4. Визначення характеристик вражаючих факторів при аваріях з викидом нхр.

Виникнення НС, обумовлених аваріями на хімічно-небезпечних об’єктах (ХНО), становить суттєву загрозу для навколишнього середовища та населення.

Хімічна аварія – аварія на ХНО, що приводить до виливу або викиду НХР, які здатні привести до загибелі або хімічного зараження людей, продовольства, харчової сировини і кормів, сільськогосподарських тварин і рослин, або до хімічного зараження довкілля. ХНО – об’єкт, на якому зберігають, перероблюють, використовують або транспортують НХР.

НХР – хімічна речовина, що прямою або опосередкованою дією на людину може привести до гострих і хронічних захворювань або її загибелі.

Викид НХР – вихід (вилив) при розгерметизації за короткий термін часу із технологічних установок, ємностей для зберігання або транспортування НХР або продуктів її переробки в об'ємах, які можуть привести до хімічної аварії.

Сьогодні в світі відбуваються тисячі хімічних аварій при виробництві, зберіганні та транспортуванні НХР. Більш того, в останні роки їх кількість постійно зростає, а масштаби наслідків стають все більш значними, і ця тенденція буде зберігатись у найближчому майбутньому.

Вихідні дані для розрахунку включають:

• вид НХР;

• кількість НХР, Q₀, т;

• відстань від ХНО до досліджуваного об’єкту, км;

• напрямок середнього вітру, град;

• температура повітря t_пов, °С;

• швидкість середнього вітру ν_в, м/с;

• СВСП;

• час прогнозу (час після аварії) N, год;

• чисельність персоналу ОЕ, чол;

• забезпеченість ЗІЗ, %.

На основі вихідних даних за допомогою формул і довідникових таблиць можна визначити наступні характеристики:

1. Глибину зони можливого зараження Г

Для цього:

- розрахувати еквіваленту кількість речовини у первинній хмарі:

, [т],

де k₁ – коефіцієнт, який враховує умови збереження НХР; k₃ – коефіцієнт, перерахунку для реальної НХР у хлор (він дорівнює відношенню порогової токсодози хлору до порогової токсодози інших НХР); k₅ – коефіцієнт, який враховує ступінь вертикальної стійкості повітря (при інверсії – 1; при ізотермії – 0,23; при конвекції – 0,08); k_7/ – коефіцієнт, що враховує вплив температури повітря; Q₀ – кількість викинутої при аварії реальної НХР, т; ( k₁, k₃, k_7/ приймаються за довідковими таблицями – дивись табл. 4.3 додаток 4, k_7/ для первинної хмари над рискою).

• визначити еквівалентну кількість речовини у вторинній хмарі:

, [т],

де k₂ – коефіцієнт, який враховує фізико-хімічні властивості НХР (за табл. 4.3 дод. 4); k₄ – коефіцієнт, який залежить від швидкості вітру (за табл. 4.4 дод. 4); k₆ – коефіцієнт, який залежить від часу, що минув після початку аварії, N, год, і тривалості випаровування НХР, Т, год. Тривалість випаровування (тривалість вражаючої дії) визначають за формулою:

[год],

k_/7 – (за табл. 4.3 дод.4, під рискою); h – товщина шару НХР (при виливу в піддон, чи обвалуння з висотою Н, h=Н – 0,2 м; при вільному розливі h = 0,05 м); d – густина НХР, т/м³(за табл. 4.2 дод. 4).

, якщо N < T, або , якщо N > Т;

При Т 1 години k₆ беруть як для 1 години, тобто k₆ = 1.

• за табл. 4.1. додаток 4 визначити глибину зон зараження первинною (Г₁) та вторинною (Г₂) хмарою НХР в залежності від еквівалентної кількості Q_e1 (Q_e2) та швидкості вітру.

• визначити повну глибину зони хімічного зараження Г_п, що залежить від сумісної дії первинної та вторинної хмари НХР, за формулою:

, [км],

де Г' – найбільший, Г" – найменший з розмірів Г₁ і Г₂ відповідно.

• отримане значення Г_п порівнятия з гранично можливим значенням глибини переносу переднього фронту повітряних мас Гп' за час, що пройшов після аварії N (час прогнозу), яке визначають за залежністю:

, [км],

де w – швидкість переносу переднього фронту зараженного повітря в залежності від швидкості вітру та СВСП, км/год (табл. 2.6 дод.2).

