Україна в роки революції 1905—1907 рр.

Метою демократичної революції 1905-1907 рр. була:

• ліквідація пережитків феодалізму в Росії (самодержавство,

• поміщицьке землеволодіння і викупні платежі,

• нерівно­правність станів,

• національне пригноблення тощо) і

• вста­новлення буржуазно-демократичної республіки.

Революція розпочалася 9 січня 1905 р. мирною демонстрацією в Санкт-Петербурзі, розстріляною військами («кривава неділя»). На знак солідарності і протесту почалися страйки в пролетарських центрах України: Києві, Харкові, Катерино­славі, Одесі, Миколаєві.

На початку січня-березня 1905 р. страйкувало 170 тис. чол.

Революційна боротьба в жовтні 1905 р. переросла в загальноросійський політичний страйк. Жовтневий всеросійський страйк паралізував сили уряду і змусив царя видати 17 жовтня маніфест про громадянські свободи і скликання законодавчої Думи як дорадчого органу при цареві із залученням до виборів в неї усіх верств населення.

Після цього буржуазія, вважаючи, що демократичні свобо­ди досягнуті, відійшла від революції. Спираючись на її під­тримку, царський режим почав масові репресії проти рево­люціонерів.

Революція досягла найвищого піднесення в ході грудневого повстання робітників великих промислових центрів у 1905 р.

Після поразки грудневого повстання почався спад рево­люції. У страйковому русі в Україні в 1906 р. взяло участь близько 100 тис. чол., а в 1907 р. — 55 тис.

Селянські виступи в період спаду революції охопили значну територію, але за своїм розмахом були слабшими, ніж у 1905 р. Так, у 1905 р. в Україні відбулося 3967 виступів, у 1906 р. - 1 382, а в 1907 р. - 510.

Масові соціальні рухи

Під впливом масового революційного руху в країні узимку 1905 р. відбулися страйки медичних працівників у Харкові і Катеринославі.

Улітку 1905 р. протягом трьох тижнів прохо­див страйк телефоністок Одеської телефонної станції. У серпні 1905 р. був проведений страйк конторських службовців на всіх приватних підприємствах Катеринослава.

Під впливом робітничого руху піднялося на боротьбу і селян­ство, але його виступи в більшості випадків набували харак­теру масових погромів поміщицьких маєтків.

Так, навесні 1905 р. селяни розгромили маєток поміщика Терещенка в Сум­ському повіті, вивізши все майно, хліб, інвентар, а цукровий завод зруйнували і спалили.

Всеросійський жовтневий політичний страйк в Україні розпочався 7 жовтня 1905 р. виступом робітників та службовців Катеринославської залізниці. Київського, Харківського, Катеринославського залізничних вузлів, робітників Харкова, Полтави, Одеси.

У ході жовтневого всеросійського політичного страйку в Києві, Катеринославі, Луганську, Горлівці, Єнакієвому виникли ради робітничих депутатів, котрі обиралися відкритим голосуванням.

У них співробітничали соціал-демократи й есери, представники національних партій.

Ради запроваджували явочним порядком

• 8-годинний робочий день на підприємствах,

• установлювали ціни на продукти в заводських крамницях,

• організовували охорону населення від погромників.

Поряд із радами стали створюватися профспілки робітників та службовців. Так, у Харкові була створена профспілка шевців, в Одесі - металістів, у Горлівці -шахтарів і т.д.