5. Розкрийте сутність і типологію соціальної мобільності.

Соціальна мобільність — міжгрупова або просторова рухливість населення, його здатність (готовність) до соціальних переміщень. Соціальні переміщення є виявом соціальної мобільності, яка виражається у зміні класової належності індивідів, у переходах з однієї внутрікласової групи до іншої, міграції сільських жителів до міста і навпаки. За напрямом переміщення розрізняють вертикальну соціальну мобільність — посадове, кваліфікаційне зростання чи декваліфікація, перехід до групи та верстви з вищим чи нижчим статусом, і горизонтальну соціальну мобільність — рух між соціально однорідними позиціями й категоріями населення. Обидва види переміщення переплітаються, взаємодіють. Соціальну мобільність зумовлюють об'єктивні обставини: — структурні зрушення в економіці; -— зміни характеру й змісту суспільного розподілу праці й відносин власності; — послаблення закріпленості працівників за соціально та економічно нерівноцінними видами діяльності. Соціальні переміщення між групами складні, супроводжуються певними соціальними наслідками, найістотнішим з яких є постійна наявність перехідних (маргінальних) верств щодо певних соціальних спільнот. Соціальна структура ніколи не є простим описом суспільства в «горизонтальній проекції», вона передусім є відображенням соціальної нерівності. Нерівність індивідів і соціальних груп є первинною ознакою соціальної структури. В іншому разі (за рівності, тотожності елементів системи) відсутні підстави для тверджень про суспільну організацію, структуру. Тому соціальна структура суспільства в його «вертикальній проекції» — це ієрархічно організована сукупність статусів, груп, верств, класів (нерівних ресурсів, якими володіє соціальна система). Факт нерівності, як засвідчує досвід, зумовлює розвиток і зміну соціальної структури. Нерівність людей виявляється у різних аспектах їх буття. Але не все, що різнить їх, є соціально значущим. Про соціальну нерівність йдеться тільки тоді, коли вона за якимось критерієм закріплена інституціально як базовий принцип вертикальної класифікації людей. Наприклад, у простих (досучасних) суспільствах соціально значущими були належність до певного роду, стать, вік, що відповідно трансформувалися в ієрархію родинних, вікових і статевих груп. У сучасному суспільстві кількість класифікаційних ознак істотно зросла.

КОМПЛЕКСНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА

З «Cоціології»

(назва дисципліни)

до акредитації напряму 6.050202 «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології»

Курсант

Курс

Група

Початок роботи год. хв.

Завершення роботи год. хв.

Питання контрольного завдання:

Варіант 36

Завдання 1. Теоретична частина

1. Завершення дослідження виробленням і обґрунтуванням прогнозу щодо досліджуваного об’єкту виконує (оберіть вірний варіант відповіді):

а) прогностична функція

б) функція соціального контролю

в) описова функція

2. Прикладом великої соціальної групи можуть бути (обрати вірні варіанти відповіді):

а) нація

б) сім’я

в) дружня компанія

г) раса

3.Сім’я, яка складається з подружжя та дітей, що не перебувають у шлюбі називається (оберіть вірний варіант відповіді):

а) складною

б) неповною

в) простою

Завдання 2. Практична частина

6. Розкрийте стадії в розвитку конфліктів.

КОМПЛЕКСНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА

З «Cоціології»

Варіант 37

Завдання 1. Теоретична частина

1. Дії, які базуються на звичках людей, є автоматичною реакцією та не потребують перевірки на істинність це (оберіть вірний варіант відповіді) –

а) традиційні дії

2. Позитивні санкції соціальних інститутів це (обрати вірні варіанти відповіді):

б) державна премія

3. Досягнутий статус це (оберіть вірний варіант відповіді) –

а) статус, якого, досягає людина завдяки власним зусиллям, знанням

Завдання 2. Практична частина

7. Наведіть функції соціальних конфліктів.

