- •Тема 13. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •1. Поняття і правове забезпечення зовнішньоекономічної діяльності (зед)
- •2. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності..
- •3. Форма та зміст зовнішньоекономічних договорів (контрактів). Правила інкотермс.
- •4.Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Ліцензування та квотування.
- •Тема 14. Захист прав суб'єктів господарювання.
- •1. Способи захисту прав суб'єктів господарювання.
- •2. Виконавчий напис нотаріуса.
- •3. Вирішення справ господарським судом.
- •4.Третейський суд у спорах суб'єктів господарської діяльності. Порядок виконання судових рішень.
3. Вирішення справ господарським судом.
Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з установленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Правові засади здійснення діяльності господарськими судами визначаються Законом України «Про судоустрій України» та Господарським процесуальним кодексом.
Систему господарських судів становлять місцеві господарські суди, якими є господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, апеляційні господарські суди, які утворені в апеляційних округах відповідно до Указу Президента України від 11 липня 2001 р. № 511 «Про утворення апеляційних господарських судів та затвердження мережі господарських судів України», та Вищий господарський суд України.
Для визначення підвідомчості та підсудності важливими є також Рекомендації президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» від 27.06.2007 № 04-5/120, а також «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин.
Відповідно ст..12 господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав;
2) справи про банкрутство;
3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;
4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товарист- вом та його учасником (засновником, акціонером);
5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;
6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб’єкти господарської діяльності.
Господарські суди вирішують господарські спори в порядку позовного провадження. Сторонами позовного провадження є позивач і відповідач.
Справи про банкрутство розглядаються в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується уповноваженою посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином – суб’єктом підприємництва.
При подачі позову, позивач повинен сплатити судовий збір. Правові засади справляння судового збору, платників, об’єкти та розміри судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлюються Законом України «Про судовий збір».
До позову додаються докази, на які позивач посилається в позові та на яких ґрунтуються позовні вимоги.
При рішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позову повністю або частково) господарський суд приймає рішення.
Господарський суд, приймаючи рішення, має право:
визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству;
виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів;
зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання;
стягувати у доход Державного бюджету України із сторони, що порушили строки розгляду претензії, штраф у розмірі, встановленому ст. 9 Господарського процесуаль- ного кодексу;
відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Якщо сторона позовного провадження не згодна з рішенням господарського суду, вона має право звернутися до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Рішення господарського суду підлягає обов’язковому виконанню.
Примусовим виконанням рішення господарського суду займається виконавча служба на підставі виконавчого документа, яким може бути наказ.
