1.2. Суть та завдання транспортної і складської логістики

Основним завданням логістики як наукової дисципліни є управління матеріальними, інформаційними, грошовими та трудовими потоками.

Значного поширення логістика набула у розвинутих країнах з ринковою еко­номікою. Це зумовлено насамперед тим, що конкурентоспроможність підприємств значною мірою залежить від якості логістичного обслуговування. Останнім часом логістика почала застосовуватися і в народному господарстві України. На великих підприємствах виникла потреба в фахівцях з логістики.

Однією з складових функцій логістики є опрацювання замовлень, що сприяє налагодженню виробництва продукції. Агент із закупівель добирає постачальників, які задовольняють підприємство з багатьох параметрів (ціни, доставки, якості продукції). Оформлені належним чином замовлення на доставку надсилаються фірмі-постачальнику. Вони містять осно­вну необхідну інформацію: обсяг та строки постачань, спосіб достав­ки. Потім постачальник опрацьовує замовлення і готує товар до відван­таження. Ефективне розміщення замовлень безпосередньо впливає на ефективність всього логістичного процесу. Замовлення специфікує кількість продукції та можливі методи її доставки, ініціює рух товару за каналами розподілу. Контроль за виконанням замовлення формує масиви інформації про обсяги одержаної й складованої продукції [10, с. 176].

Товарорух розпочинається з отримання замовлень від клієнта. Відділ замовлень готує рахунки-фактури і розсилає їх різним підро­зділам фірми. Відсутні у наявності вироби фіксуються як заборгова­ність. Відвантажені вироби супроводжуються відвантажувальною та платіжною документацією. Копії документів надходять до різних підрозділів підприємств. Як підприємство, так і споживач мають вигоду, якщо всі ці дії здійснюються швидко й ретельно. Торговельні пред­ставники в кінці кожного дня надсилають замовлення поштою, іноді передають по телефону. Відділ замовлень швидко обробляє одер­жані заявки, а склад терміново відвантажує товари. Рахунки оформ­люються і виставляються у мінімальні строки. Для прискорення ци­клу «Замовлення — Відвантаження — Оформлення рахунку» вико­ристовують комп'ютерні технології. Деякі фірми, одержавши замо­влення, перевіряють кредитоспроможність клієнта та наявність чи відсутність необхідних товарів на складі. Комп'ютер видає розпоря­дження щодо відвантаження, оформлює рахунок замовника, коригує облікові дані про наявність товарних запасів, готує замовлення на виготовлення продукції для поповнення запасів, сповіщає торгове­льного представника про те, що його замовлення виконано й пере­буває у дорозі.

Будь-якому підприємству доводиться зберігати товар до моменту його продажу. Налагодження процесу зберігання необхід­не тому, що цикли виробництва і споживання рідко збігаються. Так, багато сільськогосподарських товарів виробляється сезонно, хоча попит на них існує постійно. Складське зберігання допомагає уник­нути цієї суперечності [11, с. 176].

Склади — це будинки, спорудження і різноманітні пристрої призначені для приймання, розміщення і збереження товарів, що надійшли на них, підготовки їх до споживання й відпуски споживачеві.

Склади в логістиці розглядають як елементи систем руху товарів і, у той же час, як самостійні системи. Відповідно, виділяють дві групи задач:

- задачі, зв'язані зі складами, що виникають при проектуванні систем руху товарів;

- задачі по складах, як по самостійних системах.

Сукупність робіт, виконуваних на різних складах, приблизно однакова. Це зумовлено тим, що в різних логістичних процесах склади виконують наступні схожі функції:

1) тимчасове розміщення і збереження матеріальних запасів

2) перетворення матеріальних потоків;

3) забезпечення логістичного сервісу в системі обслуговування.

Кожен склад обробляє, що найменше, три види матеріальнихпотоків: вхідний, вихідний і внутрішній. Наявність вхідного потоку означає необхідність розвантаження транспорту, перевірки кількості і якості прибулого вантажу. Вихідний потік обумовлює необхідність навантаження транспорту, внутрішній — необхідність переміщення вантажу усередині складу. Реалізація функції тимчасового збереження матеріальних запасів означає необхідність проведення робіт з розміщення вантажів на збереження, забезпечення необхідних умов збереження, вилучення вантажів з місць збереження [12, с. 88].

