Діалог культур.

Постмодернізм посидює множинність, зберігає її. Універсалізм.

Нова парадигма осмислення світу: відмовляються від поняття «традиції», замінюють на «самобутність» та ідентичність.

Самобутність – вираз єдності індивіда та колективу.

Самобутність поєднує внутрішні можливоті із засвоєнням досвіду.

С. – ядро культури.

Хантінгтон сам. К. формує як принципи єдності, так і..

Бунт проти Заходу. Релігія – ядро культ.-дух. буття. На його д. це призведе до неминучого зіткнення ціивілізацій.

Світосистемний підхід. Їдеї Хангт. виражають ідеї Зах.; менталітет зах. людей. Зх. нав’язує правила.

Діалог К. повинен бути зорієнтований у внутрішній бік культури.

Пас: Це щось, заважає ку-рі. Проблема заперечення досвіду. Проблема діалогу про автентичність. Несе за собою неможливість реалізуватись.

Д.К. – різновид міжкультурної взаємодії, що передбачає активний обмін культур при

збереженні ними свої автентичності.

- рівноправність суб’єктів

- взаємодія і взаємне збагачення

- осмислення буття ку-ри

- зустріч культур

- взаєморозуміння ку-р.

Діалог передбачає:

• комунікацію

• -

• -інтерактивна діяльна взаємодія.

В межах цивілізацій: хронотоп (єдність просторових і часових характеристик)

«Осьовий час»:

1. це час становлення світових релігій

2. формування Зх. Європи з..

1. крізь призму релігій

2. .. модернізації

Поняття цивілізація як синонім К.

Ісламська цивілізація.

Має глибоку самобутністню природу. Закорінена в історичних подіях.

Риси ісламської соціок. моделі

- стійкість

- цілісна система світогляду і поведінки (на основі фундаментального імпульсу)

Грюнебаун (ісламс. самосвідомістю

1.

2.універ. значимість віри

3.іслам – світ, породжує спільноту, що має організ. імператив.

4. відсутність інтересу до аналітичного самоусвідомлення

• принципова нероздільність сакрального і земного, релігійного і світського

• - іслам – уніфік. і дитермінуючий чинник

• правова система як визначальне начало. Шаріат – консолідуючий елемент.

Гібс Шаріат для мусульман втілює те, що для американців конституція, і навіть більше. Це якір ісламс. К., який дозволяє їй переносити випробовування.

Ідеологія Ісламу переживає підйом, високий релігійний ентузіазм. Мус. ідеологія є емоційно переконлива.

Індійска цив. крізь призму тез:

• різноманітність і одночасно стійкість

Сінгер

«Єдність забезпеч. велику (санскрит) і малу (народну) традиції»

• роль релігії індуїзму

Чоутхурі

Визн. провідну рису інд. злиття світського і релігійного

• стабільність, кастовий поділ

• єдність у багатоманітті

Чоутхурі «Індуїзм – музей релігії всього світу»

• конгломератність і інклузивність (ставлення у прийнятті істини).

• Толератність до опонентів. Висока ку-ра полеміки.

Хакер

Інклузивність – включення чужих традицій у свою власну.

Індійська К. – орієнтація на су-во в цілому.

Дюмон homo hiraclis

Ідеалом індійської мод. ідеальн. є та… яка служить на благо су-ву загалом.

Тому потрібна ієрархія.

Основний принцип Ієрархії: чисте і нечисте (система соц. розподілу праці).

Теорія варн. Чистота брахманів і нечистих є взаємообумовлені. Недоторканність знгикне тоді, коли чистота брахманів буде знецінена.

Відбувається трансформація в інд. суспільстві.

Сінгер

Інкорпорувати іновацію. Механізм адаптації культурний метаболізм. Описує шляхи засвоєння чужого:

1. ці елементи виділяють

2. сфера інновації розм. як нейтральна;

3. ритуальна нейтралізація іноземних анклавів

4. новов. засвоєння місцевою культурою (індіанізація)

5. зрощення чужого із своєю трад.

запозичення має піддаватись нормам

Кит. цивіліз.

• релігійний чинник

Васильєв

Китайська реліг. синкретизм: конфуціанство, буддизм.

Конфуцію належить роль надлюдини.

• еклектизм і універсалізм

• цілісність і реліг. культури

Джокім

Кит. реліг. і К. перспектива.

• кит. реліг. властивий прагматизм (перенос уваги догматики на конкретику); плюралізм

• поєднання традиції із сучасною економікою

Окрема Л. розгляд як фізичне тіло, яке щоб бути іншим, має злитись з іншим. Держава- авторитетна і значима.

Модель «соціалістичної дух. цивіл. ». Економіка має спиратись на духовні засади. Процеси модернізації під керівництвом комун. партії.

К.Кльт. модель репрезентує збереження трад. в умовах..

Буддійська модель цив.

-релігійне начало

• процеси модернізації (сучасний буддизм охоплює веь комплекс… )

Суч. б. харатерний великою активністю представників у громад. житті. Поглиблення на наук. змісті.

• соціально-економ. активніст монахів + набуття світськості буддизму. Світські буд. організації, центри медитації для ..

• концепція політично-орієнт. Б. Колонізація Шрі-Ланки. Боротьба з іноземн. пануванням.

Політична активність монахів давати поради правителям згідно Будди.