Рассматривая роль конфликта как неизбежного явления в развитии общества, можно выделить одну из его функций, которая состоит в разрядке психологической напряженности в отношениях противоборствующих сторон. Существование, так сказать, выходных клапанов и отводных каналов помогает взаимной адаптации индивидов, стимулирует положительные изменения.

Другой позитивной функцией конфликта является коммуникативно-связующая. Через эту функцию участники конфликта осознают свои и противостоящие им интересы, выявляют общие проблемы, приспосабливаются друг к другу.

 Еще одна позитивная функция конфликта, вытекающая из предыдущих, проявляется в том, что он способен играть консолидирующую роль в обществе и даже быть движущей силой социальных изменений. Это происходит тогда, когда в ходе разрешения конфликта люди по-новому воспринимают друг друга и у них появляется интерес к сотрудничеству, выявляются возможности для этого.

 Но социальный конфликт может носить негативный, разрушительный характер, дестабилизировать отношения в социальных системах, разрушать социальные общности и групповое единство. Так, забастовки могут нанести серьезный урон предприятиям и обществу, ибо экономический ущерб от остановок предприятий способен стать фактором разбалансированности экономики. Национальные конфликты нарушают взаимосвязи между нациями.

КОМПЛЕКСНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА

З «Cоціології»

(назва дисципліни)

до акредитації напряму 6.050202 «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології»

Курсант

Курс

Група

Початок роботи год. хв.

Завершення роботи год. хв.

Питання контрольного завдання:

Варіант 38

Завдання 1. Теоретична частина

1. Якщо держави змагаються за ринки збуту, дефіцитні ресурси мирним шляхом – це (оберіть вірний варіант відповіді)

а) війна

б) конкуренція

в) кооперація

2. Формальною соціальною групою називають (оберіть вірний варіант відповіді):

а) об’єднання людей на основі офіційного документу, норм, правил

б) стихійне об’єднання людей без особливих документів

в) сукупність відносин між людьми

3. Сім’ї, що характеризуються жорстким підкоренням дружини чоловікові, а дітей – батькам називають (оберіть вірний варіант відповіді):

а) демократичними

б) складними

в) авторитарними

Завдання 2. Практична частина

8. Охарактеризуйте основні етапи проведення соціологічного дослідження.

КОМПЛЕКСНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА

З «Cоціології»

Варіант 39

Завдання 1. Теоретична частина

1. Взаємодія – це (оберіть вірний варіант відповіді):

а) двосторонній процес обміну діями між людьми

2. Прикладом формальної соціальної групи виступає (виберіть вірні варіантивідповіді):

а) учнівський клас

в) студентська група

г) військовий підрозділ

3. Історично обумовлена, санкціонована і регульована суспільством форма стосунків між чоловіком і жінкою, що визначає їх права і обов’язки стосовно один одного та дітей називається (оберіть вірний варіант відповіді):

б) шлюбом

Завдання 2. Практична частина

9. Розкрийте основні види соціологічних досліджень.

Вид социологического исследования определяется характером поставленных целей и задач, глубиной анализа социального процесса.

Различают три основных вида социологического исследования:

разведывательное (пилотажное), описательное и аналитическое.

Разведывательное (или пилотажное, зондажное) исследование самый простой вид социологического анализа, позволяющий решать ограниченные задачи. Идет обработка методических документов: анкеты, бланк-интервью, опросного листа. Программа такого исследования упрощена. Обследуемые совокупности невелики: от 20 до 100 человек.

Описательное исследование – более сложный вид социологического анализа. С его помощью получают эмпирическую информацию, дающую относительно целостное представление об изучаемом социальном явлении. В описательном исследование возможно применение одного или нескольких методов сбора эмпирических данных. Сочетание методов повышает достоверность и полноту информации, позволяет сделать более глубокие выводы и обоснованные рекомендации.

Аналитическое исследование завершает разведывательное и описательное исследования, в ходе которых собираются сведения, дающие предварительное представление об определенных элементах изучаемого социального явления или процесса.

КОМПЛЕКСНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА

З «Cоціології»

Варіант 40

Завдання 1. Теоретична частина

1. Соціальний інститут це (оберіть вірний варіант відповіді) –

в) система норм і правил, що забезпечує стабільність і розвиток суспільства

2. Мікросоціологія вивчає (оберіть вірний варіант відповіді):

а) спілкування та поведінку людей, їхні вчинки, мотиви їх поведінки

3. Вказати групи, які є носіями девіантної поведінки (виберіть вірні варіанти відповіді):

б) наркомани

в) алкоголіки

Завдання 2. Практична частина

10. Визначте основні види сім’ї.

З погляду вибору шлюбного партнера, шлюби поділяються на екзо­гамні (коли партнера обирають за межами своєї групи) й ендогамні (ко­ли партнера обов’язково обирають у власній спільності). Відповідно до цього існують два види сімей: гомогенні (однорідні), коли, наприклад, чоловік і жінка є представниками одного етносу, і гетерогенні (різно­рідні), коли чоловік і жінка належать до різних етносів. За деякими даними, поки що гомогенні сім’ї переважають над гете­рогенними (відповідно 70% і 30%), але кількість останніх весь час збільшується. Гомогенність і гетерогенність можуть бути в межах різних культурних, соціальних груп, а також груп за освітою, професією тощо.

Відповідно до того, хто у сім’ї відіграє головну роль, розрізняють сім’ї егалітарні (рівно­правні) й авторитарні, коли у сім’ї існує досить жорстке підкорення одному з под­ружжя. Егалітарну сім’ю ще називають демократичною, тому що в ній влада рівномірно розподіляється між жінкою і чо­ловіком. У розвинених країнах відмічається тенденція зростання кількості егалітарних сімей. Але ще є досить багато сімей авторитарних. Причому тут помічено певну закономірність: чим нижчий дохід сім’ї, тим частіше її очолює жінка. Так, наприклад, у США серед найбіднішого чорношкірого населення 40 % сімей головою мають саме жінку.

КОМПЛЕКСНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА

З «Cоціології»

(назва дисципліни)

до акредитації напряму 6.050202 «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології»

Курсант

Курс

Група

Початок роботи год. хв.

Завершення роботи год. хв.

Питання контрольного завдання:

Варіант 41

Завдання 1. Теоретична частина

1. Соціологія освіти це (оберіть вірний варіант відповіді)–

а) галузева соціологічна теорія

б) загальнотеоретична соціологія

в) конкретні соціологічні дослідження

2. Для постіндустріального суспільства визначальним чинником розвитку є (оберіть вірний варіант відповіді):

а) сільське господарство

б) промисловість

в) інформація, сфера обслуговування

3. Сім’ї, засновані на розподілі ролей згідно з особистісним якостями і здібностями подружжя, на рівній участі кожного з них у прийнятті рішень називають (оберіть вірний варіант відповіді):

а) авторитарним сім’ями

б) демократичними сім’ями

в) повними сім’ями

Завдання 2. Практична частина

11. Розкрийте види соціальних конфліктів:

КОМПЛЕКСНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА

З «Cоціології»

Варіант 42

Завдання 1. Теоретична частина

1. Відносини в суспільстві, що сформувалися з приводу законів, це (оберіть вірний варіант відповіді):

в) правові відносини

2. Формальні соціальні інститути (обрати вірні варіанти відповіді):

а) політична партія

б) сім’я

3. Підсумковим документом соціологічного дослідження може бути (оберіть вірний варіант відповіді):

а) аналітична записка

Завдання 2. Практична частина

12. Розкрийте сутність і види шлюбу.

Слово "шлюб" бере початок від давньослов'янського "сьлюб" — урочиста обіцянка. "Слюбитись" — означає домовитись.

Шлюб — це добровільний, рівноправний союз між жінкою і чоловіком, спрямований на створення сім'ї. Шлюб — суспільно визнаний і санкціонований юридично, чи звичаєвим правом союз, який має на меті створення сім'ї, її легалізацію в суспільстві.