В більшості випадків основним критерієм ефективності логістичних систем с мінімум сукупних логістичних затрат, пов’язаних із наскрізним управлінням матеріальними та іншими потоками при забезпеченні відповідного рівня сервісу. Проте, зважаючи на вимоги зовнішнього середовища та корпоративні інтереси такими критеріями можуть бути: максимальний обсяг продажу, максимальний прибуток, захоплення максимальної частки ринку, максимальна ціна акцій тощо.

Загалом показники ефективності логістичного процесу на складі подано у табл.1.2 Більшість показників ефективності, поданих в таблиці можуть бути вираженіі в кількісній формі, що має велике значення для підвищення достовірності контролю логістичного процесу на складі і прийняття правильних управлінських рішень. Подана у таблиці система показників може бути доповнена також й іншими критеріями і показниками ефективності в залежності від цілей аналізу, синтезу або управління складськими) системами.

Перетворення матеріальних потоків відбувається шляхом розформування одних вантажних партій або вантажних одиниць і формування інших. Це означає необхідність розпакування вантажів, комплектування нових вантажних одиниць, їхнє упакування, затаривання.

Таблиця1.2

Показники ефективності логістичного процесу на складі

Ключові чинники	Показники ефективності і результативності
Якість складського сервісу і задоволення потреб споживачів	- Забезпечення виконання замовлень точноу вказаний термін; - повнота замовлення - точність параметрів замовлення - кількість повернень замовлень, відсутність запасів, підвищення тарифів; - помилки при виконанні замовлень - випадки крадіжок, втрат, псувань - повернення товарів покупцем. Скарги покупців - - оцінка споживачами ступення задоволення сервісом
В Використання інвестицій	- Швидкість і кількість оборотів запасів - використання оборотного капіталу - середній рівень запасів на складі - повернення на інвестиції в основні фонди - вкладення інвестицій в складську інфраструктуру - вкладення інвестицій в технологічне обладнання
Логістичні витрати	- на управління складськими запасами - на внутріскладське транспортування - повязанні з якістю продукції і сервісу - на складську вантажопереробку і зберігання - повзання з процедурами замовлення.
Час логістичних циклів	- час складових циклу замовлення - час поповнення запасів - час обробки замовлень споживачів - час доставки замовлень - час підготовки і комплектації замовлень - час циклу закупки товарів - час циклу підготовки звітів
С Продуктивність	- кількість опрацьованих замовлень - вантажні відправлення на одиницю складських потужностей і вантажовмістимоіті транспортних засобів. - використання складського простору - кількість операцій по вантажопереробці на годину - Загальні логістичні витрати на одиницю товарообігу.

Джерело: складене на основі [13, с.236]

Розглянемо функції різних складів, що зустрічаються на шляху руху матеріального потоку від первинного джерела сировини до кінцевого споживача.

На складах готових виробів підприемств-виготовлювачів здійснюється складування, збереження, підсортування або додаткова обробка продукції перед її відправленням, маркірування, підготовка до навантаження і навантажувальні операції.

Склади сировини і вихідних матеріалів підприємств-споживачів приймають продукцію, вивантажують, сортують, зберігають і підготовляють її до виробничого споживання.

Склади оптово-посередницьких фірм у сфері обігу продукції виробничо-технічного призначення, крім перерахованих раніше, виконують також наступні функції: забезпечують концентрацію товарів, комплектацію її в потрібному асортименті, організують доставку товарів дрібними партіями, як на підприємства-споживачі, так і на склади інших оптових посередницьких фірм,здійснюють збереження резервних партій.

Склади торгівлі, що знаходяться в місцях зосередження виробництва, приймають товари від виробничих підприємств великими партіями, комплектують і відправляють великі партії товарів оптовим покупцям, що знаходяться в місцях споживання. Склади, розташовані в місцях споживання, одержують товари виробничого асортименту і, формуючи різноманітний торговельний асортимент, постачають ними роздрібні торговельні підприємства. Слід зазначити, що складська мережа є значним елементом погістичних систем. Побудова цієї мережі впливає на витрати, що виникають у процесі доведення товарів до споживачів, а через них і на кінцеву вартість реалізованого продукту [14, с.43].

