4. Суть понять «трудові ресурси, кадри, персонал».Класиф-я персоналу.

Трудові ресурси – це людські ресурси, які містять в собі такі поняття, як рівень освіти, трудовий потенціал і професійні знання, які необхідні для суспільно-корисної діяльності. Персонал – основний потенційний штатний склад кваліфікованих працівників, який залежить від внутрішніх та зовнішніх факторів. Персонал на рівні організації означає особовий склад, який працює за наймом і характеризується ознаками. Ознаки персоналу: трудові взаємовідносини з роботодавцями оформлюються як правило трудовими договорами; володіння певними якісними характеристиками; поєднання особистих цілей і цілей організації. Кадри – штатні кваліфіковані працівники, які мають певну професійну підготовку, спеціальні знання, трудові навички або досвід роботи в обраній сфері діяльності. За звичай під терміном «кадри» розуміють лише частину персоналу, а саме спеціалістів або працівників високої кваліфікації із стажем роботи на даному підприємстві. Класифікація персоналу організації: виробничий, управлінський. Виробничий поділяється на основних та допоміжних працівників. Управлінський на керівників, спеціалісти, допоміжні працівники. Виробничий персонал – робітники, які безпосередньо створюють матеріальні цінності або надають різні виробничі послуги. Управлінський персонал – працівники, які виконують або сприяють виконанню конкретних управлінських функцій. Допоміжні працівники – ті, що здійснюють технічне, інформаційне обслуговування апарату управління (збір, обробка, збереження та передача інформації). Спеціалісти – надають кваліфіковану допомогу керівникам (економісти, психологи, інженери). Лінійні та функціональні керівники. Лінійні керівники відповідають за прийняття рішень по всім функціям управління. Функціональні керівники реалізують окремі функції управляння.

5. Групи методів управління персоналом, їх відміність і взаємозв’язок

Методи управління персоналом- це спосіб впливу на окремих працівників і колективи для здійснення координації їхньої діяльності в процесі виробництва. Адміністративні методи орієнтуються на такі мотиви поведінки людини: почуття обов’язку, прагнення людини працювати в організації. Економічні методи – базуються на використання економічного механізму. За їх допомогою матеріально стимулюються колективи і окремі працівники. Соціально-економічні методи ґрунтуються на використанні соціального механізму(соціальні потреби, взаємовідносини в колективі тощо). Адміністративні методи мають прямий вплив і діють автоматично, тобто будь-який адміністративний чи регламентуючий акт підлягає обов’язковому виконанню. Економічні і соціально-психологічні мають непрямий характер впливу. Не можна розраховувати на їх автоматичну дію. Не можливо точно визначити силу їх впливу і кінцевий ефект. Всі групи методів тісно пов’язані між собою. Табл

6. Основні складові системи управління персоналом

Система управління персоналом – це упорядкована сукупність взаємопов’язаних елементів, які можуть мати різні функціональні цілі, діють автоматично, але спрямовані на досягнення загальної мети. Складові компоненти – це цілі, функції, організаційна структура, кадри, технічні засоби управління, методи управління людьми, інформація, управлінські рішення, технологія управління. Головними елементами системи управління є люди, які одночасно виступають об’єктом і суб’єктом управління. Система управління персоналом в організації складається з комплексу взаємопов’язаних підсистем(елементів). Підсистема-це виділені за функціональними елементами або організаційними ознаками частини системи, кожна із яких виконує певні завдання, працює автоматично, але спрямована на вирішення загальної мети. Виділяють підсистеми: загально та лінійного керівництва, планування та маркетингу, управління підбором та обліком персоналу, управління трудовими відносинами, забезпечення нормальних умов праці, управління розвитком персоналу, управ-я соціальним розвитком, правового запер-я і т.д.