2 Застосування форм.
Форми – основний засіб для організації інтерфейса користувача в додатках Microsoft Access. Форми можна створювати з метою:
Виведення і редагування даних.
Це найбільш поширений спосіб використання форм. Форми забезпечують виведення на екран даних у вигляді, який необхідний. З їх допомогою значно спрощується внесення змін, додавання та вилучення даних бази. В формі можна зробити доступними тільки для читання всі дані або їх частину, автоматично вибирати інформацію з інших зв’язаних таблиць та заносити її в форму, обчислювати виведені в формі значення, робити невидимими або навпаки, виводити деякі дані в залежності від значень інших полів запису або від вибраних користувачем параметрів.
Форму можна створити тільки для введення в базу даних нових даних чи значень, які допомагають автоматизувати виконання додатк Форми можуть виводити допоміжну інформацію про роботу додатків або про дії, які виконуються.
Щоб відкрити форму , потрібно натиснути на вкладинку форма у вікні бази даних, вибрати потрібну форму із списка та натиснути на кнопку Открыть .
ів. Створення автоформи ТАБЛИЧНАЯ.
Щоб створити табличну автоформу, потрібно виконати такі дії:
на вкладинці ФОРМИ вікна бази даних натиснути кнопку СОЗДАТЬ;
в діалоговому вікні НОВАЯ ФОРМА вибрати таблицю чи запит, з яких буде створена форма;
в тому ж діалоговому вікні виділити опцію АВТОФОРМА: ТАБЛИЧНАЯ.
Access створить табличну автоформу. Табличні автоформи, як і стрічкові, дають можливість переглядати одночасно кілька записів. Різниця лише в тому, що табличні автоформи представляють тільки вміст бази даних без растрових зображень, розмітки та ін., це тільки електронна таблиця.
Білет 13
1 Формулою в Excel називається послідовність символів, що починається зі знака рівності "=". У цю послідовність символів можуть входити постійні значення, посилання на клітинки, імена, функції або оператори.
Вводити формулу треба зі знака рівності. Це треба для того, щоб Excel зрозумів, що в клітинку вводиться саме формула, а не дані.
Функції в Excel використовуються для виконання стандартних обчислень у робочих книгах. Значення, які використовуються для обчислення функцій, називаються аргументами. Значення, що повертаються функціями як відповідь, називаються результатами. Крім вбудованих функцій ви можете використовувати в обчисленнях користувальницькі функції, які створюються за допомогою засобів Excel. Одним із найважливіших призначень електронної таблиці є автоматизація різних обчислювальних операцій над даними. Для цього в ті об’єкти таблиці, в яких потрібно зберігати результати таких обчислень, вводяться різні формули. Введення будь-якої формули починається із знаку рівності. Якщо він буде відсутній, то введена формула буде сприйматися як текст. Він розміщується після натиснення на < Enter> прижатим до лівої границі поточної комірки. В цьому випадку замість результату обробки по формулі в цьому об’єкті завжди буде відображатися текст. В формулах можуть брати участь не тільки данні, але й посилання (адреса) об’єктів таблиці, а також різних функцій. Формули являють собою з’єднані з За допомогою формул , які використовують посилання , можна пов’язати між собою будь-які комірки електронної таблиці і проводити таким чином необхідну обробку табличних даних. Для розширення можливостей табличного процесора в формулах можуть також використовуватися різні функції. Для використання функції у формулі потрібно задати в круглих дужках після ім’я функції список аргументів.наками арифметичних і/або логічн Для правильного заповнення комірок при копіюванні формул дуже важливо пам’ятати правило відносної орієнтації . Це правило пояснює , як змінюється відносні або частково абсолютні посилання, які входять в скопійовану формулу.их операцій операнди. При копіюванні формули з відносними посиланнями із одної комірки в іншу зберігається таке ж , як в оригіналі, розміщення комірок- операндів в формулі по відношенню до комірки, в яку поміщається формула. Щоб при редагуванні формули вибрати комірку, яка знаходиться на іншому аркуші, потрібно перед вибором комірки клацнути на ярличку потрібного робочого аркуша. Програма Excel дозволяє також одночасно вводити або редагувати дані на декількох робочих аркушах. Це зручно , коли всі робочі аркуші містять однакові заголовки або підписи. Щоб вибрати для роботи відразу декілька робочих аркушів, потрібно вибрати перший з них, а потім клацнути на ярличках інших аркушів, тримаючи натиснутою кнопку SHIFT або CTRL. В цьому випадку будь-яка операція, проведена на одному з робочих аркушів, автоматично дублюється на інші.