Раціональна організація складського господарства має безпосе­редній вплив на економічні показники підприємств, бо втрати, пов'язані із зберіганням продукції, витрати на виконання вантажно- розвантажувальних робіт та складських операцій збільшують собі­вартість продукції, а отже, й

витрати постачальницько-збутових ор­ганізацій, негативно впливають на їх господарську діяльність. Необхідність зберігання товару до моменту його продажу зумов­лена: а) наявністю широкого контингенту споживачів; б) витратами багатьох різновидів матеріальних ресурсів; в) недостатністю обсягу складського товарообороту з ряду продукції виробничо-технічного призначення; г) збільшенням мінімальних норм транзитного відван­таження, що призводить до зростання запасів засобів виробництва у народному господарстві; д) подальшим розвитком засобів виробни­цтва; є) впровадженням прогресивних форм обслуговування спожи­вачів з боку постачальницько-збутових організацій; ж) підвищенням техніко-організаційного рівня баз та складів і зниженням на цій ос­нові собівартості складських переробок вантажу, що створює реаль­ні можливості для зменшення рівня складських націнок та скоро­чення розриву між

транзитними й складськими формами зберігання [15, с. 103].

Для вивчення складського господарства, аналізу стану його роз­витку необхідно провести класифікацію складів, тобто розподілити всю їх сукупність за однорідними групами (класами). Класифікація дає змогу

охарактеризувати мережу складів, окремі їх види, дає уяв­лення про те, як створюються ці види, яку роль вони відіграють у процесі товароруху.

Склад є спеціальним стаціонарним чи пересув­ним приміщенням або іншим місцем зосередження матеріальних цінностей. Він забезпечує необхідний ступінь їх збереження, як правило, обладнаний власними чи обслуговується залученими засо­бами механізації (автоматизації) робіт. Класифікація складів наведена у таблиці 1.3.

Складська логістика - це обов'язкова складова ефективної організації робочих процесів на підприємствах, сфера дії яких пов'язана з великою кількістю матеріальних цінностей. Основними завданнями складської логістики є оптимізація бізнес-процесів на складах, правильна організація складського господарства, вивчення і поліпшення процедур роботи з матеріальними цінностями і відповідне управління ресурсами підприємства [16, с. 178].

Таблиця 1.3

Класифікація складів

Ознаки класифікації	Види складів
1.За характером виконуваних функцій:	а) сортувально-розподільчі, б) транзитно- перевалочні. в) накопичувальні
2. За товарною спеціалізацією :	а) універсальні; б) спеціалізовані; в) вузькоспеціалізовані; г) комбіновані; д) неспеціалізовані; е) змішані;
3. За технічною будовою яка визначає режим зберігання:	а) загально товарні б) спеціальні
4. За розміром корисної складської площі :	а) малі — до 5 тис. м б) середні — від 5 до 10 тис. м в) великі — понад 10 тис. м.
5.За рівнем механізації вантажопереробки	а) механізовані б) немеханізовані в) комплексно механізовані г) автоматичні
6. За поверховістю (висота приміщення)	а) однопоревхові; б) багатоповерхові; в) низько висотні, середньовисотні, висотні.
7. За транспортними умовами:	а) прирейкові; б) портові при пристанях; в) внутрішньоміські; В
8. За конструктивними особливостями	а) закриті; б) напів закриті в) відкриті.
9. За температурним режимом:	а) утеплені б) неутепленні в) опалювальні г) неопалювальні в) склади-холодильники
10. За формою користування	а) індивідуального користування б) загального користування; в) спільного користування

Отже, за всі процеси на складі відповідає складська логістика, яка полягає в раціональній організації складських процесів на підприємстві, що базується на перетворенні матеріальних потоків, руху матеріальних потоків і відповідає за: функції складів, методи розвитку і розміщення складів підприємства, технологічні операції на окремих ділянках складу, технічне забезпечення складського технологічного процесу, оцінку потреби підприємства в складі та розмірах приміщень та технологічних зон, технологічне планування складів, оптимізація і стандартизація складських технологічних процесів, організація праці на складі.

