6. Розкрийте основні аспекти співвідношення філософії та світогляду

Філософія – тип духовності, універсальний спосіб самоусвідомлення і самоствердження людини в світі.

Світогляд – спосіб духовно-практичного відношення людини до світу, що виступає як система знань, уявлень, норм, принципів, настанов, які визначають бачення і розуміння людиною світу і самовизначення в ньому. У структурному плані прийнято виділяти у ньому такі підсистеми або рівні: світовідчуття, світосприйняття, світорозуміння.

У процесі формування світогляду формується індивідуальність людини, її переконання та життєва позиція. Світогляд – результат і наслідок виховання і самовиховання, розвитку і саморозвитку, освіти і самоосвіти.

Співставлення філософії зі світоглядом стає необхідним.

За змістом філософія і світогляд мають дві суттєві різниці:

а)філософія теоретична, а світогляд-практичний,

б)філософія універсальна, а світогляд-індивідуальний.

Простіше кажучи, філософія - це погляд однієї людини на проблеми усього людства, а світогляд-це особистісний погляд на особисті проблеми.

Філософія зароджується як намір вирішити світоглядні проблеми засобами розуму. Філософія це не чуттєвий, а мислячий світогляд.

Філософія і світогляд, безумовно, мають спільність. Спільність філософії і світогляду полягає в тому, що вони: 1) є своєрідними формами суспільної свідомості, способами духовно-практичного освоєння світу; 2) мають однаковий предмет осмислення – відношення “людина – світ”; 3) дають цілісне уявлення про світ, людину, її походження; 4) мають спільність за деякими своїми функціями (наприклад, виховною).

Разом з тим, філософія і світогляд – це не тотожні поняття.

1. Поняття “світогляд” більш широке за обсягом ніж поняття “філософія”. Світогляд включає в себе різноманітні погляди людини на світ – філософські, релігійні, суспільно-політичні, економічні, етичні, естетичні.

2. Для характеристики світогляду використовуються поняття “загальна картина світу”, “світовідчуття”, “світосприйняття”, “світорозуміння”. Для філософії найважливішими в цьому контексті є “світорозуміння”.

3. Філософія і світогляд різні за своєю структурою. Перша включає в себе онтологію, логіку, теорію пізнання (гносеологію), діалектику, антропологію і т.п. В структуру останнього включаються: (досвід, знання, віра, ціннісні орієнтації, переконання).

4. Філософія представляє собою форму суспільної свідомості, світогляд і науку. Світогляд як система поглядів на світ, як спосіб його духовно-практичного освоєння не є наукою. Світогляд може ґрунтуватися на не наукових засадах.

5. Філософія відображає і обґрунтовує своє осмислення світу своїми методами, принципами, законами, своїм логіко-понятійним апаратом, маючи таку функцію, як логіко-гносеологічна. Світогляд не має такої функції.

7. Розкрийте зміст і сутність філософської культури

Філософська культура – сукупність всіх умов і передумов становлення і розвитку філософського мислення, а також рівень потреб у філософському знанні, його продукування і поширенні. Філософська культура конкретно виявляється через існування інститутів, бібліотек, перекладів, можливості філософських дискусій в суспільстві та проблеми її функціонування, взаємозв’язок філософії з іншими типами духовності. Основною рисою філософської культури є здатність до створення умов для свободи філософського мислення, що виражає послідовність буття філософії.

Поняття "філософська культура" застосовується й для позначення певного ступеня прилученості кожної конкретної людини до наявних у цьому суспільстві філософських ідей і знань. З огляду на це можна говорити про різні рівні філософської культури, про здобуття філософської культури.

Поняття "філософська культура" включає в свій зміст деякі якісні показники розвитку філософії, ставлення до неї у конкретному суспільстві. Воно є поглибленням поняття "філософія" стосовно її реального буття в духовному житті людей.

Філософія вивчає культуру не як особливий об'єкт, що підлягає дослідженню поряд із природою, суспільством, людиною, а як загальну характеристику світу як цілого. Філософське розуміння культури є осмислення вираженого в ній прагнення до безмежності й універсальності людського розвитку. Для філософа здатність світу як би «випромінювати» із себе людський смисл характеризує його як явище культури. З погляду філософії, культура є увесь світ, у якому людина знаходить себе.

Сучасна філософія поставила питання людини і культури дуже близько. Так як проблеми людини і культури дуже тісно пов`язані в повсякденному житті, у всіх сферах людської діяльності. Тому сучасна філософія “вийшла з берегів” філософії на широке поле сучасної культури. А перш за все в такій важливій і необхідній сфері діяльності людини як сфера цінностей. От чому сучасні філософи приділяють велику увагу вивченню етики, естетики, права і держави, релігії і науки, антропології, етнографії, психології, педагогіки, літератури і мистецтва.

Культура містить у собі як стійкі, так і мінливі моменти. Стійкість, «інерційність» у культурі — це традиція: елементи культурної спадщини — ідеї, цінності, звичаї, обряди, способи світосприймання і т.д. - зберігаються і передаються від покоління до покоління. Традиції існують у всіх формах духовної культури.