61.Розкрийте суть понять „парадигма“ та „наукова революція“.

Парадигма – (грец. paradeigma - приклад, зразок) – 1) поняття античної і середньовічної філософії, що характеризує сферу вічних ідейяк прототип, зразок, відповідно до якого бог-деміург створює світ сущого; 2) у сучасній філософії науки – система теоретичних, методологічних і аксіологічних установок, які взяті зазразок роз’язування наукових задач і які поділяють всі члени наукового товариства.Термін "парадигма" у філософію науки уперше впровадив позитивіст Г. Бергман, однак справжній пріоритет у його використанні і поширенні належить Куну. У своїй книзі "Структура наукових революцій" (1962) Кун говорить про можливості виділення двох основних аспектів парадигми: епістемічного йсоціального.Уепістемічному плані парадигма-це сукупність фундаментальних знань, цінностей, переконань і технічних прийомів, що виступають як зразок наукової діяльності. У соціальному - парадигма характеризується через поділяюче її конкретне наукове співтовариство, цілісність і границі якого вона визначає. Зміну парадигми здійснюють за допомогою наукових революцій.

Панівна марксистська парадигма опинилася у глибокій кризі. Методи, що були прийняті в теорії, не могли вирішити поставлені парадигмою основні завдання, а сама теорія не відповідала новим реаліям,не давала відповіді на актуальні питання. Вихід з кризи відбувається шляхом наукової революції, сутність якої полягає у заміні попередньої парадигми новою. Наукова революція. Стан загальної економічної теорії та історико-економічних наук, що склався в Україні з початку 90-х років можна охарактеризувати, як наукову революцію. Коротко суть ситуації і вихід з неї виявилися такими. На прикладі економічної науки підтвердилися положення моделі Т. Куна про те, що "будь-яка криза розпочинається з сумніву щодо парадигми", що "нова теорія з'являється як безпосередня реакція на кризу". Нова парадигма освоюється у принципово відмінних від минулого умовах: духовної свободи, творчості, концептуального плюралізму, вільних дискусій, неупередженого пошуку істини тощо. Значно активізувалось вивчення історії економічної думки України. З початку 90-х років вийшло у світ близько двох десятків монографій з цієї проблематики, які заповнили деякі "білі плями" у вітчизняній економічній науці, підняли нові актуальні теми.Згідно з моделлю розвитку науки Т. Куна зміна парадигми в результаті наукової революції не обов'язково означає цілковиту відмову від попередніх знань. Положення старої парадигми можуть слугувати новій як "частковий випадок" загальніших поглядів. Отже, наукова революція в економічній науці на теренах України відбулась. ЇЇ не можуть відмінити чи спростувати ніякі недоліки в економічній теорії та історії економічної думки, у викладанні цих наукових дисциплін, помилки у здійсненні радикальних економічних перетворень чи ще якісь внутрішні або зовнішні обставини. На відміну від загальної економічної теорії, в історії економічної думки зовнішньо революція пройшла майже непомітно. Заради справедливості слід констатувати існуваннявлітературіточкизору, за якою не лише марксизм, а "вся сучасна економічна теорія, незважаючи на вражаючий прогрес, перебуває у глибокій кризі".Нову її парадигму ще потрібно виробити. Отже, наукова революція - справа майбутнього.