29. Охорона прав та інтересів вагітної дружини в сімейному кодексі України

Стаття 84. Право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини 1. Дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. 2. Дружина, з якою проживає дитина, має право на Утримання від чоловіка -батька дитини до досягнення дитиною трьо5? років. 3. Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років. 4. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріаль­ного становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу., 5. Аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після на­родження дитини без додаткового рішення суду. 6. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу. 2. Право на утримання у зв'язку з вагітністю має дружина, жінка, яка пере­буває у шлюбі. Це право триває протягом всього періоду вагітності і починається з того часу, як тільки вагітність була виявлена. Носієм обов'язку надавати утримання є її чоловік.Сімейний кодекс не містить норми, яка зобов'язувала б того, хто визнав себе батьком зачатої дитини, утримувати жінку, з котрою він не перебуває у шлюбі, яка є матір'ю його дитини. 3. Недійсність шлюбу не є перешкодою для виникнення права на аліменти, якщо жінка не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу. З врахуванням інтересів саме дитини суд, відповідно до частини 8 статті 7 СК, має право задовольнити її позов про стягнення аліментів за час вагітності та після народження дитини - «за безсонні ночі». 4. Право на аліменти вагітна дружина має незалежно від того, чи працює вона та від її матеріального стану. Ця правова норма має таке обґрунтування: дружина виношує спільну дитину, а, отже, чоловік також має брати участь у матеріальному забезпеченні її появи на світ та збереженні здоров'я дружини. Виникнення у вагітної дружини права на аліменти пов'язується лише з однією умовою - відповідним матеріальним станом чоловіка. 5. Невизнання чоловіком свого батьківства щодо зачатої дитини не є перешкодою для виникнення у дружини права на аліменти, оскільки батьківство чоловіка випливає із шлюбу (презумпція батьківства) і може бути спростоване лише після на­родження дитини. 6. Розмір аліментів, визначений судом під час вагітності, може бути згодом збіль­шений чи зменшений за позовом дружини або чоловіка. 7. Можливість розірвання шлюбу з вагітною жінкою обмежена (частина 2 статті 110 СК). Якщо все ж таки розірвання шлюбу відбулося, ця обставина не припинить право вагітної жінки на аліменти. 8. Після народження дитини право дружини на утримання у зв'язку з вагітністю переростає у її право на утримання у зв'язку з доглядом за дитиною, і аліменти будуть стягуватися без додаткового рішення суду до досягнення дитиною трирічного віку. 9. Для задоволення вимоги про стягнення аліментів не обов'язково подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини. 10. Право на аліменти у дружини-матері може виникнути лише у разі достатнього матеріального забезпечення чоловіка. 11. Право на утримання у дружини-матері існує паралельно з правом дитини на утримання і не залежить від нього. Тобто з чоловіка - батька дитини аліменти можуть одночасно стягуватися за двома правовими підставами: на дружину як з чоловіка і на дитину - як з батька.