Усрр в умовах нової економічної політики (1921-1928 pp.)

УСРР — соціалістична держава. Економічна політика уряду була спрямована на ліквідацію приватних підприємств, поміщицького і капіталістичного землеволодіння. Методи проведення цієї політики були різноманітними: націоналізація; фізичне знищення капі­талістів і поміщиків, насильницьке впровадження колгоспів, радгоспів, комун, в яких земельна власність — спільна; продовольча диктатура; репресії.

Навесні 1921 p., виправдовуючи жорстокість при проведенні соціалістичної економічної політики, В.Ленін назвав таку політику "воєнним комунізмом".

"Воєнний комунізм" — явище тимчасове, надзвичайне, породжене війною, —так пояснювали свої дії В. Ленін і більшовики в 1919-1921 рр.

Сутність політики "воєнного комунізму"

• Продовольча диктатура.

• Заборона підприємницької діяльності, торгівлі.

• Націоналізація землі, скасування приватної власності.

• Скасування товарно-грошових відносин

• Введення замість грошей карток на продовольчі та Інші товари для працюючих.

• Зрівнювальна система оплати праці (через картки).

• Організація державними органами влади "трудових армій" для примусової, безкоштовної праці.

• Репресії, спрямовані проти ворогів влади більшовиків.

Така політика викликала невдоволення не тільки усередині країни, але й за кордоном. Тим більше, що більшовики, які встановили свою владу, пропагували ідею про неминучість в найближчому май­бутньому світової революції і створення світової соціалістичної держави.

Отож, досягнення в сфері міжнародних відносин як УСРР, так і РРФСР були незначними.

Міжнародне становище УСРР (1921-1922 pp.)

• УСРР до квітня 1922 р. — самостійна держава, що веде незалежну міжнародну політику.

• В квітні 1922 р. РРФСР — головний союзник УСРР — отримує право укладати і підписувати міжнародні договори від імені України (і інших радянських республік).

• Продовжує діяти укладений ще в 1919 р. і підтверджений договорами 1920-1921 pp. воєнно-політичний союз між РРФСР і УСРР.

• Згідно з умовами цих договорів військові сили, фінансова система, управління економікою, шляхи сполучень, пошта, телеграф були спільними і підпорядковувались об'єднаним наркома­там.

• УСРР підписує мирні договори, встановлює дипломатичні відносини з обмеженим колом країн Литвою, Латвією, Естонією (1921 p.), Туреччиною, Німеччиною (1922 p.).

• В грудні 1922 р. було створено нову державу — СРСР — Союз Радянських Соціалістичних Рес­публік, до складу якого увійшли РРФСР, Україна, Білорусія, Закавказька Федерація (яка, в свою чергу, складалася з Арменії, Азербайджану, Грузії).

Внутрішнє становище УСРР в 1921 р було надзвичайно тяжким. Уряд неодноразово використовував регулярну армію для придушення повстань робітників і селян.

Внутрішнє становище УСРР (1921—1922 pp.)

• Економіка УСРР знаходиться у зруйнованому стані. Випуск промислової продукції становить лише 10 % від довоєнного обсягу.

• Сільське господарство також зруйновано. Посівні площі скоротилися в 1,5 рази, відбулося різке падіння врожаїв. Починається голод.

• Зростає невдоволення політикою уряду, спалахують повстання.

• Починається реалізація плану ГОЕЛРО^*. В ньому передбачено будівництво електростанцій, заводів на теренах України. План ГОЕЛРО потребує надмірних матеріальних витрат.

На X з'їзді РКП(б), який відбувся в березні 1921 p., В.Ленін оцінив внутрішній стан РРФСР як катаст­рофічний. Аби виправити становище, що склалося в країні, була запропонована і схвалена постано­ва "Про заміну продрозверстки натуральним податком"^**. Це рішення започаткувало нову економічну політику (неп), яку більшовики запроваджуватимуть у 1921-1928 рр.

Сутність нової економічної політики (непу)

• Скасування воєнного комунізму.

• Введення замість продрозверстки натурального податку.

• Відновлення товарно-грошових відносин.

• Відновлення підприємницької діяльності, повернення підприємств колишнім власникам.

• Припинення насильницького об'єднання селян у колгоспи, радгоспи, комуни.

• Розвиток усіх видів кооперації.

• Скасування заборони на оренду землі і залучення найманих сіль госппрацівників.

Нова економічна політика була сприйнята багатьма керівниками різних рівнів, а також рядовими бі­льшовиками як відступ від мети — суспільства загальної рівності, як зраду ідеалів, за які точилася жорстока боротьба у громадянській війні.

В.Ленін в своїх виступах роз'яснював це протиріччя. Ось декілька цитат з виступів вождя більшови­ків:

"Неп ми провадимо всерйоз і надовго, але, зрозуміло... не назавжди".

"З Росії непманської буде Росія соціалістична".

"Неп — вимушений захід, викликаний нашим станом злиднів і розорення...".