- •Тема 1. Культурологія – наука про культуру 7
- •Пояснювальна записка
- •Плани семінарських занять Тема 1. Культурологія – наука про культуру
- •1. Культура як базове поняття курсу "Історія української культури".
- •2.Субкультурний феномен у сучасній культурі України.
- •3.Співвідношення української культури зі світовою.
- •4.Становлення української культурології.
- •Українська культура в європейському контексті / ю.П. Богуцький, в.П. Андрущенко, ж.О. Безвершук, л.М. Новоханько. – к. : Знання, 2007. – 680 с.
- •Тема 2. Походження української культури
- •Ранні форми культурної еволюції на українських землях.
- •Світ і людина у скіфському мистецтві.
- •Духовний світ античних міст Північного Причорномор’я.
- •4. Космогонічні уявлення давніх слов'ян і їхній відбиток у культовій символіці.
- •5. Розвиток духовної культури східних слов’ян у дохристиянській Русі.
- •Тема 3. Культура Київської Русі
- •1. Вплив християнства на розвиток писемності, освіти, та науки в Київській Русі.
- •2. Формування нових традицій у образотворчому мистецтві Київської Русі.
- •3. Вплив візантійського мистецтва на розвиток архітектури Київської Русі.
- •4. Особливості театрального і музичного мистецтва часів Київської Русі
- •5. Галицько-Волинське князівство – спадкоємець культури Київської Русі.
- •Прикладне мистецтво часів Київської Русі.
- •Тема 4. Культура українського народу хіv – першої половини xvіі ст.
- •1. Іван Федоров і розвиток українського книгодрукування в хvі ст.
- •2. Роль братських шкіл у збереженні і розвитку української культури.
- •3. Ренесансні риси архітектури Львова.
- •4. Західноукраїнські школи образотворчого мистецтва XVI–XVII ст.
- •5.Діяльність Петра Могили по збереженню і розвитку української культури.
- •6. Києво-Могилянська академія – центр культури і освіти східних слов'ян xviі–xviiі ст.
- •Тема 5. Українська культура козацької доби
- •1. Шедеври архітектури Західної України у хvіі – хvііі ст.
- •2. Українське бароко.
- •3. Іван Мазепа в історії української культури.
- •4. Українське музично-театральне мистецтво доби бароко.
- •Тема 6. Українське національно-культурне відродження хіх – початку хх ст.
- •1. Ґенеза та періодизація національно-культурного відродження в Україні.
- •2.Роль творчості т. Шевченка у становленні класичної української культури.
- •3. Становлення українського національного професійного театру.
- •4. Музичне мистецтво України хіх ст.
- •5. Мистецькі стилі в Україні: від класицизму до модерну.
- •6. Шедеври архітектури Києва. Стиль і епоха
- •7. Шедеври архітектури Львова. Часи і стилі
- •Тема 7. Українська культура хх ст.
- •1.Драматургія та новаторство в театрі "Березіль". Л. Курбас.
- •2.Олександр Довженко і становлення української кінематографії
- •3.Українське "поетичне кіно".
- •4. Художні напрямки в архітектурі та образотворчому мистецтві України хх ст.
- •Тема 8. Стан і проблеми розвитку сучасної української культури
- •1.Тенденції і проблеми розвитку української культури: кінець хх – початок ххі століть.
- •2.Розв’язання глобальних проблем сучасності засобами культури.
- •3.Українська культура і соціотехносфера в системі глобальних проблем сучасності.
- •4.Сучасна українська музична поп- і рок культура.
- •Контрольні запитання для самоперевірки знань студента з курсу "Історія української культури" До першого модуля:
- •До другого модуля:
- •Екзаменаційні питання
- •Додаток а Методичні рекомендації щодо написання реферату
- •Приклади оформлення бібліографічного опису у списку літератури, який наводять у рефераті
- •Додаток б Словник
- •Література
Додаток а Методичні рекомендації щодо написання реферату
Традиційно склалася певна композиційна структура реферату. Її основні елементи є такими: Титульний лист; Зміст; Вступ; Розділи основної частини; Висновок; Список літератури. Титульний лист є першою сторінкою реферату і заповнюється за встановленим зразком.
Після титульного листа міститься Зміст, у якому приводиться назви розділів реферату і вказуються сторінки, з яких вони починаються. Назви розділів реферату в Змісті повинні точно повторювати назви розділів в тексті. Скорочувати або давати їх в іншому формулюванні, послідовності і співпідпорядкованості у порівнянні із назвами розділів в тексті не можна. Назви розділів і підрозділів однакових ступенів рубрикації необхідно розташовувати один у під одною (по вертикалі). Усі розділи починають з великої букви без крапки на кінці.
У Вступі до реферату після невеликої преамбули обґрунтовується актуальність обраної теми, формулюються мета і задачі дослідження, повідомляється, у чому полягає авторський підхід до розкриття теми (вибір окремого періоду або напрямків), аналізується література за темою реферату.
Вступ – це завжди дуже відповідальна частина реферату, у якій автор визначає головну мету дослідження і планує отриманий результат. Висвітлення матеріалу у Вступі має бути небагатослівним – у межах 1–1,2 сторінок тексту. На замітку: приступаючи до написання реферату, недоцільно починати роботу зі вступу. Усе це можна остаточно сформулювати тільки на останньому етапі роботи. Роботу над рефератом необхідно починати з основної частини тексту, домогтися її оптимального варіанту, а потім, після того, як буде готовий остаточний варіант реферату переходити до вступу і висновків.
