
- •1. Українська класична філософія: першість серця.
- •2. Російська класична філософія: людське і боголюдське.
- •§ 121. Попереднє зауваження
- •1. Українська класична філософія: першість серця
- •§ 122. Витоки і риси української класичної філософії
- •§ 123. Григорій Сковорода: вчення про три світи
- •1. Людина або Мікрокосм.
- •2. Всесвіт або Макрокосм.
- •§ 124. Памфіл Юркевич: серце і межі розуму
- •§ 125. Тарас Шевченко: міфотворець, християнин, язичник
- •198 Лекція 1о. Зустріч Сходу τα Заходу
- •§ 132. Висновки і перспективи. Слов'янський тип філософування як проблема
Лекція 10 ЗУСТРІЧ СХОДУ ТА ЗАХОДУ В УКРАЇНСЬКІЙ ТА РОСІЙСЬКІЙ КЛАСИЧНІЙ ФІЛОСОФІЇ
1. Українська класична філософія: першість серця.
2. Російська класична філософія: людське і боголюдське.
§ 121. Попереднє зауваження
Схід і Захід зустрілися в слов'янській метакультурі1. Слов'янська метакультура у своїх духовних основах є християнський феномен, в якому католицьке і православне начала християнства з'єдналися з міфологічними мотивами слов'янських народів. Слов'янська метакультура — це і католицька Польща, і православна Росія, і православно-католицька Україна.
У слод'янстві Захід і Схід зустрілися як римське і візантійське начала, західне і східне християнство і, водночас, як Європа та Азія.
Для Заходу на сьогоднішній день усе слов'янське асоціюється насамперед b Росією. Такий погляд має під собою підставу — Росія є єдиною державою у світі, що географічне і геополітично з'єднала Європу і Азію, породжуючи своєрідний тип ментальності Проте суть слов'янства не зводиться лише до цього з'єднання.
Визнання наявності слов'янської метакультури — це визнання того факту, що слов'янські народи Центральної Європи не були асимільовані Європою Західною, а східне слов'янство не зводиться до російської культури, а є щось ширше.
З усього різноманітного слов'янського регіону Захід і Схід найбільш з'єдналися в українській і російській культурах. Україна є трагічне і драматичне злиття західного і східного християнства, Росія — не менш драматична і не менш трагічна єдність європейського і азіатського начал.
Можливо,, саме тому ми зустрічаємо в українській і російській культурах надзвичайно цікаві концепції людини. Розглянемо ті з них, що можуть бути названі класичними.
1. Українська класична філософія: першість серця
§ 122. Витоки і риси української класичної філософії
Українська класична філософія починається з Григорія Сковороди, який є настільки ж значимим для української філософії і культури, як Іммануїл Кант — для німецької. У творчості Сковороди містяться всі основні тенденції української класичної філософії.
Разом із Сковородою до найбільш значимих представників української класичної філософії можна віднести Памфіла Юркевича, а також Тараса Шевченка — всесвітньо відомого українського поета, мислителя і художника.
Які основні риси української класичної філософії?
Це насамперед:
1. Світоглядна толерантність і синтетичність. У вченнях українських філософів класичного періоду, як і у всій українській культурі, можна спостерігати прагнення не відкинути протилежну точку зору, а приєднати її до своєї як момент істини,
2. Екзистенційний характер філософування, що означає висунення на перший план проблем людини, проблем її існування і сенсу життя.
3. Індивідуалізм і персоналізм, тобто орієнтація на окрему особистість, а не на колектив.
4. Кордоцентризм (від лат. cordos — серце). Ця риса означає домінанту серця, переважання почуття над логічним міркуванням, а образу — над поняттям.
§ 123. Григорій Сковорода: вчення про три світи
Головна ідея основоположника української класичної філософії Григорія Сковороди (1722—1794 pp.) Водночас складна і проста — це ідея трьох світів, і утворюють реальність. Ось ці три світи: