпочати рішучу кампанію "суцільної колективізації". мета: забезпечити нееквівалентний обмін між містом і селом, тобто полегшити викачування селянських ресурсів у державний бюджет, це по суті перетворилася в комунізацію. У колгоспи забирали все: реманент, велику рогату худобу, коней, птицю; ситуація ускладнювалась надмірними стараннями місцевих властей.

— 1930 р. Почався масовий вихід з колгоспів. Також політика колективізації здійснювалася з розрахунком на соціальне єднання бідняків і середняків з метою ліквідації «куркульства як класу». Такий підхід мав на меті розколоти селянство, щоб подолати його менш консолідований та ідейно не озброєний опір.

— 1931—1933 pp. —.( прискорення її темпів, закінчення в основному колективізації в Україні (колективізовано 70% дворів)). Метою кампанії 1931-1932рр. стала повна ліквідація селянина приватного власника. Піком цієї компанії був Голодомор 1932-1933 рр., заходи, які мали як соціально-економічну, так і зовнішньополітичну спрямованість.

— 1934—1937 pp. — завершальний етап колективізації.

Головним результатом колективізації став здійснений індустріальний стрибок(зріс у 7 разів), за який заплачено дорогою ціною, а саме:

Негатині:1) глибокої деградації продуктивних сил села. 2) ліквідація економічної самостійності селянства; 3) Контроль сталінського партійно-державного апарату над громадянами став повністю тоталітарним;4) зникли матеріальна заінтересованість у результатах праці, почуття власника-господаря. Відбулося «розселянювання»;5) голодомор 1932—1933 pp. в Україні. 6) зниження продуктивності сільського господарства

Позитивні:1)за обсягом виробництва важкої промисловості Україна випередила ряд розвинутих європейських країн;2)Україна із аграрної країни перетворилася в індустріально – аграрну.3) було ліквідовано безробіття, з’явилися тисячі нових робочих місць.