2 Widows дозволяє запустити Power Point декількома способами. Найпростішескористатися кнопкою Пуск / Програми / PowerPoint. За замовчуванням додатокPowerPoint відкривається в режимі «Звичайний», в правій частині вікна програмививодиться область завдань з панеллю «Приступаючи до роботи», за допомогоюякої можна відкрити існуючі презентації та «Створити презентацію». Електронні презентації, що містять спеціальні ефекти, подібні застосовуються у телебаченні, звукові фрагменти, музику, елементи анімації і навіть відеокліпи, сьогодні найбільш популярні, а можливості Power Point у створенні електронних презентацій та управлінні ними відповідають найсучаснішим вимогам. Для роботи з Power Point не потрібно бути Для створення високопрофесійних відеоматеріалів за допомогою Power Point не обов'язково бути художником. Поставляються в комплекті з програмою шаблонидизайну забезпечують високу якість результату
Презентація - це цілеспрямований інформаційний процес, вирішальний свої завдання. Форми презентації можуть бути самі різні: на виставковому стенді, при контакті з покупцем під час особистої продажу або в магазині, в лекційній аудиторії, по телебаченню чи радіо і т.д. Презентація - це комунікаційний процес з усіма його основними елементами
Кожна сторінка презентації називається слайдом. Презентація складається з безлічі слайдів, які зберігаються в одному файлі. Розширення файлу ". Ppt".Презентації можна представляти в електронному вигляді, роздруковувати у вигляді роздаткового матеріалу (копії всіх слайдів) або поширювати через інтернет. Для розміщення презентації на сайті, необхідно зберегти її як веб-сторінку (більше подібно викладено на сторінці http://lessons-tva.info/present/present_1.htm). Основними елементами презентації є слайди. За допомогою редактора PowerPoint можна створювати слайди, в яких текст сполучається з таблицями, діаграмами, графікою, картинками, малюнками, фотографіями, фільмами і звуком, відео кліпами. Кожен слайд презентації має властивості, які впливають на його відображення під час демонстрації: розмір слайда; розмітка слайду (розташування заголовків, тексту та об'єктів на слайді); шаблон оформлення (дизайн слайда); ефект переходу від слайда до слайда Презентацію можна створити декількома способами: Нова презентація (без розмітки або на базі: макетів тексту, макетів вмісту або макетів тексту і вмісту). З шаблону оформлення. З майстра автозмісту (на базі шаблонів презентації). З наявної на комп'ютері презентації.
Білет 14
1 Білет № 14
1.Завдання: Створення презентації за допомогою шаблонів, розмітки слайду, кольорових схем
1.Якщо області завдань Створити
презентацію немає на екрані, виберіть у меню Файл команду Створит
2. У списку Створення виберіть посилання Із шаблона оформлення.
3.В області завдань Конструктор слайдів виберіть шаблон оформлення,
який потрібно застосувати.
4.Якщо потрібно зберегти стандартний макет для першого слайда,
перейдіть до кроку 5. Якщо макет першого слайда повинен бути іншим, у меню Формат виберіть команду Розмітка слайда, а потім виберіть потрібний макет.
5. На слайді або в області Структура введіть текст для першого слайда.
6. Щоб вставити новий слайд на панель інструментів, натисніть кнопку
Створити слайд та виберіть потрібний макет для слайда.
7. Для додавання кожного нового слайда повторіть кроки 5 та 6, а також додайте всі потрібні елементи та ефекти.
8. Щоб зберегти презентацію, у меню Файл виберіть команду Зберегти; у полі Ім'я файлу введіть ім'я презентації, а потім натисніть кнопку Зберегти.
Примітка Усі нові шаблони додаються за алфавітом відповідно призначеним іменам до списку шаблонів Microsoft PowerPoint області завдань Конструктор слайдів.
2.Формат даних, що вставляються з буфера обміну
Дані, що копіюються чи видаляються в буфер, вставляються в іншу програму, якщо можливо, у форматі, доступному для редагування програмою. Наприклад, дані з книг Microsoft Excel і запису з Microsoft Access вставляються в Word як таблиці Word, зі збереженням форматування тексту і ширини стовпців. Текст із документа Word, розділений знаками табуляції, вставляється в осередки рядків і стовпців Microsoft Excel, а запису Microsoft Access вставляються в лист Microsoft Excel як рядки, причому для кожного поля виділяється окремий стовпець.
Якщо прикладка не може редагувати дані, вона вставляє їх як впроваджений об'єкт. Для редагування впроваджених об'єктів варто використовувати вихідні програми. Якщо дані не удається вставити, вони вставляються у виді малюнка, недоступного для редагування.
Для керування вставкою даних використовуйте команду Специальная вставка (меню Правка).