• для подальших розрахунків вибирається менше значення Г=min(Г_п, Г_п').

2. Визначити площу зони можливого зараження, Sм

Площа зони можливого зараження – це сектор, в якому з імовірністю 90% буде поширюватися хмара зараженого повітря; розраховується за формулою:

, [км²],

де  – кутовий розмір зони можливого зараження, град (див. табл.4.5 дод.4); Г – прийнята глибина зони хімічного зараження.

2. Визначити розміри та площу зони фактичного зараження, Sф.

Зона фактичного зараження – це територія на якій фактично розповсюджується хмара зараженого повітря. Вона має вигляд еліпсу і розраховується за формулою:

, [км²],

де k₈ – коефіцієнт, що залежить від СВСП, беруть рівним: при інверсії k₈=0,081; при ізотермії k₈ = 0,133; при конвекції k₈ = 0,235; Г – прийнята глибина зони хімічного зараження та велика вісь еліпсу; мала вісь знаходиться за співвідношенням:

, [км].

2. Визначити площу та радіус зони розливу НХР, за залежностями:

, [м²],

, [м].

2. Визначити час підходу хмари зараженого повітря до об’єкту за формулою:

, [год],

де X – відстань від місця аварії до об’єкту, км.

2. Визначити межі осередків хімічного ураження шляхом нанесення зон зараження на топографічні карти (схеми).

При довгостроковому прогнозуванні зона можливого зараження на картах та схемах має вигляд кола з радіусом що дорівнює глибині Г. Зона фактичного зараження не вказується (рис. 1).

ХНО

S _м

Рис.1. Вигляд зони можливого зараження при довгостроковому прогнозуванні

При аварійному прогнозуванні від місця аварії в напрямку вітру будується вісь зони хімічного зараження. Симетрично вісі будується сектор зони можливого зараження. Кутовий розмір сектора  залежить від швидкості вітру. При швидкості вітру 0,5 м/с, зона можливого зараження має вигляд кола, при швидкості 0,5 – 1 м/с півкола, при швидкості 1,0 – 2,0 м/с  = 90°, при швидкості >2 м/с  = 45° (рис. 2).

Рис.2. Вигляд зон можливого зараження при аварійному прогнозуванні в залежності від швидкості та напрямку вітру.

Зона фактичного зараження будується у вигляді еліпсу з великою піввіссю за напрямком вітру, виконується чорним кольором. Контури зони можливого зараження зображуються жовтим кольором. Після нанесення всіх зон (в масштабі) на карту (схему), визначаються межі осередків ураження ( рис. 3)

Рис.3. Нанесення зон хімічного зараження на карту (схему) при аварійному прогнозуванні.

2. Визначити можливі витрати робітників і службовців на об’єкті (ОЕ) за табл. 4.6 дод. 4.

3. Визначити термін перебування людей у засобах індивідуального захисту (ЗІЗ) за табл. 4.7 дод.4.

Додаток 1

Таблиця 1.1. Збільшення бальності для різних ґрунтів

Тип ґрунту	Збільшення ΔIз (ΔIм)
Граніт	0
Вапняк	0,52
Щебень, гравій, галька	1,36
Напівскельний (гіпс)	0,92
Піщаний	1,6
Глинистий	1,61
Насипний, пухкий	2,6

Таблиця 1.2. Сейсмічна шкала (схематизована)

Бал	Тип (назва) землетрусу	Стисла характеристика
1	Непомітний	Відзначається тільки сейсмічними приладами.
2	Дуже слабкий	Відчувається окремими людьми в стані повного спокою.
3	Слабкий	Відчувається лише невеликою частиною населення.
4	Помірний	Розпізнається по легкому деренчанню та коливанню речей, посуду, шибок, скрипу дверей.
5	Досить сильний	Загальний струс будинків, коливання меблів. Тріщини в шибках і штукатурці. Пробудження сплячих.
6	Сильний	Відчувається всіма. Відколюються шматки штукатурки, легкі ушкодження будинків.
7	Дуже сильний	Тріщини в стінах кам'яних будинків. Антисейсмічні та дерев'яні будівлі залишаються цілими.
8	Руйнівний	Тріщини на крутих схилах, сирому ґрунті, пам'ятники зрушуються. Сильні ушкодження будинків.
9	Спустошливий	Сильне ушкодження кам'яних будинків, зсуви, обвали.
10	Нищівний	Руйнування кам'яних будівель великі тріщини в ґрунті, зсуви та обвали, скривлення залізничних рейок.
11	Катастрофа	Повне руйнування кам'яних будівель широкі тріщини в землі, численні зсуви та обвали.
12	Сильна катастрофа	Жодне спорудження не витримує. Зміна рельєфу місцевості.

