Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Зв т.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
05.09.2019
Размер:
66.44 Кб
Скачать

3.4. Аналіз рентабельності підприємства

Реалізуючі вироблену продукцію, підприємство відшкодовує собівартість продукції та інші витрати і одержує грошові накопичення у вигляді прибутку. Тому прибуток є узагальнюючим якісним показником ефективності господарювання.

Рентабельність – це відношення прибутку до вартості елементів виробництва, що сприяли його створенню. Економічний аналіз рівня рентабельності (прибутковості) та причин її зміни має важливе значення для виявлення резервів підвищення ефективності діяльності підприємства.

Рентабельність характеризує рівень віддачі витрат та використання засобів виробництва. На практиці розраховують наступні показники рентабельності:

Коефіцієнт витрат виробництва (Квв) - розраховується шляхом ділення суми собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) на чистий доход (виручку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Якщо цей показник з періоду у період збільшується, то це може свідчити про підвищення вартості сировини, збільшення трудових витрат або витрат у процесі виробництва продукції.

Коефіцієнт рентабельності активів (Ка) розраховується як відношення чистого прибутку до середньої суми активів.

Показники рентабельності показують загальну прибутковість підприємства, яка залежить від ефективного управління активами.

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу (Квк)

Розрізняють також рентабельність власного капіталу до оподаткування і після оподаткування.

Рентабельність власного капіталу дорівнює відношенню прибутку підприємства до оподаткування до власного капіталу.

Рентабельність власного капіталу дорівнює відношенню прибутку підприємства після оподаткування до власного капіталу.

Рентабельність власного капіталу показує скільки прибутку приносить кожна гривня власного капіталу.

Всі наведені коефіцієнти майнового стану, ліквідності, фінансової стійкості, ділової активності та рентабельності можна звести до таблиці 6.

Таблиця 6

Основні фінансово-економічні показники та коефіцієнти ТОВ «АероСвіт»

Показник

2007

2008

2009

2010

Норматив

1. ПОКАЗНИКИ МАЙНОВОГО СТАНУ

1.1 Коефіцієнт зносу основних засобів

0,24

0,27

0,29

0,28

Зменшення

1.2 Коефіцієнт придатності основних засобів

0,76

0,73

0,71

0,72

Зменшення

1.3 Коефіцієнт вибуття основних засобів

0

0

0

0,99

Зменшення

1.4 Коефіцієнт оновлення основних засобів

0,063

0,069

0,086

0,68

Зменшення

2. КОЕФІЦІЄНТИ ЛІКВІДНОСТІ

2.1 Коефіцієнт загальної ліквідності

4,56

3,65

4,68

2,74

>1

2.2 Коефіцієнт поточної ліквідності

0,92

0,92

1,8

1,4

>2

2.3 Коефіцієнт швидкої ліквідності

0,13

0,20

0,48

0,46

0,7-1,0

2.4 Коефіцієнт абсолютної ліквідності

0,28

0,35

0,38

0,24

0,2-0,25

3. ПОКАЗНИКИ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ

3.1 Коефіцієнт фінансової залежності

1,38

1,42

1,48

1,36

Збільшення

3.2 Коефіцієнт автономії

0,73

0,72

0,8

0,58

>=0,5

3.3 Коефіцієнт маневреності

0,35

0,35

0,46

0,4

Не змінив.

3.4 Коефіцієнт концентрації залучення капіталу

0,27

0,27

0,34

0,28

<0,4

3.5 Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу

0,38

0,4

0,45

0,3

0,3-0,5

3.6 Коефіцієнт фінансової стабільності

2,64

2,61

2,7

2,6

2-3

3.7 Коефіцієнт забезпечення запасів власними коштами

0,38

0,4

0,5

0,2

=1

4. ПОКАЗНИКИ ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ

4.1 Оборотність коштів в розрахунках(обороти)

106,5

98,14

94,5

92,4

Зменшення

4.2 Оборотність коштів в розрахунках (дні)

3,78

3,67

3,56

3,5

Зменшення

4.3 Оборотність виробничих запасів (обороти)

19,91

20,62

24,56

25,8

Збільшення

4.4 Оборотність виробничих запасів (дні)

18,08

17,46

16,84

15,9

Зменшення

4.5 Оборотність дебіторської

заборгованості (обороти)

106,5

98,1

96,4

90,2

Зменшення

4.6 Оборотність дебіторської заборгованості (дні)

3,54

3,67

3,7

3,78

Збільшення

4.7 Оборотність кредиторської заборгованості (обороти)

15,41

14,28

13,8

13,65

Зменшення

4.8 Оборотність кредиторської

заборгованості (дні)

23,36

25,21

26,2

27,8

Збільшення

4.9 Оборотність основних

засобів (фондовіддача)

9,4

8,1

7,3

5,9

Зменшення

4.10 Оборотність власного капіталу

4,11

5,84

5,9

6,4

Збільшення

4.11 Оборотність капіталу

4,12

4,23

4,5

4,3

Збільшення

5. ПОКАЗНИКИ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ

5.1 Рентабельність виробничої діяльності

0,83

0,81

0,78

0,54

Збільшення

5.2 Рентабельність реалізованої продукції

0,17

0,14

0,12

0,11

Збільшення

5.3 Рентабельність активів

9,05

7,26

7,16

6,9

Збільшення

5.4 Рентабельність власного капіталу:

до оподаткування

після оподаткування

0,46

0,21

0,35

0,18

0,48

0,23

0,3

0,16

Збільшення

Збільшення

З таблиці 6 можна зробити висновки, що в цілому фінансовий стан ТОВ «АероСвіт» стійкий, зокрема:

значення коефіцієнтів ліквідності находяться в межах норм;

коефіцієнт незалежності зменшився;

на підприємстві визначається позитивний ріст об’єму основних засобів, що зв’язані з розширенням структури підприємства;

коефіцієнт обертання кредиторської заборгованості мав стійку тенденцію до зростання, і, відповідно, строк обертання кредиторської заборгованості мав тенденцію до зменшення;

зменшилась дебіторська заборгованість на підприємстві;

оборотні засоби ТОВ «АероСвіт» мають також тенденцію до зростання, що вказує на стабільний оборот засобів;

в ТОВ «АГРОСІТІ» коефіцієнт співвідношення залучених і власних засобів був менше 1, і це можливо розглядати, як позитивну тенденцію до підвищення стійкості підприємства;

у підприємства за останній рік збільшився асортимент випущеної продукції, що автоматично збільшив прибуток підприємству;

можна відмітити, що підприємство рентабельне і динаміка рентабельності підприємства збільшується, як в частині основного капіталу, так і по виробництву продукції (послуг).

4. Індивідуальне завдання. Економічна безпека підприємства

У ринкових умовах господарювання підприємство, як відкрита система, функціонує у складному зовнішньому середовищі, що характеризується нестабільністю та постійною динамікою. Таке середовище змушує керівництво швидко адаптуватися до нових умов, потребує знання законів розвитку та пошуку шляхів виживання в ринковій економіці, врахування чинників невизначеності та нестійкості економічного середовища.

Найважливішими факторами, що впливають на економічну безпеку підприємства, є ступінь досконалості законодавчої бази, рівень оподаткування, доступ на світові ринки збуту, інвестиційна привабливість регіону, держави. Насамперед, економічна-безпека підприємства залежить від економічної безпеки держави, регіону, адже ґрунтується на їхньому фінансовому, сировинному та виробничому потенціалі, перспективах розвитку. Наявність багаторівневої концепції економічної безпеки господарюючих суб'єктів усіх рівнів дає можливість забезпечити передбачуваність зовнішніх загроз підприємствам.

Економічній безпеці підприємства властивий подвійний характер: з одного боку, вона забезпечує можливість власного функціонування, з іншого — є частиною (елементом) економічної безпеки системи вищого рівня і суб'єктом, що забезпечує виконання функцій регіоном, державою. В перехідні періоди розвитку економіки домінуючими є дослідження макроекономічних аспектів економічної безпеки.

Поняття "економічна безпека" пройшло чимало переосмислень у зв'язку зі зміною умов зовнішнього середовища і з урахуванням факторів, які зумовлюють процеси управління. Вперше поняття "економічна безпека" почало застосовуватися на Заході у зв'язку зі зростанням проблеми обмеженості ресурсів та розпадом колоніальної системи, що призвело до порушення традиційних зв'язків між постачальниками ресурсів, життєво необхідних індустріальним суспільствам.

Сутність економічної безпеки полягає в забезпеченні поступального економічного розвитку суспільства з мстою виробництва необхідних благ та послуг, що задовольняють індивідуальні та суспільні потреби. Раніше усі питання, пов'язані із забезпеченням безпеки покладалися на державні органи. Останнім часом спостерігається відтворення системи безпеки, в якій провідна роль відводиться державі.

На мікрорівні економічна безпека проявляється в забезпеченні нормальної і стабільної діяльності підприємства, попередженні витоку інформації.

Головна мета управління економічною безпекою — забезпечення найефективнішого функціонування, найпродуктивнішої роботи операційної системи та економічного використання ресурсів, забезпечення певного рівня трудового життя персоналу та якості господарських процесів підприємства, а також постійного стимулювати нарощування наявного потенціалу та його стабільного розвитку.

До основних функціональних цілей економічної безпеки належать:

— забезпечення високої фінансової ефективності роботи, фінансової стійкості та незалежності підприємства;

— забезпечення технологічної незалежності та досягнення високої конкурентоспроможності технічного потенціалу того чи того суб'єкта господарювання;

— досягнення високої ефективності менеджменту, оптимальної та ефективної організаційної структури управління підприємством;

— досягнення високого рівня кваліфікації персоналу та його інтелектуального потенціалу, належної ефективності корпоративних НДДкР;

— мінімізація руйнівного впливу результатів виробничо-господарської діяльності на стан навколишнього середовища;

— якісна правова захищеність усіх аспектів діяльності підприємства;

— ефективна організація безпеки персоналу підприємства, його капіталу та майна, а також комерційних інтересів.