Про зв'язані і впроваджені об'єкти
Можна використовувати зв'язний об'єкт чи впроваджений об'єкт для додавання усього чи частини файлу, створеного однієї з програм Office чи будь-якою програмою, що підтримує зв'язані і впроваджені об'єкти, в інший файл. Можливе створення нового впровадженого об'єкта чи зв'язаного об'єкта з існуючого файла. Якщо даний файл був створений у програмі, що не підтримує зв'язані і впроваджені об'єкти, можливі копіювання та вставка даних з файлу для сумісного їх використання декількома програмами.
Основна відмінність між зв'язаними і впровадженими об'єктами полягає в місці їхнього збереження, а також способі відновлення даних при їхньому розташуванні в кінцевий файл.
Зв'язаний об'єкт. У випадку зі зв'язаним об'єктом, відновлення даних відбувається тільки при зміні вихідного файлу. Зв'язані дані зберігаються у вихідному файлі. Кінцевий файл зберігає тільки зведення про місце розташування вихідного файлу і відображає представлення зв'язаних даних. Рекомендується використовувати зв'язані об'єкти, якщо важливий розмір файлу.
Впроваджений об'єкт. У випадку з впровадженим об'єктом, при зміні вихідного файлу кінцевий файл не зміниться. Впроваджені об'єкти стають частиною кінцевого файлу і, будучи один раз вставленими, більше не є частиною вихідного файлу. Двічі клацніть впроваджений об'єкт для його відкриття в програмі, що була використана для його створення.
Створення нового впровадженого об'єкта
· Клацніть у документі місце, куди варто помістити впроваджений об'єкт.
· Виберіть команду Объект у меню Вставка, а потім — вкладку Создание.
· У списку Тип объекта виберіть тип створюваного об'єкта.
· Для відображення впровадженого об'єкта у вигляді значка (це зручно, якщо документ призначений для перегляду в електронному виді) установите прапорець В виде значка.
Впроваджений об'єкт. Дані, вставлені у файл. Будучи впровадженим, об'єкт стає частиною файлу. При подвійному щиглику впроваджений об'єкт відкривається за допомогою програми, у якій він був створений. Усі внесені у впроваджений об'єкт зміни відображаються у файлі, що містить його.
Білет № 15
1.Завдання: Створення презентації за допомогою майстра автозмісту.
Способи створення презентації
Приступаючи до створення презентації можна почати з нуля (порожня презентація), скористатися стандартними шаблонами або модифікувати готову презентацію. Вибір того або іншого способу залежить від конкретної ситуації. Якщо у вас немає ніяких ідей окрім тематики презентації, можна скористатися Майстром автозмісту. До вже готової презентації можна застосувати шаблон оформлення слайдів. Якщо ви вже визначилися зі змістом і дизайном оформлення презентації, то краще почати з порожньої презентації.
Запустіть Microsoft PowerPoint.
У меню Файл клацніть Створити. У правій частині екрану відкриється область завдань "Створити презентацію".
У області завдань Створення презентації представлені варіанти створення нової презентації.
Нова презентація — слайди мають мінімум оформлення без застосування фону.
З шаблону оформлення — шаблон оформлення є професійно оформленим слайдом, що включає фоновий малюнок, колірну схему і шрифти, до якого необхідно додати тільки текст. Окрім стандартних шаблонів програми можна використовувати власні.
З майстра автозмісту за - допомогою Майстра автозмісту можна швидко створити презентацію із стандартним змістом і оформленням. Майстер проведе вас через покрокову процедуру створення презентації, просячи різні відомості, починаючи з типу презентації і закінчуючи заголовком титульного слайду. Після завершення роботи майстер, виходячи з вказаного типу і стилю, створить закінчену презентацію із стандартним змістом, який треба замінити на власне.
З наявної презентації — презентація створюється на основі вже наявної презентації із заданим оформленням.
Створення нової презентації
Відкрийте Microsoft PowerPoint.
У області завдань Створення презентації клацніть Нова презентація.
У області завдань Розмітка слайду, що з'явилася, - представлений список макетів слайдів.
Розмітка слайду — макет розміщення на слайді елементів, таких як заголовки, підзаголовки, списки, малюнки, таблиці, діаграми і т. д. Представлені макети розділені на групи:
макети тексту;
макети вмісту;
макети тексту і вмісту;
інші макети.
При створенні нової презентації за умовчанням застосовується макет тексту Титульний слайд.
Використання готових макетів звільняє від деяких рутинних операцій по оформленню слайду, крім того, в макет включені текстові рамки.
Збереження презентації
Якщо ви зберігаєте презентацію уперше, їй необхідно присвоїти ім'я і вказати теку, де вона зберігатиметься.
У меню Файл клацніть Зберегти як, з'явиться діалогове вікно Збереження документу.