Транзитно-перевалочні склади в основному призначені для пере- відправлення товарів з районів виробництва до пунктів споживання різними видами транспорту. Ці склади виконують роль перевалоч­них пунктів, забезпечуючи вивантаження товарів, що прибули на одному з видів транспорту, приймання їх за масою та кількістю місць, сортування за місцем призначення та навантаження на інший вид транспорту.

Накопичувальні склади існують для сезонного та тривалого збе­рігання товарів. Оскільки вони забезпечують накопичення та відно­сно тривале зберігання товарів, великого значення набуває тут кон­троль за якістю зберігання товарів. Накопичувальні склади зосе­реджені здебільшого в оптовій ланці. Поряд з основними функціями накопичення та зберігання товарів вони виконують допоміжні тех­нологічні операції, пов'язані з прийманням та відпуском товарів оп­товим покупцям (перепакування, сортування тощо).

Залежно від товарної специфікації, зумовленої асортиментом то­варів, які підлягають зберіганню, розрізняють універсальні, спеціа­лізовані, вузькоспеціалізовані, комбіновані, неспеціалізовані склади та склади змішаного зберігання. Універсальні склади використовуються для зберігання і складсь­кої обробки однієї з груп товарів, вузькоспеціалізовані — для збері­гання товарів одного виду, як правило, простого асортименту, але таких, які вимагають особливого режиму зберігання на комбінова­них складах. Неспеціалізовані склади на відміну від попередніх ви­дів призначені для зберігання і проведення різних технологічних операцій з двома-трьома чи кількома групами товарів, не пов'язаних між собою єдністю споживчого призначення (склади гастрономіч­них, м'ясних, рибних та інших продуктів). На складах змішаного зберігання складські операції виконують з основними видами продовольчих і непродовольчих товарів.

Важливою ознакою класифікації складів є їх технічна побудова, що визначає режим зберігання товарів. За цією ознакою склади по­діляються на загальнотоварні та спеціальні.

Загальнотоварні склади призначені для зберігання і складської обробки товарів, які не потребують спеціальних умов зберігання. Спеціальні склади призначені для товарів, фізико-хімічні властивос­ті яких потребують створення спеціальних конструкцій будівель чи технологічних пристроїв. Як правило, спеціалізовані склади поді­ляються на такі: немеханізовані, механізовані, комплексно-механізовані, автоматизовані, автоматичні.

Немеханізованими є склади з ручною вантажопереробкою, меха­нізовані мають дільниці з локально механізованими технологічними операціями за умов ручного укладання та комплектування продук­ції. Комплексно-механізованими є склади з механізованою ванта­жопереробкою, що відбувається протягом усього технологічного циклу, автоматизованими — комплексно-механізовані склади чи їх дільниці, що мають автоматизовану систему пошуку та розміщення вантажів (АСПРВ), програмно-керований працетехнічний чи автооперативний комплекс (ПКРАК), який експлуатується людинно у максимальному режимі, чи комплекс устаткування з локальними системами автоматизованого управління, оснащений сучасною електронною автоматикою [17,с.148 ].

Функціонування усіх складових логістичного процесу має розглядатися у взаємозв’язку та взаємозалежності. Такий підхід не тільки дає змогу чітко координувати діяльність служб складу, він є основою планування і контролю за просуванням вантажу на складі з мінімальними витратами.

Умовно логістичний процес можна поділити на три частини:

1) операції, спрямовані на координацію служби закупівлі;

2) операції, безпосередньо пов’язані з переробкою вантажу та його документацією;

3) операції, спрямовані на координацію служби продаж.

Логістичний процес на складі зображено на рисинку 1.1.

Рис. 1.1. Схема логістичного процесу на складі

Підвищення ефективності транспортного процесу вимагає нових підходів до організації перевезень. Це призвело до появи нового напрямку транспортної логістики. Транспорт як складова частина більш великої системи, тобто логістичного ланцюга, привів до необхідності розглядати його в різних аспектах. Транспортний сервіс у сучасних умовах включає в себе не тільки перевантаження вантажів від постачальника споживачеві, а й велику кількість експедиторських, інформаційних і трансакційних операцій, послуг з вантажопереробки, страхування, охорону і т.д. Такий підхід сприяє оптимальному вибору транспортних послуг, бо якість перевезень, як правило, більшою мірою відбивається на загальних витратах ніж собівартість перевезення.

