22. Планування робочого часу менеджера. Поняття та сутність самоменеджменту.

Самоменеджмент – це послідовне і цілеспрямоване використання випробуваних методів роботи в повсякденній практиці, для того, щоб оптимально і зі змістом використовувати свій час.

Основна мета самоменеджменту полягає в тому, щоб максимально використовувати власні можливості, свідомо керувати плином свого життя (самовизначатися) і переборювати зовнішні обставини як на роботі, так в особистому житті.

Процес самоменеджменту в аспекті послідовності виконання конкретних функцій може охоплювати шість фаз:

• постановка цілі – аналіз і формування особистих цілей;

• планування – розробка планів і альтернативних варіантів своєї діяльності;

• прийняття рішень по конкретних справах;

• організація і реалізація – складання розпорядку дня й організація особистого трудового процесу з метою реалізації поставлених задач;

• контроль – самоконтроль і контроль підсумків (у разі потреби – коректування цілей);

• інформація і комунікації – фаза, властива у визначеній ступені усім функціям, тому що і комунікації, і обмін інформацією необхідні на усіх фазах самоменеджменту.

Отже, процес планування праці менеджера повинен починатися з вибору ним особистих цілей.

Цілі менеджера повинні відповідати таким вимогам:

1. Цілі повинні бути досяжними. Нереальні цілі призводять до демотивації менеджера та втрати ним орієнтира, що дуже негативно позначається на діяльності підприємства.

2. Конкретні та вимірювані цілі.

3. Цілі повинні мати конкретний часовий горизонт.

4. Суперечливість цілей (цілі повинні бути узгоджені між собою).

Взагалі робочий час менеджера можна поділити на три частини з таким розподілом часу:

• заплановані справи — 60 % (виходячи з 8-годинного робочого дня, запланована активність не повинна перевищувати 5-6 год на день);

• резерв часу на непередбачувані роботи — 20 %;

• резерв часу на творчу діяльність менеджера і підвищення кваліфікації — 20

Отже, співвідношення між плановим часом і резервом має становити 60:40. Завдяки встановленому резерву часу менеджер має змогу протягом планового періоду адекватно реагувати на можливі ускладнення в процесі реалізації тих або інших завдань, вирішувати непередбачувані справи, займатися творчістю.

Процес планування робочого дня (тайм-менеджмент) за методом «Альпи» включає такі стадії:

1. Складання переліку завдань.

2. Визначення витрат часу на виконання робіт.

3. Резервування часу (у відношенні 60:40)

4. Прийняття рішень за пріоритетами та передорученням певних справ.

5. Контроль (урахування незробленого).

За періодом планування розрізняють такі плани особистої праці менеджера:

1. Оперативні — планування часу (тижневі плани-графіки та щоденні графіки робочого дня).

2. Середньострокові (квартальні та місячні плани).

3. Перспективні (річні плани) — планування результатів.

24. Характеристика понять «повноваження», «влада», «лідерство».

Для розуміння сутності лідерства важливо спочатку усвідомити сутність таких категорій: повноваження; вплив; влада.

Повноваження являють собою формально санкціоноване право впливати на поведінку підлеглих.

Вплив - це така поведінка однієї особи, яка вносить зміни в поведінку іншої. З точки зору управління важливим є не вплив узагалі, а такий вплив, який забезпечує досягнення цілей організації.

Можливість впливати на поведінку інших людей і називається владою.

Влада лише частково визначається повноваженнями. Повноваження дають керівникові владу над підлеглими. Проте і підлеглі мають владу над керівником. Він залежить від них у питаннях:

отримання необхідної для прийняття рішень інформації;

встановлення неформальних контактів із працівниками інших підрозділів;

здійснення впливів, які підлеглі можуть чинити на своїх колег тощо.

Лідерство – це здатність чинити вплив на окремі особи та групи в процесі спрямування їх діяльності на досягнення цілей організації.