У списку, що розкривається, Тека виберіть диск, а потім теку, де зберігатиметься файл презентації.
Лівою кнопкою миші двічі клацніть ім'я вибраної теки.
У текстовому полі Ім'я файлу замість запропонованого імені введіть Рresentation.
Клацніть кнопку Зберегти.
Примітка
При наступному збереженні файлу немає необхідності у використанні команди Зберегти як. Досить клацнути кнопку Зберегти на панелі інструментів Стандартна або вибрати в меню Файл команду Зберегти.
2.Перевірка правопису в середовищі текстового редактора. Розставляння переносів.
Практично кожен користувач комп'ютера зустрічається з необхідністю підготовки тих чи інших документів - листів, статей, службових записок, звітів, рекламних матеріалів і т.д. Зручність і ефективність застосування комп'ютерів для підготовки текстів призвели до створення безлічі програм для обробки документів. Такі програми називаються редакторами текстів (Word Processors). Основні функції цього класу прикладних програм полягають у введенні і редагуванні текстів. Додаткові функції полягають у автоматизації процесів введення і редагування.
Текстовий редактор - комп'ютерна програма, призначена для створення й зміни текстових файлів, а також їх перегляду на екрані, виводу на друк, пошук фрагментів тексту, то програмний засіб, що забезпечує введення, збереження, перегляд, редагування, форматування, вивід на екран для контролю та друк текстів.
Умовно виділяють два типи редакторів, а також окремо робочі середовища, що містять редактор.
Текстовий редактор
Перший тип орієнтований на роботу з послідовністю символів в текстових файлах. Такі редактори забезпечують розширену функціональність - підсвічування синтаксису, сортування рядків, шаблони, конвертацію кодувань, показ кодів символів і т. п. Іноді їх називають редактори коду, так як основне їхнє призначення - написання вихідного коду комп'ютерних програм.
Текстовий процесор
Інші текстові редактори мають розширені функції форматування тексту, впровадження в нього графіки і формул, таблиць і об'єктів. Такі редактори часто називають текстовими процесорами і призначені вони для створення різного роду документів, від особистих листів до офіційних паперів.
Текстова робоче середовище
Також виділяють більш загальний клас програм - текстові середовища. Середовища являють собою повноцінне робоче середовище, у якому можна вирішувати найрізноманітніші завдання: за допомогою надбудов вони дозволяють писати й читати листа, веб-канали, працювати в вікі й Вебі, вести щоденник, управляти списками адрес і завдань. Представники цього класу - Emacs, Archy, Vim й Acme з операційної системи Plan 9. Такі програми можуть служити середовищам розробки програмного забезпечення. У будь-якому разі, останні завжди містять текстовий редактор як необхідний інструмент програмування.
Принцип роботи текстового редактора.
Принцип роботи редакторів середнього класу і потужних редакторів схожий на принцип роботи систем програмування.
Текстовий редактор надає користувачеві текстове вікно для введення тексту і набір команд для форматування.
Першим етапом створення текстового документа є набір тексту. Після того, як текст введено можна приступати до його форматування. Оформляючи документ користувач застосовує до окремих частин тексту команди форматування. Відпрацьовуючи ці команди текстовий редактор змінює зовнішнє уявлення форматіруемого тексту і вставляє в текст документа елементи форматування, які, при повторним читанні документи дадуть йому можливість однозначно інтерпретувати їх.
Після закінчення форматування тексту в документ вставляються і форматуються необхідні зовнішні об'єкти.
Тут важливо зазначити, що існують два різних методи вставки зовнішніх об'єктів.
У першому випадку текстовий редактор вставляє посилання на зовнішній об'єкт і елементи його форматування. Відповідно, це вимагає постійної наявності об'єкта за вказаною адресою. Наприклад, ми вставляємо в документ картинку, що знаходиться у файлі image.gif. При переміщенні, видалення або перейменування даного файлу замість необхідної картинки текстовий редактор видасть діагностику помилки або його не якісний образ. Тому подібні дії при даному підході неприпустимі. Проте зручність даного підходу полягає в незалежності зовнішнього об'єкта від текстового редактора. Ми можемо обробляти зовнішній об'єкт не запускаючи текстового редактора, при цьому всі зміни зроблені над об'єктом відобразяться в текстовому документі. До того ж обсяг текстового документа стає менше, що актуально для комп'ютерів з невеликим об'ємом оперативної пам'яті.
У другому випадку зовнішній об'єкт повністю міститься в документ, що збільшує його об'єм, але робить незалежним від файлу з якого взято цей об'єкт. При цьому підході в текстовий документ записується не посилання на файл, а команда вставки зовнішнього об'єкта та коди даного об'єкта.