З точки зору спеціалізації і кооперування виробництва, вивчення транспорту не можна обмежувати сферою окремих матеріально-технічних зв'язків. Він повинен розглядатися у всій системі матеріально-технічного постачання - від первинного постачальника до кінцевого споживача, включаючи проміжні етапи [18, с 176].

Транспортна логістика базується на концепції інтеграції транспорту, постачання, виробництва і збуту, а також на пошуку оптимальних рішень в цілому по всьому процесу руху матеріального потоку в сфері обігу і виробництва продукції. У сучасних умовах транспортні компанії повинні переглянути характер своєї комерційної та виробничої діяльності, спрямувавши її на аналіз, вивчення і задоволення попиту споживачів послуг.

Транспортна логістика визначається як сфера діяльності, яка охоплює три сфери: процес планування, організації і реалізації раціональної недорогої доставки (перевезення) вантажу (товарів) від місця їх виробництва і до кінцевого споживання; контроль за всіма транспортними та іншими операціями, які виникають на шляху перевезення вантажу з використанням сучасних засобів телекомунікації, інформації та інших інформаційних технологій, надання відповідної інформації власникам вантажу.

Головним принципом транспортної логістики є оптимізація витрат. На транспорті вона досягається при дотриманні економії за рахунок масштабів вантажоперевезення і дальності маршрутів. Економія за рахунок масштабів вантажоперевезення пов’язана з тим, що чим більший вантаж, тим менші транспортні витрати на одиниці ваги. Економія за рахунок дальності маршруту пов’язана з тим, що чим довший маршрут, тим менші транспортні витрати з розрахунку на одиницю відстані [19, с.522-524].

Транспорт - це галузь матеріального виробництва, що здійснює перевезення людей і вантажів. У структурі суспільного виробництва транспорт належить до сфери виробництва матеріальних послуг. Відзначається, що значна частина логістичних операцій на шляху руху матеріального потоку від первинного джерела сировини до кінцевого споживання здійснюється з застосуванням різноманітних транспортних засобів. Витрати на виконання цих операцій складають до 50% від суми загальних витрат на логістику.

За призначенням виділяють дві основні групи транспорту: 1) транспорт загального користування - галузь народного господарства, яка задовольняє потреби всіх галузей народного господарства і населення в перевезеннях вантажів і пасажирів. Транспорт загального користування обслуговує сферу обігу і населення. Його часто називають магістральним (магістраль - основна, головна лінія у якійсь системі, в даному випадку, в системі шляхів сполучення). Поняття транспорту загального користування охоплює залізничний транспорт, водний транспорт (морський та річковий), автомобільний, повітряний транспорт і транспорт трубопровідний). 2) транспорт не загального користування - внутрішньовиробничий транспорт, а також транспортні засоби всіх видів, що належать не транспортним організаціям. Організація переміщення вантажів транспортом не загального користування є предметом вивчення виробничої логістики. Завдання вибору каналів товароруху вирішується в області розподільчої логістики.

Отже, існують такі основі види транспорту: автомобільний, залізничний водний, трубопровідний, повітряний. Кожен з видів транспорту має конкретні особливості з точки зору логістичного менеджменту, переваги і недоліки, що визначають можливості його використання в логістичній системі. Різні види транспорту складають транспортний комплекс [20 с. 77].

Перевізні процеси пов’язані з транспортним технологічним процесом, який, незважаючи на те, що більшість економістів відносять транспорт до діючої галузі виробництва у сфері оберту товарів, мають свою специфіку.У технологічному аспекті управління транспортними процесами є лише частка загального управління всієї господарчої діяльності. Крім того, в економічному аспекті господарча ніша транспортних послуг може належати і окремому власнику виробничих транспортних потужностей, і входити до складу власності і виробника готової продукції, котрий звертається до незалежного виробника транспортних послуг. Усі схеми перевезень є логістичними ланцюгами, по яких переміщується матеріальний потік.

В останні роки, як показали дослідження, значно покращилось транспортне обслуговування клієнтів. Це стало можливим не стільки за рахунок покращання роботи транспортних органів, скільки за рахунок використання логістики, яка дає змогу скоординувати дії закупівлі, виробництва, збуту і транспортування.

