2.Інформаційний підхід:

- родовий

- рабовласницький

- феодальний

- капіталістичний

- соціалістичний

3.Сучасний підхід:

- традиційне суспільство

- індустріальне суспільство

- постіндустріальне суспільство

1.6 Глобальні проблеми сучасного суспільного розвитку.

У другій половині ХХ століття людство натрапило на проблеми, від вирішення яких залежить дальший соціальний прогрес, доля цивілізації. Ці проблеми отримали назву глобальних .Визначальною особливістю цих проблем є їх комплексність, системність та загальний характер, зумовлені зростаючою єдністю сучасного світу, тенденціями до посилення взаємозв’язку і взаємозалежності існуючих економічних і політичних структур.

Глобальні проблеми можна розділити на чотири основні групи. Це проблеми:

- соціально-політичного характеру:

• запобігання ядерній війні;

• припинення гонки озброєнь;

• мирне вирішення регіональних,

• міждержавних та міжнаціональних конфліктів,

• будівництво світу без насильства на засаді утвердження довіри у відносинах між народами,

• зміцнення системи загальної безпеки;

- соціально-економічного характеру:

• подолання економічної відсталості й пов’язаних з нею злиденності й культурної відсталості;

• забезпечення ефективного виробництва та економічного зростання країн світу;

• пошук способів розв’язання енергетичної, сировинної та продовольчої кризи;

• оптимізація демографічної ситуації, особливо в країнах, що розвиваються;

• освоєння в мирних цілях навколоземного простору та Світового океану;

- соціально-екологічні, що зумовлені дальшим погіршанням природного середовища проживання людей.

• З особливою гостротою постає необхідність здійснення заходів для поліпшення атмосфери,

• гармонійного розвитку живої й неживої природи,

• раціонального використання природного потенціалу планети;

- стосовно прав Людини,

• включаючи людський вимір суспільного прогресу: дотримання соціальних, економічних та індивідуальних прав і свобод;

• ліквідація голоду, епідемічних захворювань, неуцтва;

• духовний розвиток особистості;

• подолання відчуження людини від природи, суспільства, держави, інших людей у результаті власної життєдіяльності .

Головне, проте, не в переліку цих проблем, а в осмисленні причин їх виникнення та визначенні ефективних шляхів і способів розв’язання.

Вихід з цього становища полягає в радикальній зміні характеру виробничої діяльності людини, її способу життя та свідомості. Науково-технічний прогрес — це не тільки «переобтяження» для природи. Найбільш прогресивні технології створюють можливість для впровадження екологічно чистого виробництва, запобігаючи його негативному впливу на довкілля. Настав час змінити суть технологічної цивілізації, надати їй природоохоронного характеру.

1.7 Перехідний стан сучасного українського суспільства.

Суперечності суспільного розвитку сучасної України, викликані як об’єктивними, так і суб’єктивними причинами, спричинили до виникнення протиріч державно-соціального та морально-психологічного характеру.

Молодому українському суспільству, що формується, дістались у спадок негативні ознаки державних і суспільних інституцій минулого. І передусім це – схильність до адміністративно-вольових засобів розв’язання суспільних проблем; суперечливий авторитарний характер політичного режиму, незріла й досить аморфна свідомість більшої частини населення країни.

На думку українських дослідників ,перехідний період розвитку нашої держави характеризується в політичній сфері надмірною мілітаризацією суспільства та ігноруванням природоохоронних вимог;

в економічній галузі – екстенсивно-затратним розвитком економіки;

в організаційно-технологічній – технологічною відсталістю, що веде до завищеної ресурсомістскості кінцевого національного продукту, енергетичної, а як результат – і політичної залежності країни, що не має власних енергетичних поставлене запасів від країн-власників енергоресурсів.

Крім цього проблеми сучасного громадянського суспільства України пов’язуються ще й з невизначеністю планів на майбутнє, відсутністю довгострокових стратегічних перспектив як на рівні держави, так і на суспільному рівні.