Таким чином, текстовий документ містить в собі власне текст, елементи його форматування; посилання на зовнішні об'єкти або команди вставки об'єктів та коди цих об'єктів; елементи форматування вставлених об'єктів.
При читанні файлу, що містить текстовий документ, текстовий редактор зчитує текст і елементи його форматування, команди вставки зовнішніх об'єктів і їх форматування, інтерпретує ці елементи і команди (тобто застосовує до тексту і зовнішніх об'єктах команди форматування і виводить на екран або інше зовнішній пристрій) відформатовані текст і зовнішні об'єкти.
Окрім засобів оформлення тексту, текстові редактори часто постачають додатковими утилітами, що полегшують роботу з документом: засобами пошуку і заміни; перевірки орфографії, пунктуації; засобами роботи з буфером обміну; довідкової системою за програмою; засобами автоматизації (написання сценаріїв або макросів) і т.д .
Таким чином, потужний текстовий редактор складається з текстового вікна для введення тексту, бібліотеки елементів форматування, інтерпретатора цих елементів, ряду допоміжних програм для створення і форматування зовнішніх об'єктів і набором утиліт, що полегшують роботу з документом.
Набір елементів форматування суто індивідуальний для кожного текстового редактора. Тобто інтерпретатор одного текстового редактора не може зрозуміти і правильно відпрацювати елементи іншого текстового редактора. Тим не менш, необхідність читання документів, створених в іншому текстовому редакторі все ж таки існує. Для вирішення цієї проблеми потужні редактори та редактори середнього класу забезпечують набором конверторів, які переводять елементи іншого текстового редактора в команди даного.
Текстовий редактор Microsoft Word.
Microsoft Word - потужний текстовий процесор, призначений для виконання всіх процесів обробки тексту: від набору й верстки, до перевірки орфографії, вставки в текст графіки в стандарті *. pcx чи *. bmp, роздруківки тексту.
Він працює з багатьма шрифтами, як з російським, так і з будь-яким з двадцяти однієї мови світу. В одну з багатьох корисних властивостей Word входить автоматична корекція тексту по границях, автоматичний перенос слів і виправлення правопису слів, зберігання тексту у визначений проміжок часу, наявність майстрів текстів і шаблонів, що дозволяють у лічені хвилини створити діловий лист, факс, автобіографію, розклад, календар і багато іншого.
Word забезпечує пошук заданого слова або фрагмента тексту, заміну його на зазначений фрагмент, видалення, копіювання у внутрішній буфер або заміну за шрифтом, розміру шрифту, а так само по надрядковим або за підрядковим символів. Наявність закладки в тексті дозволяє швидко перейти до закладеного місця в тексті. Можна так само автоматично включати в текст дату, час створення, зворотну адресу й ім'я написав текст.
Типова структура інтерфейсу.
Рядок меню містить імена груп команд, об'єднаних за функціональною ознакою. Рядок меню знаходиться у верхній частині екрана. Вибір режиму з рядка меню відкриває відповідне підменю, а вибір певної опції у ньому забезпечує доступ до меню більш низького рівня. Така система вкладених (спадаючих) меню складає основу інтерфейсу текстового процесора. Команди меню вибираються за допомогою миші, клавіш керування курсором або комбінацій натискання певних клавіш ("гарячих клавіш").
Рядок стану (статусу) містить ім'я редагованого документа і визначає поточне положення курсору в цьому документі. У рядку виводиться довідкова інформація.
Рядок підказки містить інформацію про можливі дії користувача в поточний момент.
Робоче поле - це простір на екрані дисплея для створення документа і роботи з ним. Максимальний розмір робочого поля визначається стандартними параметрами монітора і становить 25 рядків по 80 знаків кожна.
Координатна лінійка визначає межі документа і позиції табуляції. Розрізняють вертикальну та горизонтальну лінійки. За замовчанням координатна лінійка градуйована в сантиметрах. Нульова точка координатної лінійки вирівняна по першому абзацу тексту.
Лінійка прокручування служить для переміщення тексту документа в робочому полі вікна. Лінійка, що забезпечує вертикальне переміщення тексту, називається вертикальною лінійкою прокрутки, а горизонтальне переміщення горизонтальній лінійкою прокручування.
Курсор - коротка, як правило, миготлива лінія, показує позицію робочого поля, в яку буде поміщений введений знак або елемент тексту. У текстовому режимі курсор горизонтальний, знаходиться внизу знакоместа, на яке показує. У графічному режимі вертикальний, знаходиться лівіше місця вставки чергового символу. Кожен текстовий процесор має свої можливості для забезпечення руху курсору (як і керування інтерфейсом взагалі). Управління інтерфейсом здійснюють за допомогою клавіатури і миші.