Основна частина реферату поділяється на розділи і підрозділи (якщо є необхідність) відповідно до логічної структури викладу матеріалу. У цілому рекомендується 3–5 розділів, кожний з яких може мати кілька підрозділів. Бажано, щоб розділи і підрозділи не сильно відрізнялися за обсягом. Не слід вводити в план структурні одиниці, що змістовно виходять за рамки теми реферату або пов'язані з нею лише побічно. Підрозділи мають структурно розкривати тему. Назви розділів і підрозділів потрібно сформулювати так, щоб вони не стали ширшими за тему реферату за змістом і не повторювали його назву. Заголовки мають бути досить короткими, тобто не містити зайвих слів, але в той же час вони не повинні складатися з одного слова. Кожний розділ починають з нової сторінки.
Заключна частина реферату (висновок) має містити висновки, зроблені за результатами всієї роботи. Ця частина невелика за обсягом (1–1,2 стор.), але має особливе значення, оскільки саме тут у завершеній і логічно бездоганній формі повинні бути представлені підсумкові результати вашої праці. У висновку необхідно співвіднести отримані висновки з цілями і завданнями, поставленими у вступі, поєднати в єдине ціле проміжні висновки та вказати на значення і місце досліджуваної теми в українській або світовій культурі.
Слідом за висновками зазвичай наводиться бібліографічний список літератури, використаних автором у ході роботи над темою. Бажано, щоб кожне включене у список літературне джерело мало відповідне посилання в тексті реферату. Наводити в списку літературу, на яку немає посилань в основному тексті реферату, не рекомендується.
Реферат можна писати українською або російською мовою. Головне – це грамотна літературна мова, логічність, стислість і науковий стиль. Науковий текст відрізняє прагматична спрямованість на кінцевий результат. Принципову роль у науковому тексті відіграють спеціальні терміни, які потрібно вживати в їхньому точному значенні, вміло і до речі. Стиль реферату – це стиль безособового монологу, позбавленого емоційного і суб'єктивного забарвлення. Не прийнято використовувати займенник першої особи однини "я", точку зору автора зазвичай відбиває займенник "ми". Використовуються також конструкції типу "автор думає, що...". Увага до оформлення реферату і науковості стилю є показником загальної культури студента.
Оформлення – одна з найважливіших стадій роботи над рефератом. Надання відповідної форми текстові реферату має принципове значення, а її оформлення має відповідати загальноприйнятим вимогам. Реферат пишуть від руки, друкують машинописним способом або з використанням комп'ютерної техніки на одній стороні стандартного листа білого паперу (А4). Обсяг реферату має бути 16 – 18 стор. При оформленні реферату роблять наступні поля: ліворуч, зверху і знизу – не менше 20 мм, праворуч – не менш 10 мм. Якщо сторінки не вкладають у файл, а з’єднують швидкозшивачем, оптимальною відстанню лівого поля буде 30 мм. Гарнітура шрифту реферату – Times New Roman, кегль – 14, міжрядковий інтервал – 1,5, колір друку – чорний, за умов друку на комп'ютері. Щільність тексту має бути рівномірною (без розріджень і ущільнень). Назви структурних частин реферату вирівнюють за центром сторінки. За умови набору на комп'ютері прийнято виділяти структурні частини і заголовки жирним шрифтом. Усі сторінки реферату повинні бути пронумеровані. Першою сторінкою вважається титульний лист реферату, номер на першій сторінці не ставиться. На інших сторінках номер ставиться в правому верхньому куті.
Під час написання реферату необхідно звернути увагу на науковий апарат роботи. У першу чергу це стосується оформлення посилань у тексті та "Списку літератури".
Посилання – це вказівка на сторінку монографії чи статті, яка цитується або згадується у рефераті. Воно розташовується після речення або тексту абзацу в квадратних дужках, в яких наводиться номер цитованого видання за порядковим номером у "Списку літератури" з означенням сторінки, після чого ставиться крапка (наприклад [3, с. 234–237].)
Треба пам'ятати, що "Список літератури" складається на окремому аркуші і є обов'язковою частиною роботи. Рівень його виконання залежить від кількості використаної літератури (5 – 8 назв). Варто врахувати й те, що залучені до написання роботи монографії, книги, статті розташовують у "Списку" в алфавітному порядку за першою літерою прізвищ їх авторів або назв робіт, якщо вони підготовлені авторським колективом. Зверніть увагу на те, що в бібліографічному описі всі відомості про видання розміщуються в строгій послідовності відповідно до державного стандарту і цей порядок не можна порушувати.
Бібліографічний опис оформлюється згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 "Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання". Опис складається з елементів, які поділяються на обов’язкові та факультативні. Проміжки між знаками та елементами опису є обов’язковими і використовуються для розрізнення знаків граматичної і приписної пунктуації.
Реферат студента вважається зарахованим, коли він показує:
розуміння теоретичного матеріалу;
вміння логічно, послідовно і грамотно викладати матеріал;
вміння робити висновки та узагальнення.
Іншими критеріями позитивного оцінювання є:
дотримання структури роботи:
чіткий план основної частини;
наявність наукового апарату і правильність його оформлення;
елементи самостійності у розкритті змісту теми;
дотримання правил граматики і стилістики тієї мови, якою виконана робота;
необхідний (мінімально встановлений) обсяг роботи.
Не зараховується робота, у якій допущенні суттєві помилки:
у викладі теоретичного матеріалу та у його аналізі;
в оформлені наукового апарату;
якщо літератури, використаної студентом, недостатньо для висвітлення даної теми.