30.Вступ та його функції.

В ораторській промові вступ має найважливіше значення. Загальна мета вступу - це встановлення контакту з аудиторією. Функції вступу в риториці полягають в тому, щоб психологічно підготувати аудиторію до сприйняття теми. Рекомендується будувати вступ так, щоб одразу зацікавити слухачів темою та сформувати психологічні умови її презентації.

Якщо в перші хвилини оратору це не вдалося зробити, тоді навряд чи його виступ у цілому буде успішним.

Найбільш поширеними є три прийоми, які використовуються у вступі:

• привертання уваги аудиторії;

• "початок здалеку";

• "несподіваний вступ".

Перший прийом (привертання уваги аудиторії) передбачає три випадки залежно від того, якому компоненту риторичного трикутника надається перевага:

1) Оратор підкреслює своє право говорити на певну тему. Риторика в подібних випадках рекомендує тактику, що зорієнтована не на презентацію особистості оратора, а на презентацію його ставлення до того, що відбувається. Наприклад: Шановні слухачі! Ви вже прослухали цікаві й яскраві виступи моїх колег з проблем... Хочу запропонувати вам своє бачення цих питань.

2) Оратор підкреслює важливість теми для аудиторії. Маються на увазі ситуації, коли слухачі не готові до сприйняття промови. Риторика в подібних випадках рекомендує виходити з "нагальної необхідності". Наприклад: Шановні депутати! Я хотів би привернути вашу увагу до проблеми правового забезпечення економічних перетворень. Якщо не буде належного правового забезпечення реформи, то не буде й самої реформи.»

3) Оратор підкреслює значимість самого предмета промови. Маються на увазі ситуації сприятливого контакту між учасниками спілкування. Риторика в подібних випадках рекомендує відразу презентувати тему.

Другий прийом ("початок здалеку") використовується переважно в конфліктній аудиторії. Завдання оратора за таких умов полягає в тому, щоб налаштувати аудиторію на позитивне сприйняття промови.

Риторика в подібних випадках рекомендує створити, по можливості, "нейтральний" фон для подальшого спілкування, відтягуючи момент "з'ясування стосунків". Для цього можна:

• вказати на багатомірність істини, неможливість однобічної оцінки певного явища й тим самим підштовхнути слухачів до готовності вислухати інші погляди на проблему;

• використати "обхідний маневр", тобто виразити думку аудиторії як власну й поступово завести її в "глухий кут" (показати, що наслідки з цього положення неслушні, неприйнятні, хибні).

Третій прийом ("несподіваний вступ") передбачає безпосереднє звертання оратора до основної проблеми. Як правило, подібний прийом використовується в тих ситуаціях, коли аудиторія вже жваво зацікавлена в розгляді певної теми, пристрасті слухачів у розпалі. Тоді оратору потрібно розпочати промову з сильної риторичної фігури. Здебільшого такою фігурою виступає риторичне запитання.

У риториці виділені також універсальні прийоми вступу, які можна використовувати в ораторських промовах на будь-яку тему в будь-якій аудиторії:

• цитата;

• яскравий приклад;

• комплімент;

• апеляція до загальновідомого джерела інформації;

• проблемне запитання;

• виклад мети й завдань виступу;

• демонстрація певного предмета та ін.