Таблиця 1.3. Класифікація будинків і споруд за сейсмостійкістю

Тип будинків і споруд за сейсмостійкістю		Характеристики будинків	Сейсмостій- кість Iс, бали
А	А1	Безкаркасний будинок з місцевого матеріалу без фундаменту	4
	А2	Будинки з сирцевої цегли на фундаменті	4,5
Б	Б1	Будинки з дерев'яним каркасом з легкими перекриттями	5
	Б2	Будинок з паленої цегли або бетонних блоків	5,5
В	В1	Дерев'яні будинки, рубані в «лапу»	6
	В2	Залізобетонні каркасні та великопанельні будинки	6,6

Таблиця 1.4. Імовірність отримання будинками ушкоджень різного ступеня,

Бали*	Ступінь ушкодження
	0	1	2	3	4	5
0	0,9	0,1
1	0,4	0,5	0,1
2	0,1	0,3	0,5	0,1
3		0,1	0,3	0,5	0,1
4			0,1	0,3	0,5	0,1
5				0,1	0,3	0,6
6					0,1	0,9

*Бали розраховуються як різниця між реальною інтенсивністю та сейсмостійкістю .

Таблиця 1.5. Швидкість поширення повздовжніх і поверхневих хвиль.

Тип ґрунту	Vnовз, км/с	Vпов, км/с
Граніт	6,9	5,6
Осадові породи	6,1	5,5
Піщаник, вапняк	1,5...5,6	4
Напівскельні (гіпс, мергель, глинисті сланці)	1,4...3,6	1
Великоуламкові (галька, гравій)	1,1...2,1	1,5
Насипні ґрунти	0,2...0,5	0,35
Пісок	0,7...1,6	1,2
Глина, суглинок, супісок	0,5...1,5	1

Таблиця 1.6. Імовірність загальних ( ) і незворотних ( )

Втрати	Ступінь ушкодження будинків
	1	2	3	4	5
	0,00	0,00	0,05	0,50	0,95
	0,00	0,00	0,01	0,17	0,65

Додаток 2

Таблиця 2.1. Ступінь ураження незахищених людей ударною хвилею

РФ , кПа	Ступінь ураження
>100	Смертельні (незворотні)
60-100	Важкі ураження (контузії)
40-60	Середні ураження (кровотечі, вивихи, струси мозку)
10-40	Легкі ураження (забиті місця, втрата слуху)
<10	Безпечна відстань

Таблиця 2.2. Ступені руйнувань об'єктів в залежності від величини надлишкового тиску Р_ф ударної хвилі, кПа

Найменування елементів об'єкту	Ступінь руйнування
	сильне	середнє	слабке
Цех з металевим каркасом	50-30	30-20	20-10
Цегляні будинки	30-20	20-12	12-8
Цистерни з/д	90-60	60-40	40-20
Вантажна машина	>50	50-40	40-20
ЛЕП	120-80	70-50	40-20
Трубопроводи наземні	>130	130-50	50-20
- на естакаді	50-40	40-30	30-20
Резервуари ГЗМ наземні	100-50	50-30	30-10
- підземні	200-100	100-50	50-30
ТЕС	25-20	20-15	15-10
Водонапірна башта	60-40	40-20	20-10
Дерев’яні будинки	30-20	20-10	10

Таблиця 2.3. Характеристики деяких ГПС і ППС

Речовина	Формула	Молярна маса, г/моль	Теплота пожежі Q0 кДж/м2  с
Ацетон	С3Н6О	42	1200
Ацетилен	С2Н2	26	-
Бензол	С6Н6	78	2500
Бензин (октан)	С8Н18	114	1780…2200
Метан	СН4	16	2600
Пропан	C3H8	44	2800
Метиловий спирт	СН3ОН	32	1780…2200
Етиловий спирт	С2Н5ОН	46	8200…10000
Мазут	-	-	1300
Деревина	-	-	260
Пиломатеріали	-	-	150

