1989 Джерон Ланьєр- ввів термін віртуальна реальність
Поява віртуальних романів_(Гіпсон: «_неоромансер»)У філософії вірт реал абстрагується
У контексті модельованих об’єктів віртуальний об’єкт існує реально, а не субстанційно не потенційно, а актуально.
Хоружний: «віртуальність- це недовиникаюча подія, недоношене буття»
Можливості віртуальності необмежені, лише електро-хім можливостей-обмежено(психо-фізіол)
Іванов звертається до Томи Аквінського (категор реальності): вегетативна-рослини, сенситивна-тварини
Кузанський «про розуміння Бога», «Про причини всіх причин» «Дерево виникає із зерна, отже у зерні дерево віртуальне»
Посткласична теорія: «Кожний рівень віртуальності створює наступний»
Хоружний : «точка сходження всіх буттєвих горизонтів-обмежена психо-фізіологічними особливостями людини –
Античне мислення-визначає існування однієї реальності
Політичне- не межова, множинність світів, існування багатьох реальностей.
Відмова від лінійного мислення, за Бодріяром: гіперреальність
Симулякри- гіперреалістичний образ віртуальної реальності
Симулякри: видимі, правдиві, близькі, доступні. Панування симулякрів-це панування псевдо речей.
-негативні фактори:
Загроза панування симулякрів
«культура 20 ст- «сонна муха»
Постер: «ВР створює простір для існування нормальної реальності». Формулює нову культурну іцднтичність.
Хемет. Існує невідповідність між можливостями людини та можливостями ВР. Віртуальна психологія вивчає незвичні стани, які відбуваються в в’язку з зануренням у ВР.
Невідповідність чуттєвої сфери до психічної
Мета: розробка методів для втримання, нейтралізації процесу
Втягування людини: звикання- віртуальна залежність- віртуаман
Втеча від невдоволення
Т. Глобалізація в сучасній культурі
Глобалізація – обєктивний процес, що носить проблемний характер, передбачає систему економічної, політичної, культурної глобалізацій - цей термін був впроваджений Роберсоном.
Глобалізація – ріст мереж всесвітньої взаємозалежності. ПЕРЕДБАЧАЄ:
Міграція людських, виробничих ароцесів.
Стандартизація законодавства
Зближення і здиття культур
Пресперктиви:
Мегакультура, суперетнос, єдиний світ (майбутня цивілізація, як постсучасна)
Кессиді – не можливо витворити нову людину поза культурою, історією, етносом.
Символ і синонім глобалізації – інтернет
Глобалізація – витворює гібридні ідентичності
Негативи глобалізації
Навязаність
Кардинальні зміни у функціональності держави
Зміни у діяльності інститутів
Однопартійність політики (не впевнена щодо першого слова(
Позитиви:
Обєднання людства
Земля – єдиний дім
Зближення комунікацією
Глобалізація у політиці –
Призводить до скорочення суверенності держав; ролі національних держав; більший вплив міжнародних організацій, впливовість транснаціональних компаній.
Свобода міграції
Регіоналізація – посилення впливу одного регіону на інші частини (ЄС)
Глобалізація в економіці:
Вільна торгівля, простота переміщення галузей промисловості, вільний капітал.
Відкритівсть підприємств; роль реклами, стирання національної належності товарів; прірва між багатими і бідними державами; зменшення ролі нац. валюти.
Причини глобалізації: Шендрик – Політичні; соціальні, економічні, технологічні, культурні.
Політичні присини:
Крах проекту модерну (просвітництва) – своюода, справедливіть, братерство. Асиметричний світ: Держави, які володіють всім і сировинні придатки.
Розвал СРСР і перехід до капіталізму.
Економічні причини:
Світова економіка
Міжнародні організації і інституції
Виникнення могутніх транскультурних корпорацій (Є 40 тис. – гол. 300 ком. Володіють ¼ всього ринку; 40% промислового виробництва і 50% зовнішньої світової торгівлі).
Глобалітет – світове значення
Глобалізація – як вестернізація
Зх. модель розвитку (розвинений центр і відстала перефирія).
Валлерстайн: Європейський універсалізм.
«Інтереси білих чоловіків заходу»
«Ні патріотизм, ні космополітизм».
США: - пануюча країна світу з 1945 року.
Америка найбільша країні
Захисниця універсальних цінностей свободи особистості
Найсильніша країна
Бжезінський: “ Велика шахівниця”
США – єдина глобальна держава
Масова американська культура – дуже притягаюча.
Америка – культурний імперіалізм
Євразія – геополітичне значення (шахівниця)
США – як політичний арбітер
Глобалізаційні процеси у культурі:
Позитивні: зближення культур; спілкування; популяризація деяких нацкультурних традицій; транскультурність.
Негативні: уніфікація; нівеляція різних проявів культурної традиції; втрата національно-культурних цінностей (нац. – інтернац.); диктат ринку, прибутку і комерціалізація. Зх. пріотитет – навязування як досконаліше, краще.
Кутирьов: глоб. Призводить до того, що етноси не збагачуються внаслідок взаємодії, а поглинають одне одного.Виродження культури. Людина набуває ролі лише людського чинника.Єра посткультури (інтернет). Суспільство стає техносом.
Бенхабі, Кастельс, Інгіград, Бороноєва
Глобалізацій ні процеси виділяють певні культури та наділяють їх пріоритетами
Транскультурація- ( незахідна модель глобалізації) динамічна різноманітність, що пов’язана із культурним полілогом, в якому не відбувається синтез і злиття, існує культурна взаємодія, але немає поглинання однією культурою іншої.
Транскультурність- динамічна різноманітність, що пов’язана із культурною політикою, в якій не відбувається синтез і злиття, існує культурна взаємодія, а не злиття
Креолізація-процес «всмоктування» цінностей.
Шендрик “Глобалізація системи” виділяє позитиви:
Пришвидшення процесу соціокультурної динаміки
Ріст темпів виробництва
Розширення кругозору
Витворення нових культурних стандартів
Негативи:
Стрімке посилення культурних нерівностей
Цифрова нерівність( комп’ютеризація+інтернет)
Європоцентризм
Зміна ідеї у співвідношенні масової та елітарної культури
Вахдехват: «домінування маскулінності (тваринний фактор)
Глазигов: штучнысть, всезагальність, уніврсальність – риси маскультури. Проблема нац.. культ. ідентичності.
Бороноєва: ідентичність – стійкість індивідуальних, національних параметрів самототожності. Ядро – національна кульура, А ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ПІДРИВАЄ НАЦІОН. КОРЕНІ. Мова – носій культ. цінностей. Глобалізація веде до зниження нац.. мов.
Доде: доки народ твердо володіє мовою він тримає ключі ід своєї темниці. Рідна мова – імунна система, захищає від поглинання чужими культурами.
Фром: про особисту ідентичність. Потреба ідентичності має такі аспекти: бути невідємною частиною соц. світу; зберегти відчуття стабільності; відчувати приналежність до соц.. світу.
ГЛОКАЛІЗАЦІЯ – аспект глобалізації,що виявляється в здатності універсальних тенденцій перевтілюватися в локальні форми.
АНТИГЛОБАЛІЗМ – рух спрямований проти певних аспектів глобалізації, насамперед стосується політичних та екон. позицій: панування маскуьиури, проти споживацтва, проти нищівного ставлення до природи.