Головна та функціональні цілі зумовлюють формування необхідних структуроутворюючих елементів і загальної схеми організації економічної безпеки.

Загальна схема процесу організації економічної безпеки включає такі дії (заходи), що здійснюються послідовно або одночасно:

а) формування необхідних корпоративних ресурсів (капіталу, персоналу, прав інформації, технології та устаткування);

б) загальностратегічне прогнозування та планування економічної безпеки за функціональними складовими;

в) стратегічне планування фінансово-господарської діяльності підприємства;

г) загально-тактичне планування економічної безпеки за функціональними складовими;

г) тактичне планування фінансово-господарської діяльності підприємства;

д) оперативне управління фінансово-господарською діяльністю підприємства;

е) здійснення функціонального аналізу рівня економічної безпеки; є) загальна оцінка досягнутою рівня економічної безпеки.

Основними напрямами організації економічної безпеки підприємства за окремими функціональними складовими є:

1. Фінансова складова, яка вважається провідною й вирішальною, оскільки за ринкових умов господарювання фінанси є "двигуном" будь-якої економічної системи.

2. Інтелектуальна й кадрова складова — належний рівень економічної безпеки у великій мірі залежить від складу кадрів, їхнього інтелекту та професіоналізму.

3. Техніко-технологічна складова — процес охорони техніко-технологічної складової економічної безпеки, як правило, передбачає здійснення кількох, послідовних станів.

4. Політико-правова складова — загальний процес охорони політико-правової складової економічної безпеки здійснюється за типовою схемою, яка охоплює такі елементи (дії) організаційно-економічного спрямування:

а) аналіз загроз негативних впливів;

б) оцінка поточного рівня забезпечення;

в) планування комплексу заходів, спрямованих на підвищення цього рівня;

г) здійснення ресурсного планування;

ґ) планування роботи відповідних функціональних підрозділів підприємства;

д) оперативна реалізація запропонованого комплексу заходів щодо організації належного рівня безпеки.

5. Інформаційна складова — належні служби підприємства виконують певні функції, які в сукупності характеризують процес створення та захисту інформаційної складової економічної безпеки.

6. Екологічна складова — проблему охорони екологічної безпеки суспільства від суб'єктів господарювання, що здійснюють виробничо-комерційну діяльність, можна вирішити тільки через розробку і ретельне дотримання національних (міжнародних) норм мінімально допустимого вмісту шкідливих речовин, які потрапляють у навколишнє середовище, а також дотримання екологічних параметрів продукції, що виготовляється.

7. Силова складова. Принципову схему організації силової складової економічної безпеки з виокремлюванням послідовно виконуваних робіт.

У кінцевому підсумку сукупність негативних дій щодо силової складової економічної безпеки можна стисло сформулювати так:

а) фізичні та моральні впливи особистого спрямування (спрямовані проти конкретної особистості);

б) негативні дії, спрямовані на завдання шкоди майну, включаючи загрози зменшення активів підприємства (організації) і втрати ним (нею) фінансової незалежності;

в) негативний вплив на інформаційне середовище суб'єкта господарювання (промислове шпигунство).

ВИСНОВКИ

В даній роботі було розглянуто основні напрямки діяльності ТОВ «АероСвіт» та здійснено фінансово-економічний аналіз даного підприємства на основі форм звітності за 2007-2010 роки, що містяться у додатках. Підводячи підсумки даної виробничої практики, можна зробити висновки про фінансово-економічну діяльність підприємства.

В цілому фінансовий стан ТОВ «АероСвіт» можна охарактеризувати як стійкий. Виходячи з результату аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства, можна відмітити те, що: значення коефіцієнтів ліквідності находяться в межах норм; коефіцієнт незалежності зменшився; на підприємстві визначається позитивний ріст об’єму основних засобів, що зв’язані з розширенням структури підприємства; коефіцієнт обертання кредиторської заборгованості мав стійку тенденцію до зростання, і, відповідно, строк обертання кредиторської заборгованості мав тенденцію до зменшення; зменшилась дебіторська заборгованість на підприємстві; оборотні засоби ТОВ «АероСвіт» мають також тенденцію до зростання, що вказує на стабільний оборот засобів; в ТОВ «АероСвіт» коефіцієнт співвідношення залучених і власних засобів був менше 1, і це можливо розглядати, як позитивну тенденцію до підвищення стійкості підприємства; у підприємства за останній рік збільшився асортимент випущеної продукції, що автоматично збільшив прибуток підприємству; можна відмітити, що підприємство рентабельне і динаміка рентабельності підприємства збільшується, як в частині основного капіталу, так і по виробництву продукції (послуг).

В цілому підприємство має стійке фінансове положення, і задовільну структуру балансу. Хоча у підприємства висока ступінь оберненості капіталу і це в де якій мірі компенсує високу кредиторську заборгованість. Кредиторська заборгованість підприємства повинна бути скорочена і збільшений власний капітал, так як використання позикових засобів в такому співвідношення дає невигідним господарську діяльність підприємства.