Таблиця 2.4. Граничні значення інтенсивності теплового випромінювання для людини

Граничне значення І*, кДж/м2c	Час
	до початку больових відчуттів, c	до появи опіків (почервоніння, пухирів ), c
30	1	2
22	2	3
18	2,5	4,3
11	5	8,5
10,5	6	10
8	8	13,5
5	16	25
4,2	15…20	40
2,5	40	45
1,5	Тривалий період (1…2 години)
1,25	Безпечний І*

Таблиця 2.5. Граничні значення теплового імпульсу, що не приводять до займання або стійкого горіння різноманітних матеріалів

Найменування матеріалів	Тепловий імпульс, кДж/м2
	Займання, обвуглювання	Стійке горіння
Папір газетний	-	130-170
Папір, білий	340-420	630-750
Сухе сіно, солома, стружка	340-500	710-840
Хвоя, опале листя	420-590	750-1100
Бавовняно-паперова тканина: темна кольору хакі світла	250-420 340-590 500-750	590-670 670-1000 840-1500
Резина автомобільна	250-420	630-840
Брезент наметочний	420-500	630-840
Брезент білого кольору	1700	2500
Дерматин	200-340	420-690
Дошки соснові (сухі, не пофарбовані)	500-670	1700-2100
Дошки пофарбовані в білий колір	1700-1900	4200-6300
Дошки темного кольору	250-420	840-1200
Крівля м’яка (толь, руберойд)	590-840	1000-1700
Черепиця червона (оплавлення)	840-1700	-

Примітка: зовнішня межа осередку виникнення пожеж за величиною теплового імпульсу складає 100…200 кДж/м².

Таблиця 2.6. Швидкість перенесення переднього фронту забруднення в залежності від швидкості вітру та СВСП, км/год

СВСП	Швидкість вітру, м/с
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Інверсія	5	10	16	21	-	-
Ізотермія	6	12	18	24	29	35	41	47	53	59
Конвекція	7	14	21	28	-	-	-

Таблиця 2.7. Значення токсодоз в зоні задимлення

НХР	Токсична доза, мгхв/л
	Смертельна Dсм	Порогова Dпор
Аміак	60	18
Двуоксид хлору	0,6	0,06
Окcид вуглецю	60	25
Оксид азоту	3	1,5
Сірчаний ангідрид	70	1,8
Синільна кислота	2	0,2
Фосген	6	6,2
Фурфурол	22,5	1,5
Фенол	22,5	1,5
Формалін	22,5	1,5
Хлор	6,0	0,6

Додаток 3

Таблиця 3.1. Коєфіцієнт К_t = t^-0,4 для перерахунку рівнів радіації на різний час післе аварії (руйнування) АЕС

t, год	Кt	t, год	Кt	t, год	Кt	t, год	Кt
0,5 1,0 1,5 2,0 2,5 3,0 3,5 4,0	1,32 1,0 0,85 0,76 0,7 0,645 0,61 0,574	4,5 5,0 5,5 6,0 6,5 7,0 7,5 8,0	0,545 0,525 0,508 0,49 0,474 0,459 0,447 0,435	8,5 9,0 9,5 10,0 10,5 11,0 11,5 12,0	0,427 0,415 0,408 0,4 0,39 0,385 0,377 0,37	12,5 13,0 13,5 14,0 14,5 15,0 15,5 16,0	0,364 0,358 0,352 0,347 0,342 0,338 0,333 0,329

Таблиця 3.2. Залежність тяжкості променевої хвороби від дози опромінення людини

Доза опромінення		Тяжкість захворювання
Зв	Бер
1,5-2,0 2,5-4,0 4,0-6,0 6,0-10	150-200 250-400 400-600 600-1000	легка форма середня тяжка надзвичайно тяжка

Таблиця 3.3. Радіаційні втрати при різних дозах випромінювання

Сумарна доза випромінювання, рад	100	125	150	175	200	225	250	275	300
Вихід із ладу, %	-	5	15	30	50	70	85	90	100

Таблиця 3.4. Допустима тривалість перебування людей на радіоактивно забрудненій місцевості при аварії (руйнуванні) АЕС, (год, хв.)

	Час, що пройшов від моменту аварії до початку опромінення, год.
	1	2	3	4	5	8	12	24
0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1,0	7,30 4,50 3,30 2,45 2,15 1,50 1,35 1,25 1,15	8,35 5,35 4,00 3,05 2,35 2,10 1,50 1,35 1,30	10,00 6,30 4,35 3,35 3,00 2,30 2,10 1,55 1,40	11,30 7,10 5,10 4,05 3,20 2,40 2,25 2,05 1,55	12,30 8,00 5,50 4,30 3,45 3,10 2,45 2,25 2,10	14,00 9,00 6,30 5,00 4,10 3,30 3,00 2,40 2,20	16,00 10,30 1,30 6,00 4,50 4,00 3,30 3,05 2,45	21,00 13,30 10,00 1,50 6,25 5,25 4,50 4,00 3,40

Таблиця 3.5. Радіаційне ураження людей (%) при опроміненні дозою вище 100 рад

Доза, рад	Час початку опромінення	Тривалість опромінення	% і час настання врати працездатності					Смертність, %
			Години		Доба
			6	12	1	15	30
125 150 200 250	до 4 діб до 4 діб до 4 діб 4 доби	4 доби 4 доби 30 хв 1 год 6 год 12 год 1 доба 4 доби 30 хв 1 год 6 год 12 год 1 доба	- - 5 5 - - - - 10 10 1 - -	- - 5 5 5 2 - - 10 10 10 3 -	- - 5 5 5 5 4 2 10 10 10 10 5	- - 5 5 5 5 5 5 10 10 10 10 10	5 15 50 50 50 50 50 50 85 85 85 85 85	Од.випадки -«- -«- -«- -«- -«- 10 % -«- -«- -«- -«-

Таблиця 3.6. Тимчасові режими захисту населення у разі ускладнення становища на АЕС

№ режиму	Потужність експозиційної дози, мР/год.	Режимні заходи із захисту населення
1	0,1-0,3	Укриття дітей, герметизація приміщень, укриття та упаковка продуктів харчування. Обмежене перебування на відкритому повітрі дорослих. Встановлення санітарних бар’єрів на входах у квартири
2	0,3-1,5	Заходи першого режиму, йодна профілактика дітей, обмежене перебування на вулицях всього населення. Встановлення санітарних бар’єрів на входах у квартири
3	1,51-15	Заходи попередніх режимів, йодна профілактика всього населення, часткова евакуація (дітей та вагітних жінок)
4	15,1-100	Заходи 1, 2, 3 режимів. Евакуація всього населення, крім контингенту, задіяного в аварійно-рятувальних роботах
5	більше 100	Повна евакуація населення

Додаток 4

Таблиця 4.1. Глибини зон можливого зараження НХР, км, залежно від швидкості вітру ν та еквівалентної кількості НХР Q_e1, Q_e2

ν, м/с	Еквівалентна кількість НХР, т
	0,01	0,05	од	0,5	1	3	5	10	20	30	50	70	100	300	500	1000
1	0,38	0,85	1,25	3,16	4,75	9,18	12,53	19,20	29,56	38,13	52,67	65,23	81,91	166,0	231,0	363,0
2	0,26	0,59	0,84	1,92	2,84	5,35	7,20	10,83	16,44	21,02	28,73	35,35	44,09	87,79	121,0	189,0
3	0,22	0,48	0,68	1,53	2,17	3,99	5,34	7,96	11,94	15,18	20,59	25,21	31,30	61,47	84,50	130,0
4	0,19	0,42	0,59	1,33	1,88	3,28	4,36	6,46	9,62	12,18	16,43	20,05	24,80	48,18	65,92	101,0
5	0,17	0,38	0,53	1Д9	1,68	2,91	3,75	5,53	8,19	10,33	13,88	16,89	20,82	40,11	54,67	83,60
6	0,15	0,34	0,48	1,09	1,53	2,66	3,43	4,88	7,20	9,06	12,14	14,79	18,13	34,67	47,09	71,70
7	0,14	0,32	0,45	1,00	1,42	2,46	3,17	4,49	6,48	8,14	10,87	13,17	16,17	30,73	41,63	63,16
8	0,13	0,30	0,42	0,94	1,33	2,30	2,97	4,20	5,92	7,42	9,90	11,98	14,68	27,75	37,49	56,70
9	0,12	0,28	0,40	0,88	1,25	2,17	2,80	3,96	5,60	6,86	9,12	11,03	13,50	25,39	34,24	51,60
10	0,12	0,26	0,38	0,84	1,19	2,06	2,66	3,76	5,31	6,50	8,50	10,23	12,54	23,49	31,61	47,53
11	0,11	0,25	0,36	0,80	1,13	1,96	2,53	3,58	5,06	6,20	8,01	9,61	11,74	21,91	29,44	44,15
12	0,11	0,24	0,34	0,76	1,08	1,88	2,42	3,43	4,85	5,94	7,67	9,07	11,06	20,58	27,61	41,30
13	0,10	0,23	0,33	0,74	1,04	1,80	2,37	3,29	4,66	5,70	7,37	8,72	10,48	19,45	26,04	38,90
14	0,10	0,22	0,32	0,71	1,00	1,74	2,24	3,17	4,49	5,50	7,10	8,40	10,04	18,46	24,69	36,81
15	0,10	0,22	0,31	0,69	0,97	1,68	2,17	3,07	4,34	5,31	6,86	8,11	9,70	17,60	23,50	34,98

Примітки:

1. При швидкості вітру більше 15 м/с розміри зон зараження брати як при швидкості вітру 15 м/с.

2. При швидкості вітру менше 1 м/с розміри зон зараження брати як при швидкості вітру 1 м/с.

Таблиця 4.2. Характеристики найбільш розповсюджених НХР

Найменування	Густина НХР, т/м		Температура кипіння, °С	Порогова токсодоза, мг·с/м3
	Газ	Рідина
Аміак: зберігання під тиском ізотермічне зберігання	0,0008 -	0,681 0,681	-33,42 -33,42	15,0 15,0
Соляна кислота	-	1,198	-	2,0
Хлор	0,0032	1,533	-34,1	0,6

Таблиця 4.3. Допоміжні коефіцієнти для визначення глибин зон хімічного зараження

Найменування НХР	Значення допоміжних коефіцієнтів
	k1	k2	k3	k7
				для -40 оС	для -20 оС	для 0 оС	для +20 оС	для +40 оС
Аміак: зберігання під тиском ізотермічне зберігання	0,18 0,01	0,025 0,025	0,04 0,04	0/0,9 0/0,9	0,3/1 0 1,0/1,0	0,6/1,0 1,0/1,0	1,0/1,0 1,0/1,0	1,4/1,0 1,0/1,0
Соляна кислота	0	0,021	0,30	0	0,1	0,3	1,0	1,6
Хлор	0,18	0,052	1,0	0/0,9	0,2/1,0	0,5/1,0	1,0/1,0	1,4/1,0

Примітка. При визначенні величини k₇ значення з таблиці береться у чисельнику для первинної хмари, а у знаменнику - для вторинної.

Таблиця 4.4. Коефіцієнт k₄ в залежності від швидкості вітру

ν, м/c	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
k4	1	1,33	1,67	2,0	2,34	2,67	3,0	3,34	3,67	4,0	5,68

Таблиця 4.5. Кутові розміри зони можливого зараження НХР у залежності від швидкості вітру ν

ν, м/с	<0,5	0,6…1,0	1,1…2,0	>2,0
, град	360	180	90	45

Таблиця 4.6. Можливі втрати виробничого персоналу ОЕ та населення АТО від впливу НХР в осередку ураження, %

Умови знаходження людей	Забезпеченість людей протигазами, %
	0	20	30	40	50	60	70	80	90	100
На відкритій місцевості	90...100	75	65	58	50	40	35	25	18	10
У найпростіших сховищах, будинках	50	40	35	30	27	22	18	14	9	4

Примітка. Орієнтовна структура втрат людей в осередку ураження складає: легкого ступеня - 25 %, середнього та тяжкого ступенів (з виведенням з ладу не менше ніж на 2...3 тижні та необхідністю госпіталізації) - 40 %, летальні випадки - 35 %.

Таблиця 4.7. Можливий термін перебування людей в ЗІЗ, год

Температура повітря, оС	Час перебування людей, год
+30 і вище	0,3
25...29	0,5
20...24	0,8
15...19	2,0
+10	3,0...5,0
-10	Необмежено

34