Як для господарчого процесу системі управління і науки, тобто всім аспектам логістики, для транспорту характерні три ознаки. У сфері товарообороту логістика містить і розглядає різні стадії і операції транспортування як єдине ціле. Його складові взаємозв’язані, взаємозалежні і потребують системного підходу при управлінні і вивченні. Витрати на цих стадіях та операціях здійснюються як взаємозв’язані, взаємозалежні. Тому їх розраховують у сукупності, аналізують у великих кількостях, оскільки вони і потребують скоординованого підходу до системи управління.

Комплексний підхід підхід до системи логістики транспорту здійснюється задля ритмічного, своєчасного і якісного забезпечення споживачів товарами, замовників — послугами зі скороченнями витрат як споживачів, замовників, так і взаємодіючих з ними інших суб’єктів ринків товарів і послуг.

Структуру перевезень вантажу наведено у рис. 1.2

Рис. 1.2. Структура процесу перевезень вантажу

Для визначення витрат на транспортування вантажу використовують схему, котра враховує усі основні елементи витрат по доставці вантажу від виробника до споживача, тобто розрахунки нового розміру транспортних видатків, котрі припадають на одну тонну:

С = С+ С + С, (1.1)

де С — загальний розмір теперішніх витрат на доставку вантажу від відправника до отримувача;

С — теперішні витрати, пов’язані з доставкою вантажу до магістрального транспорту (і вивезенням з нього) під’їзним шляхом або змінним видом транспорту, котрі визначаються за формулою:

С = С_вп · L_п , (1.2)

де С_вп — витрати на перевезення вантажу під’їзним шляхом або іншим видом транспорту до пунктів відправлення і призначення за 1  т/км;

L_п — відстань підвезення вантажу до магістрального транспор­ту (або його вивезення), км;

С — витрати на навантаження і розвантаження вантажу як на магістральному, так і на транспорті, котрий підвозить вантаж;

С — витрати, пов’язані з перевезенням магістральним видом транспорту.

С = С_пк + С_рL_п , (1.3)

де С_пк — витрати початкових і кінцевих операцій на магістральному виді транспорту на 1 т вантажу;

С_р — витрати на рух вантажу в потягах (з урахуванням витрат на перегін порожніх вагонів і обробку вагонів на технічних станціях на 1 т/км);

L_п — відстань перевезення вантажу на магістральному транспорті, км.

[33с 234].

Транспортній логістиці притаманні елементи, які мають ключове значення у даній сфері логістики. Основними елементами є транспортні зв’язки з постачальниками і споживачами, вантажі, які перевозяться. Процес транспортування починається зі складів готової продукції, завершується надходженням вантажів на склади споживачів або посередників.

Для логістики транспорту характерні і такі елементи, як склади, запаси продукції, котрі зв’язують її з іншими логістичними системами. Як невід’ємний елемент транспортної логістики вантажі стають товарами, котрі передають на транспорт для перевезень з моменту їх приймання до перевезення і до моменту передання отримувачу. Обсяги перевезень, напрями та номенклатуру транспортованих вантажів розглядає транспортна логістика. Визначає суб’єктів товарного ринку, котрі належать до підсистем логістики транспортування, що управляють і управляються. Для логістики транспортування важливе значення мають різновиди перевезень, які залежать від видів використовуваних транспортних засобів (залізничного, автомобільного, водного, повітряного, трубопровідного), змішаних перевезень кількома видами транспорту [21, с.123].

Транспортний комплекс України утворюють зареєстровані на її території юридичні та фізичні особи - підприємці, які здійснюють на всіх видах транспортну перевізну і транспортно-експедиційну діяльність, проектування, будівництво, ремонт і утримання залізничних колій, автомобільних шляхів та споруд на них, трубопроводів, роботи, пов'язані з обслуговуванням судноплавних гідротехнічних споруд, водних і повітряних шляхів сполучення, проведенням наукових досліджень і підготовкою кадрів, що входять в систему транспорту підприємства, що виготовляють транспортні засоби, а також організації, що виконують іншу пов'язану з транспортним процесом роботу [22, с. 57].