Шлюб — це соціальна форма відносин між чоловіком і жінкою, яка історично змінюється. Через шлюб суспільство впорядковує і санкціонує їх статеве життя, встановлює подружні і батьківські права й обов'язки.

Відносини між подружжям регулюються сукупністю норм і санкцій інституту шлюбу. Останній є сукупністю соціальних норм, які санкціонують відносини між чоловіком та жінкою, систему взаємних обов'язків та прав, істотних для функціонування інституту сім'ї.

Шлюбні відносини між чоловіком та жінкою регулюються юридичними та культурними нормами. До юридично закріплених норм, зокрема, відносяться питання володіння майном, матеріальних обов'язків подружжя відносно одне одного, мінімального віку тощо.

Ведучи мову про юридичне регулювання шлюбних відносин, важливо виділити цілей комплекс норм, пов'язаних із розірванням шлюбу. Вони засновуються на юридичному регулюванні розлучення: встановленні юридичних підстав для скасування шлюбу, характеру процедури розлучення, правах і обов'язках колишнього подружжя, пов'язані із утриманням та вихованням дітей тощо.

На відміну від писаних юридичних законів культурні норми є неписаними. Вони регулюють шлюбні відносини за допомогою

моралі, традицій та звичаїв. До їх числа належать норми залицяння, шлюбного вибору, дошлюбної поведінки, виховання дітей, розподілу

влади та обов'язків між подружжям тощо.

Історії людства відомі наступні типи шлюбних відносин:

• полігамія — шлюбний союз більш як двох партнерів. Полігамія може бути реалізована у варіантах полігінії, коли один чоловік має двох і

більше дружин, та поліандрії — одна жінка перебуває у шлюбі більше, ніж з одним чоловіком одночасно;

• груповий шлюб — притаманний первісному суспільству і санкціонує одночасне сімейне співжиття кількох чоловіків та жінок, які не

створюють відокремлених подружніх пар;

• моногамія — шлюб між одним чоловіком та однією жінкою;

• за вибором шлюбного партнера: ендогамний (шлюб між представниками однієї соціальної групи) та екзогамний (шлюб між представниками

різних соціальних груп).

• за мотивацією партнерів: шлюб за коханням, за розрахунком та за шаблоном. Останній укладається тоді, коли спрацьовує міркування

"Всі мої однолітки одружуються, як би й мені не спізнитися".

• за економічним критерієм: рівний, нерівний (різниця у віці, прибутках між партнерами), калимний (викуп за наречену). Останній тип шлюбу

існує у народів Азії та Африки.

• гостьовий — подружжя має дві квартири та живе окремо, відвідуючи один одного 2-3 рази на тиждень;

• повторний шлюб (вступ у шлюб з іншим партнером після розірвання попереднього шлюбу);

• цивільний шлюб - оформлений в органах державної влади без участі церкви;

• ранній шлюб - укладається між особами, які не досягли 17-18 років;

• конкубінат — зв'язок одруженого чоловіка із незаміжньою жінкою, яка має від нього дітей;

• свінгерство – шлюбне утворення, що передбачає обмін дружинами та чоловіками.

Таким чином, шлюб — це своєрідний контракт, який укладається між трьома сторонами — чоловіком, жінкою та державою.

У багатьох суспільствах держава лише здійснює юридичне укладання шлюбу, а його посвяту здійснює церква. При цьому посвята шлюбу

перед церковним олтарем вважається найсильнішою формою зміцнення шлюбу. Разом з тим, укладаючи шлюб, держава не може визначати

часові межі його існування, тобто через певний проміжок часу один із членів подружжя може виступити ініціатором розлучення. Останнє

символізує свободу особистості.

КОМПЛЕКСНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА

З «Cоціології»

Варіант 43

Завдання 1. Теоретична частина

1. Соціальна група це (оберіть вірний варіант відповіді) –

а) певна сукупність людей, що об’єднані загальними інтересами нормами та цінностями

2. Формальні санкції це (оберіть вірний варіант відповіді) –

в) покарання, передбачені законом, урядовими постановами

3. Виберіть ознаки, які характеризують демократичні сім’ї (оберіть вірні варіанти відповіді):

а) розподіл ролей зо особистісними якостями між подружжям

в) добровільний розподіл обов’язків

г) справедливе виховання дітей

Завдання 2. Практична частина

13. Підсумковий документ аналізу соціологічної інформації: специфіка та види.

Анализ информации и подготовка итоговых документов (или заключительный этап). Методологический инструмент анализа - программа исследования, составленная на подготовительном эта­пе. Методы анализа зависят от вида социологического исследова­ния, его целей и задач. В ходе анализа делаются выводы о подтвер­ждении или опровержении гипотез, выявляются социальные свя­зи, тенденции, противоречия, парадоксы, новые социальные про­блемы. На этом же этапе оформляются результаты исследования. Итоговый документ зависит от вида исследования и определяется пожеланиями заказчика. В качестве такого документа выступают:

- информационная справка;

- информационная записка;

- аналитическая записка;

- отчет о научно-исследовательской работе.

Ана́лиз документов — это совокупность методических приёмов и процедур, применяемых для извлечения из документальных источников социологической информации при изучении социальных процессов и явлений в целях решения определённых исследовательских задач.

Традиционный анализ документов представляет собой совокупность определённых логических построений, направленных на раскрытие основного содержания изучаемого материала. В большинстве случаев интересующая исследователя информация, содержащаяся в документах, присутствует в них в неявном виде, в форме, отвечающей целям, во имя которых документ был создан (статистический отчёт, закон и т. п.), а это далеко не всегда совпадает с интересами и задачами социологического анализа. Традиционный анализ позволяет преобразовать первоначальную форму информации, содержащейся в документе в ту форму информации, которая интересует исследователя. При этом необходимо установить, кто является автором документа, с какими целями и в каком социальном контексте создавался данный документ? Каково соотношение фактов, отражённых в документе, с изучаемой действительностью? Как отражаются на содержании документа взгляды, оценки, социальные и политические предпочтения автора, его статус и позиция? В поисках ответа на эти вопросы исследователь получает возможность проникнуть в глубинный смысл документа, выяснить его содержание и применить этот результат для данного конкретного исследования.

Традиционный анализ документа представляет собой самостоятельный, творческий процесс, который зависит от: 1) содержания, направленности самого документа; 2) условий, целей и задач проводимого исследования; 3) квалификации, богатства опыта и творческой интуиции исследователя (более квалифицированный и творчески мыслящий исследователь сумеет извлечь из одного и того же документа гораздо более обширное и нужное для исследования содержание, чем менее квалифицированный и опытный, не обладающий творческим воображением).

При всей важности и значимости традиционный вид анализа неотделим от личности исследователя, а потому несёт в себе возможность субъективной оценки документа. Стремление избавиться от субъективности привело к разработке существенно иного вида формализованного анализа документов, называемого контент-анализом.

Контент-ана́лиз (от англ.: contents - содержание, содержимое) или анализ содержания — стандартная методика исследования в области общественных наук, предметом анализа которой является содержание текстовых массивов и продуктов коммуникативной корреспонденции. В отечественной исследовательской традиции контент-анализ определяется как количественный анализ текстов и текстовых массивов с целью последующей содержательной интерпретации выявленных числовых закономерностей. Контент-анализ применяется при изучении источников, инвариантных по структуре или существу содержания, но внешне бытующих, как не систематизированный, беспорядочно организованный текстовой материал. Философский смысл контент-анализа, как исследовательского метода, состоит в восхождении от многообразия текстового материала к абстрактной модели содержания текста. В указанном смысле, контент-анализ является одной из номотетических исследовательских процедур, используемых в сфере применения идиографических методов.

Выделяют два основных типа контент-анализа: количественный и качественный.