Часто сучасні текстові процесори, використовуючи різні комбінації функціональних і звичайних клавіш, дають можливість переміщати курсор на одне слово, речення або абзац, направляти його на початок або кінець рядка.
У режимі використання миші переміщення по документу здійснюється клацанням по відповідній стрілці на лінійках прокручування або клацанням по самій лінійці прокручування, а також перетягуванням мишею движка по лінійці прокручування.
Індикатори - знаки або символи, що відображають відповідні режими роботи програми або комп'ютера. Індикатори в рядку стану - це символи або службові (ключові) слова, що відображають режими роботи програми. Індикатори на клавіатурі відображають режим роботи перемикачів клавіатури, їх три: NumLock, CapsLock, ScrollLock.
Перемикач - елемент екранного інтерфейсу або команда, яка використовується для включення або виключення того чи іншого режиму. Індикатор може виявитися і перемикачем, якщо по ньому клацнути мишею.
Основні функції текстового редактора.
Microsoft Word дозволяє вводити, редагувати, форматувати та оформлювати текст і грамотно розміщувати його на сторінці. За допомогою цієї програми можна вставляти в документ графіку, таблиці і діаграми, а також автоматично виправляти орфографічні та граматичні помилки. Текстовий редактор Word має і багатьма іншими можливостями, які значно полегшують створення і редагування документів. Найбільш часто використовувані функції:
набір тексту;
вирізування шматків тексту, запам'ятовування їх протягом поточного сеансу роботи, а також у вигляді окремих файлів;
вставка шматків у потрібне місце тексту;
заміна слів одне на інше частково або повністю по всьому тексту;
знаходження в тексті потрібних слів або пропозицій;
форматування тексту, тобто надання їй певного виду за такими параметрами: ширина текстової колонки, абзац, поля з обох сторін, верхнє і нижнє поле, відстань між рядками, вирівнювання краю рядків;
автоматична розбивка тексту на сторінки із заданим числом рядків;
автоматична нумерація сторінок;
автоматичне введення підзаголовків у нижній або верхній частині сторінки;
виділення частини тексту жирним, похилим або підкресленим шрифтом;
перемикання програми для роботи з іншим алфавітом;
табуляція рядків, тобто створення постійних інтервалів для представлення тексту у вигляді колонок;
при введенні тексту ви упираєтеся в кінець рядка, Word автоматично робить перехід на наступний рядок;
якщо при введенні тексту робиться помилка, функція автокорекції автоматично її виправляє. А функція автоматичної перевірки орфографії підкреслює неправильно написані слова червоною хвилястою лінією, щоб їх було легше побачити і виправити;
якщо користуватися дефісами для виділення пунктів списку, вживати дробу, знак торгової марки або інші спеціальні символи, функція автоформатування буде сама їх коригувати;
можливість вставки в текст формул, таблиць, малюнків;
можливість створення кількох текстових стовпчиків на одній сторінки;
вибір готових стилів і шаблонів;
для представлення тексту у вигляді таблиці можна, звичайно, користуватися і табулятором, проте Microsoft Word пропонує набагато більш ефективні засоби. А якщо таблиця містить цифрові дані, то їх легко перетворити на діаграму;
режим попереднього перегляду дозволяє побачити документ у тому вигляді, в якому він вийде з друку. Крім того, він дає можливість відобразити відразу всі сторінки, що зручно для внесення змін перед друкуванням.
Спеціальні можливості текстових редакторів:
редагування тексту
робота з ділянкою тексту
виділення
видалення
запис у буфер
копіювання
запис у вигляді окремого файлу і т.д.
вирівнювання тексту
по краю (правому, лівому, ширині)
по центру
по ширині
автопереносів слів
цілком
за правилами перенесення
організація колонок
створення резервних копій через рівні проміжки часу
робота з таблицями
розмітка
видалення і додавання стовпців і рядків
вирівнювання тексту в осередках
оформлення рамок
відмова від останніх дій і відмова від відмови
операції над малюнками
вставка в текст
масштабування і розтяжка по осях
обтікання малюнка текстом і т.д.
розбиття на сторінки
автоматичне, шляхом завдання числа рядків на сторінці
жорстке, примусове
нумерація сторінок (зверху, знизу)
використання шаблонів документів
використання набору шрифтів
truetype (ttf) - пропорційні шрифти
шрифти з довільно змінюваними розмірами
різні способи виділення шрифтів - підкреслення, курсив і т.д.
