19. Буддійська модель цив.

-релігійне начало

• процеси модернізації (сучасний буддизм охоплює веь комплекс… )

Суч. б. харатерний великою активністю представників у громад. житті. Поглиблення на наук. змісті.

• соціально-економ. активніст монахів + набуття світськості буддизму. Світські буд. організації, центри медитації для ..

• концепція політично-орієнт. Б. Колонізація Шрі-Ланки. Боротьба з іноземн. пануванням.

Політична активність монахів давати поради правителям згідно Будди.

1946 рік буд мон. Рахула (молитви, які мають стимулювати монахів до діяльності).

Благо нації і благо релігії – це синоніми. Монахи мають працювати на благо суспільству.

Благо нації і благо релігії синонімічні.

Першим хто порушив проблему співвідн. рел і екон. – Макс Веббер «Буддизм не може сприяти економічному прогресу».

Інші предст. вважають, що Б. може сприяти розвитку економіки.

Шумахер (австрія)

вважав, що релігії можуть сприяти розвитку економіки, але не так як на Заході. Сенс Б. економіки базується на простоті, відсутності примусу.

Протест проти використання природніх ресурсів.

Порнер(Френер) у Бірні перевірка цього у польових дослідж.

Інгерсон у Тайланді. «Хоча монахи безпосередньо не повяз. з виробництвом, але формують гром. думку. Впливають на процеси накопичення капіталу.»

Приклад модерніз. Б. – рух сарводалія в 60-х роках в Шрі-Ланка (віддача своєї праці задля пробудження всіх)

Арія Ратне «Гандійський буддизм». Основна ідея – концепція творчого альтруїзму і революц. гуманізму.

Матеріального прогресу не можливо досянти без самовдосконалення.

Конц. руху 4 рівні:

• індивід

• спільнота

• нація

• світ

ЦаЦарини:

• індивідуальна

• соціальна

• економічна

• духовна

20. Латинська Америка

Риси:

• Гетерогенність

• Комбінаторність

• Компілятивність

• Ігрове начало

• Карнавальність

• Релігійний феномен (католицизм у лат.амер.варіанті)

Осмислення культури:

1. Акцент ставиться на автохтонності цивілізацій

2. Латинська Ам., як синтез культур, проблема метисації (схрещення рас).

1. Сеа вважає, що Колумб не відкрив Америку, а закрив її ( антизахідна індіанська основа, а автохтонність цивілізації).

Тойнбі: розвинув критику щодо концепції Шпенглера (псевдоморфоз)

Лат.Ам не поглинута Західною к-рою. Її основа є надважливою.

Особливості заховані всередині.

Рода : нордоманія(моральна конкіста) – намагання перебудувати Л. А. на Півн.(США здійснює моральну конкісту, перебудова культури на користь Північної).

МИСТЕЦЬКІ ПРОЯВИ САМОБУТНОСТІ: 1) рух моралізму – живопис великої трійці – Рівера, Ороско, Сікейрос – розписували стіни. 2)Магічний реалізм – Марлес “Полковнику ніхто не пише”, Льоса - література

2.Болівар: «Л.Ам. особливий відмінний світ». Змішування це те, що зміцнює могутність.Культурне і етнорасове змішання (метисація).

Васконселос: особливістю цивілізації є метисація (схрещення рас). Перевагою Лат.Ам є те, що вона легко адаптовує культури. Питання ідентифікації лат америки.Лат.амер. легко сприймає «чуже», та за рахунок наявності різних рас їх шанси на виживання різко збільшуються (у порівнянні із континентами з однорідним «білим» населенням ( виродження «білих» людей)), що дає привід назвати п*ятою расою латино-американську. Майбутньої колиски

Мистецькі явища: метисне чи колоныальне барокко –західноєвр.+ індійські особливості.