Питання № 148 Твори, на які не розповсюджується авторське право

Список об'єктів, що "не є об'єктом авторського права" (Стаття 10, "Закон України про авторське право і суміжні права":

• а) повідомлення про новини дня або поточні події, що мають характер звичайної прес-інформації;

• б) твори народної творчості (фольклор);

• в) видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного,законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;

• г) державні символи України, державні нагороди; символи і знаки органів державної влади, Збройних Сил України та інших військових формувань; символіка територіальних громад; символи та знаки підприємств, установ та організацій;

• д) грошові знаки;

• е) розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).

Питання № 149 Службові твори, їх правовий режим

Службовий твір – це твір, створений автором в порядку виконання службових обов’язків відповідно до службового завдання.  Особливість правової охорони службових творів – всі майнові права на їх використання належать авторові твору та фізичній чи юридичній особі, де чи в якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором.  Це означає, якщо трудовим договором передбачено, що всі майнові права на твір, створений у порядку виконання службових обов’язків, належать роботодавцеві, то автору такого твору належать лише особисті немайнові права.  Наприклад, зазначення імені автора під твором або його псевдоніма, право протидіяти будь-якому посяганню на твір, що може завдати шкоди честі та репутації автора.  Перехід майнових прав на службовий твір до роботодавця відбувається на підставі підписаного трудового або іншого цивільно-правового договору.  Таким цивільно-правовим договором може бути, наприклад, авторський договір замовлення.  Цікавим є те, що при укладенні авторського договору автор може визначити свої умови, зокрема, обмеження терміну, на який майнові права переходять до редакції, визначення обсягу майнових прав, які передаються роботодавцеві, визначити виплату додаткової авторської винагороди за кожне використання його твору.  Службовий твір також має свої особливості під час реєстрації авторських прав на такий твір.  Для реєстрації авторських прав на такий твір заявка, крім основних документів, що необхідні для здійснення реєстрації, повинна містити ще й документ, що підтверджує, кому належать майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору.  Це може бути як сам трудовий контракт чи цивільно-правовий договір, так і службова інструкція, ознайомлення з якою підтверджено підписом автора твору. 

Питання № 150 Суб’єкти авторського права. Співавторство і його види

За ст. 435 ЦК: 1. Первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.

Автор — фізична особа, творчою працею якої створено твір. Автором може бути тільки фізична особа. Автор — первинний суб'єкт авторського права. Автором вважається особа, зазначена на оригіналі або примірнику твору. Якщо дійсним автором твору є особа, яка не зазначена на оригіналі або примірнику твору, вона повинна доказати своє авторство. Це так звана презумпція авторства. Для визнання особи автором не має значення його вік або стан дієздатності.

Суб'єктом авторського права може бути не тільки автор, а й інші особи.Спадкоємці: У спадщину можуть перейти тільки майнові права, особисті немайнові права у спадщину не переходять.

Роботодавець(замовник): майнові права на твір, створений у зв'язку з виконанням трудового договору(замовлення), належать працівникові, який створив цей твір, та юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює, або замовнику, спільно, якщо інше не встановлено договором.

Особа, яка отримує майнові права на твір за договором, також є суб'єктом авторського права.

Співавторами є особи, спільною творчою працею яких створено твір. За ст. 436 ЦК: 1. Авторське право на твір, створений у співавторстві, належить співавторам спільно, незалежно від того, становить такий твір одне нерозривне ціле чи складається з частин, кожна з яких може мати ще й самостійне значення. Частина твору, створеного у співавторстві, визнається такою, що має самостійне значення, якщо вона може бути використана незалежно від інших частин цього твору.

 Кожен із співавторів зберігає своє авторське право на створену ним частину твору, яка має самостійне значення.

Відносини між співавторами можуть бути визначені договором. У разі відсутності такого договору авторське право на твір здійснюється всіма співавторами спільно.