контекстний пошук і заміна заданої послідовності слів у тексті
перевірка орфографії з використанням вбудованого словника
підказка синонімів і антонімів
перевірка граматики - аналіз речення як цілого
побудова змістів, індексів, виносок
набір складних формул (математичних, фізичних)
використання в тексті інформації з СУБД і ЕТ
Останнім часом комп'ютерні технології просуваються дуже інтенсивно, і це сприяє бурхливому розвитку програмного забезпечення. Кожні півроку виходять продукти з безліччю нововведень. Так і текстові редактори не стоять на місці. З кожним разом все більше і більше функцій містять в собі дані програми. Але їх розвиток поставлено таким чином, що з кожною новою версією програма зберігає попередній набір можливостей і користувач може використовувати як старі, так і нові функції, останні введені лише для полегшення роботи з програмою.
Широкі можливості текстових редакторів дозволили комп'ютера практично витиснути друкарські машинки з діловодства, а використання комп'ютерних видавничих систем багато в чому змінило організацію підготовки рукопису до видання, автоматизувати працю людей кількох друкарських професій - верстальника, складача, коректора і ін.
Білет № 16
1.Застосування ефектів анімації до об'єктів у середовищі Microsoft PowerPoint.
АНІМАЦІЙНІ ЕФЕКТИ
Під анімацією в PowerPoint мають на увазі рух або видозміну об’єктів на екрані. Застосування анімаційних ефектів надає презентації динамічності, а також дає змогу підкреслити деякі ключові моменти її змісту.
Анімаційні ефекти можуть супроводжувати:
o зміну слайдів,
o появу та відображення об’єктів слайда.
Ефект при переході до наступного слайда можна встановити так: Показ слайдов/ Сменаслайдов на панелі справа вибрати потрібний ефект (рис.20). Ефект можна застосувати лише до одного або до всіх слайдів.
Порада
Стежте, щоб ефект був доречним.
АНІМАЦІЯ ОБ’ЄКТІВ СЛАЙДА
До будь-якого об’єкта слайда (тексту, рисунків, таблиць тощо) можна застосувати анімаційний ефект.
Перш ніж застосовувати ефекти, необхідно визначити, які об’єкти будуть анімовані, в якому порядку вони з’являтимуться під час демонстрації, який саме анімаційний ефект буде застосований після їхньої появи на екрані, з якою метою і скільки він триватиме.
Щоб встановити порядок появи об’єктів на екрані, треба виконати такі дії: Показ слайдов/ Настройка анимации. Вибрати порядок появи об’єктів на екрані. На панелі Настройка анимации потрібно вказати, яким чином буде здійснено анимацію: після натискання на кнопку миші (По щелчку) чи автоматично (Автоматически) через вказаний проміжок часу.
Можна вибрати і звуковий ефект (стандартний, записаний із мікрофона тощо), в супроводі якого об’єкт з’являтиметься на екрані.
PowerPoint дає змогу налаштувати анімаційні ефекти появи тексту по літерах, словах, абзацах.
2……………………………?????????????????????????
Білет № 17
1.Застосування ефектів анімації до об'єктів у середовищі Microsoft PowerPoint.
АНІМАЦІЙНІ ЕФЕКТИ
Під анімацією в PowerPoint мають на увазі рух або видозміну об’єктів на екрані. Застосування анімаційних ефектів надає презентації динамічності, а також дає змогу підкреслити деякі ключові моменти її змісту.
Анімаційні ефекти можуть супроводжувати:
o зміну слайдів,
o появу та відображення об’єктів слайда.
Ефект при переході до наступного слайда можна встановити так: Показ слайдов/ Сменаслайдов на панелі справа вибрати потрібний ефект (рис.20). Ефект можна застосувати лише до одного або до всіх слайдів.
Порада
Стежте, щоб ефект був доречним.
АНІМАЦІЯ ОБ’ЄКТІВ СЛАЙДА
До будь-якого об’єкта слайда (тексту, рисунків, таблиць тощо) можна застосувати анімаційний ефект.
Перш ніж застосовувати ефекти, необхідно визначити, які об’єкти будуть анімовані, в якому порядку вони з’являтимуться під час демонстрації, який саме анімаційний ефект буде застосований після їхньої появи на екрані, з якою метою і скільки він триватиме.
Щоб встановити порядок появи об’єктів на екрані, треба виконати такі дії: Показ слайдов/ Настройка анимации. Вибрати порядок появи об’єктів на екрані. На панелі Настройка анимации потрібно вказати, яким чином буде здійснено анимацію: після натискання на кнопку миші (По щелчку) чи автоматично (Автоматически) через вказаний проміжок часу.
Можна вибрати і звуковий ефект (стандартний, записаний із мікрофона тощо), в супроводі якого об’єкт з’являтиметься на екрані.
PowerPoint дає змогу налаштувати анімаційні ефекти появи тексту по літерах, словах, абзацах.
2.Автоматичне збереження документів в текстовому процесорі.
