3. Сумішоутворення в дизельних двигунах

Для повного згоряння 1 кг дизельного палива теоретично не­обхідно 15 кг (12,5 м³) повітря. У циліндри дизеля надходить знач­но більше повітря ніж теоретично необхідно.

Тому на кожний кілограм палива в циліндри подається не 15, а 18...24 кг повітря. За таких умов кожна частка палива матиме навко­ло себе необхідну для повного згоряння кількість кисню.

Наповнення циліндрів двигуна повітрям залежить також від способу його подачі. Застосування турбонаддуву дозволяє значно збільшити заряд повітря, який надходить у циліндри двигуна.

Підвищене наповнення циліндрів повітрям дає можливість по­давати і спалювати більшу кількість палива, завдяки цьому по­тужність двигуна із турбонаддувом підвищується на 25...30 %.

Паливо впорскується форсункою в циліндри двигуна під тис­ком, який в кілька разів перевищує тиск повітря в камері стиску зі швидкістю 150...500 м/с.

Суміш утворюється в циліндрах дизеля протягом тисячних час­ток секунди (0,002...(),003 с).

На процес приготування однорідної суміші впливає також фор­ма камери згоряння. Нерозділена камера згоряння обмежена фа­сонним днищем поршня та поверхнями головки і стінок циліндра. Завдяки компактності цієї камери у дизелів з нерозділеною каме­рою згоряння менші теплові витрати, тому вони порівняно легко пускаються й економічніші. До однокамерних дизелів належать тракторні двигуни Д-21А, Д-120, Д-37Е, Д-144, Д-65М, Д-240, СМД-60, ЯМЗ-240Б та ін.

Тракторні дизелі з нерозділеними камерами згоряння можуть мати об'ємне або плівкове сумішоутворення. При об'ємному сумішоутворенні паливо рівномірно розпилюється по камері зго­ряння, при плівковому — основна його частина подається форсун­кою на гарячі стінки камери згоряння у вигляді тонкої плівки. Близько 5% разової подачі розпилюється у стисненому повітрі і за­безпечує займання робочої суміші.

Робоча суміш у дизелях утворюється в циліндрах двигуна. Такі двигуни ще називають двигунами з внутрішнім сумішоутворенням, а карбюраторні двигуни — із зовнішнім сумішоутворенням.

4. Паливні баки

Паливо для живлення двигуна трактора заливають у паливний бак, місткість якого розрахована на роботу трактора без дозаправки не менше 10 годин. Паливні баки виготовляють з листової сталі, форма їх залежить від місця встановлення і має відповідати сучасним вимогам компонування механізмів і вузлів трактора.

Кількість палива в баці перевіряють за допомогою пластмасової прозорої трубки, мірної лінійки (її встановлюють у заливну горловину) або електричного покажчика рівня палива. Щоб запобігти ко­ливанням тиску в паливному баці, його внутрішня порожнина спо­лучається із зовнішнім повітрям.

Паливний бак тракторів типу Т-150 і ХТЗ-170, зварений з двох

стальних штампованих половин. Бак розташований, у прорізі зад­ньої частини кабіни і закріплюється двома металевими стрічками. У паливному баці встановлено вертикальні перетинки, які підви­щують жорсткість конструкції і зменшують збовтування палива під час роботи трактора. У верхній частині бака є горловина з кришкою і сітчастим фільтром. В кришці є отвір для надходження повітря в бак, від пилу вона захищена дротяною плутанкою.

Поруч із заливною горловиною знаходиться отвір для пластма­сової прозорої трубки.

Відбір палива відбувається через витратний кран і забірну трубку, яка виступає над днищем. Таке розташування забірної трубки запобігає всмоктуванню домішок палива, що осідають на дні. Щоб закрити кран, рукоятку крутять за стрілкою годинника до упору кульки в гніздо. Для періодичного видалення відстою призначений зливний кран, змонтований в нижній частині бака.