- •1.2Суспільство і природа
- •1.3.Ознаки суспільства
- •1.4.Еволюція уявлень про суспільство як соціальну систему
- •1.5 Історичні типи суспільства
- •2.Інформаційний підхід:
- •3.Сучасний підхід:
- •1.6 Глобальні проблеми сучасного суспільного розвитку.
- •1.7 Перехідний стан сучасного українського суспільства.
- •2.Основні компоненти соціального життя
- •2.1 Соціальні групи (спільності)
- •2.2 Соціальні інститути
- •2.3 Соціальні дії, взаємодія, зв'язки та відносин
- •2.4 Соціальні цінності
- •2.5 Соціальні норми
- •3.Соціальні зміни і процеси
- •3.1 Поняття соціальних змін
- •3.2 Соціологічні теорії соціальних змін Еволюційна модель.
- •Циклічна модель.
- •Функціоналістська модель.
- •Конфліктологічна модель.
- •3.3 Масштаби і види соціальних змін
- •Соціокультурні теорії
- •Індустріально-технологічні теорії
- •Соціально-економічні теорії
- •3.4 Соціальні процеси, їх види і роль у суспільстві.
- •4. Соціальний прогрес : критерії і тенденції
2.Основні компоненти соціального життя
2.1 Соціальні групи (спільності)
Не дивлячись на те, що поняття групи є одним з найважливіших у соціології, серед науковців немає цілковитої згоди відносно його визначення. По-перше, труднощі виникають у зв'язку з тим, що більшість понять у соціології виникає в ході соціальної практики: вони починають застосовуватися в науці після тривалого їх використання в житті, і при цьому вони використовуються у найрізноманітніших значеннях. По-друге, труднощі обумовлені тим, що утворюється багато видів співтовариств, у результаті чого для точного визначення соціальної групи необхідно виділити з цих співтовариств певні типи.
Існує декілька видів соціальних спільнот, до яких в побудовому значенні застосовується поняття «група», але в науковому розумінні вони є чимось іншим.
В одному випадку термін «група» означає сукупність індивідів, що знаходяться в одному місті у просторі. При цьому розподіл спільностей відбувається просторово за допомогою фізично виділених кордонів. Наприклад, сукупність людей, що ідуть в одному вагоні, перебувають в певний момент на вулиці або мешкають в одному місті. Такі територіальні спільності не можуть визначатися соціальними групами в науковому розумінні. Соціологічна наука визначає їх як агрегації - певну кількість людей, що зібрані у певному просторі і не здійснює свідомих взаємодій.
По-друге, в побутовому розумінні поняття групи застосовується до соціальних спільнот, що поєднує індивідів з однією або кількома спільними рисами. Так в побуті досить часто говорять про групу випускників шкіл, чоловіків, а також “вікову групу молоді від 18 до 22 років”. Таке визначення теж не є науковим. Для визначення таких спільностей більше підходить термін категорія (вікова категорія молоді від 18 до 22 років). Категорія - зібрання людей зі спільною рисою, що розцінюється як соціально вагома. Зазвичай категорії лише статистичні угрупування.
У соціологічному розумінні соціальна група - це сукупність індивідів, що взаємодіють певним чином на основі спільних очікувань кожного члена групи щодо інших.
У соціальних групах кожен індивід виконує певні соціальні ролі. Коли відносини в спільноті підтримуються тривалий час їм зазвичай приписуються риси групи.
Виходячи з даного визначення можна виділити дві умови необхідні для того щоб сукупність вважалася групою:
Наявність взаємозв'язків між її членами;
Поява спільних очікувань кожного члена групи відносно інших членів.
2.2 Соціальні інститути
У суспільстві на розвиток соціальних процесів істотно впливають сформовані соціальні утворення — соціальні інститути.
Всякий соціальний інститут виникає тільки тоді, коли виникає соціальна потреба і функціонує доти, поки існує потреба. Відпадає потреба, і соціальний інститут стає непотрібним, навіть гальмом суспільного життя.
Отже, інститут, виступаючи сукупністю взаємозв'язків та систем поведінки людей, визначається їх потребами і діє в їх інтересах. Хоча сам соціальний інститут формує соціальні взаємозв'язки і норми поведінки, все ж стосунки між людьми здійснюються не в межах соціального інституту, їного інституту, але інституальні зв'язки і стосунки використовуються іноді практично. Це викликає необхідність формування соціальних спільностей людей тощо.Тим-то, кожний соціальний інститут охоплює різноманітні соціальні спільності і визначає їх поведінку в суспільстві. Отже, соціальний інститут — це своєрідна форма людської діяльності, заснована на чітко розробленій системі правил і норм відповідно до соціального статусу і ролі, а також на розвинутому соціальному контролі за їх здійсненням. Соціальні інститути підтримують соціальні структури і порядок, стабільність у суспільстві.
Соціальні інститути — велике соціальне досягнення людини, що не тільки забезпечує досягнення головних переваг соціального (передбачливість, надійність, регулярність та ін.), але і дають підстави надіятись на те, що та або інша потреба так або інакше задовольняється і мета досягається на якісному рівні. Якщо людина тисячами невидимих ниток пов'язана з людьми, із суспільством, то в системі соціальних зв'язків соціальні інститути найміцніші, могутні канати, що визначають життєздатність системи соціальних зв'язків, системи соціальних дій. Саме вирішальним фактором, що визначає рівень життєдіяльності індивіда, соціальної спільності є стверджуючий, відлажений і регулярний, тобто інституціональний аспект соціального життя.
Важливим компонентом соціального інституту є соціальні норми і нормативність дій і взаємозв'язків різних ланок соціальної структури суспільства.
Соціальні інститути - це організовані об'єднання людей виконуючих визначені соціально значимі функції, що забезпечують спільне досягнення цілей на основі виконуваного членами своїх соціальних ролей, що задаються соціальними цінностями, нормами і зразками поведінки.