Спосіб збереження та формат збереження документа залежить від того, як планується використовувати цей документ. Наприклад, якщо документ призначено для власного користування і він не відкриватиметься у попередніх версіях Word, найпростіше зберегти його за допомогою команди Зберегти, не змінюючи настройки за промовчанням.
Втім, якщо документ відкриватимуть інші користувачі за допомогою іншого програмного забезпечення, а не Microsoft Office Word 2007 - Українська версія, або якщо документ потрібно відкривати на іншому комп’ютері, слід вибрати, як і де зберегти цей документ.
Якщо документи зазвичай зберігаються в певному місці або форматі, ці настройки можна зробити настройками Word за промовчанням.
Примітка Якщо документ читатимуть інші, скористайтеся пунктом Підготувати з меню Кнопки Microsoft Office, перш ніж зберегти документ. За допомогою команд у меню Підготувати можна задати параметри власності, безпеки й автентичності документа.
Перше збереження документа
На панелі швидкого доступу натисніть кнопку Зберегти або натисніть комбінацію клавіш CTRL+S.
Введіть ім'я документа, а потім натисніть кнопку Зберегти.
Word збереже документ у розташуванні за промовчанням, наприклад, у папці «Мої документи». Щоб зберегти документ в іншому розташуванні, виберіть іншу папку зі списку Зберегти в у діалоговому вікні Зберегти як. Якщо потрібно змінити розташування, у якому Word за промовчанням зберігає документи, змініть настройки збереження документів.
Крім шаблонів вмісту, які визначають структуру слайдів, в PowerPoint вбудовані бібліотеки шаблонів оформлення презентацій – готові кольорові моделі слайдів, які створювались дизайнерами. Створити презентацію з використанням шаблона оформлення можна виконавши команду меню Файл ⇒ Створити⇒ З шаблона оформлення.
Також, щоб відкрити бібліотеку шаблонів оформлення можна в меню Формат вибрати команду Оформлення слайда.
При створенні презентації, в якості шаблона можна використовувати створену раніше презентацію. Для цього потрібно виконати такий алгоритм:
Запустити PowerPoint
Меню Файл ⇒ Створити
На панелі завдань (зазвичай справа) вибрати «З існуючої презентації»
Вказати шлях до файлу.
Різниця між створенням презентації з існуючої і відкриттям готової презентації полягає в тому, що при створення презентації з існуючої, новій презентації задається інше ім’я, якщо ж презентації просто відкрити і змінювати її вміст, то її назва не змінюється.
Відкрити презентацію можна за допомогою команди меню Файл ⇒ Відкрити абосполучення клавіш Ctrl+O. При створенні презентацій з наявних, потрібно пам’ятати про захист інформації і авторські права не лише на вміст слайдів, а й на дизайн презентації.
Після створення структури презентації, її потрібно зберегти: Меню Файл ⇒Зберегти як… .
Білет 18
1 Друк документу.
Сучасні текстові процесори дозволяють отримувати роздрук документу у вигляді, максимально наближеному до підготовленого на екрані комп’ютера. Розрізняють підготовку тексту документу до друку і друк документу. До операцій по підготовці документу до друку відносять розбиття документу на сторінки, нумерацію сторінок, оформлення колонтитулів, попередній перегляд документу в спеціальному режимі, який дозволяє користувачу переглянути, як виглядатиме роздрукований документ, не роздруковуючи його. Сам процес друкування документу залежить від можливостей друкуючого пристрою і сервісних можливостей операційної системи по обслуговуванню друку. Сучасні текстові процесори забезпечують різноманітні додаткові можливості при роздруку документу, наприклад друк декількох копій, друк сторінок в зворотньому порядку, друк тільки окремих даних на готовому бланку документа, друк фрагменту документу або діапазону сторінок, налаштування на різні моделі прінтерів.
Вони дозволяють оформлювати текстові документи за допомогою рисунків, таблиць, об’єктів
мультимедіа. Найпопулярнішим серед текстових редакторів є Microsoft Word. В Україні йому
віддає перевагу більшість користувачів персональних комп’ютерів. Вікно додатка Word та його
інтерфейс є стандартним для операційної системи Windows.
Основна мета використання текстового процесора — це створення оформленого
належним чином текстового документа.
Текстовий процесор Microsoft Word має дуже широкий спектр можливостей для
створення, оформлення та опрацювання документів. До його основних функцій належать:
· організація введення й редагування тексту за допомогою клавіатури та збереження
його в пам’яті;
· форматування тексту (оформлення тексту, зміна його параметрів);
· опрацювання декількох документів одночасно;
· попередній перегляд перед друком та друкування документів;
· перевірка правопису;
· використання графічних зображень у тексті;
· використання таблиць у тексті;
· використання макросів (програмованих вставок) у документах