2. Визначення впливу вражаючих факторів нс

2.1. Визначення характеристик небезпечних геологічних процесів

Землетруси – це підземні удари та коливання поверхні Землі, спричинені природними причинами. Область виникнення підземного удару – осередок землетрусу – представляє деякий об'єм у товщі Землі, в межах якого відбувається процес вивільнення енергії, що накопичується тривалий час. Ця енергія вивільняється при майже миттєвому переміщенні мас. У центрі осередку умовно виділяється точка, іменована гіпоцентром. Проекцію гіпоцентру на поверхню землі називають епіцентром. Від осередку в усі боки поширюються пружні сейсмічні хвилі, серед яких розрізняють поздовжні й поперечні.

Поздовжні хвиліь - це перенесення стиснення та розтягнення в напрямку поширення, поперечні хвилі - це коливання частинок, що відбуваються перпендикулярно напрямкам поширення хвилі. Швидкість поздовжніх хвиль більше поперечних. У результаті заломлення та відбивання в неоднорідному середовищі поблизу поверхонь розділу виникають поверхневі хвилі, які поширюються поверхнею Землі в усі боки від епіцентру – сейсмічні хвилі.

Мірою загальної енергії хвиль служить магнітуда землетрусу (М) – деяка умовна величина, пропорційна логарифму максимальної амплітуди зсуву частинок ґрунту. Ця величина визначається з спостережень на сейсмічних станціях, через амплітуду Zm (мкм) поверхневої хвилі та відстані R (км), до епіцентру землетрусу за формулою:

M = lgZm – 1,32R ,

і виражається у відносних одиницях. Найдужчий землетрус має магнітуду не більше 9. Енергія, що виділяється при землетрусі, Дж, визначається за співвідношенням:

Е = 10^{(5,24+1,44М)}.

Силу землетрусу оці нюють за інтенсивністю руйнувань на поверхні Землі. Для характеристики струсів використовують різні шкали інтенсивності землетрусів (Ріхтера, MSK-64 та інші).

Основними оціночними параметрами землетрусу є:

• інтенсивність землетрусу на відстані R від епіцентру, І_R;

• реальна інтенсивність землетрусу, що враховує тип ґрунту під забудовою, І'_R;

• час приходу поздовжніх сейсмічних хвиль, t_І;

• час приходу поверхневих сейсмічних хвиль, t_ІІ;

• інтервал часу від настання першої фази землетрусу до настання другої (головної) фази Δt;

• імовірність загальних, , незворотних , та санітарних втрат, ;

• потенційні втрати населення в будинках, N_пот.

Вихідні дані для розрахунку включають:

- М – магнітуда землетрусу, бал;

- Н – глибина гіпоцентру, км;

- R – відстань від епіцентру, км;

- N – кількість людей у будинку, чол.;

- конструкція будинку;

- тип ґрунту під будинком;

- тип ґрунту поза будинком.

Послідовність оцінки обстановки за землетрусу є наступною:

1. Визначити інтенсивність землетрусу на відстані R від епіцентру І_R, бали. Для однорідного ґрунту вона визначається за формулою:

.

2. Визначити реальну інтенсивність землетрусу, що враховує тип ґрунту під забудовою І'_R, бали:

,

де ΔI_з – збільшення бальності для ґрунту, на якому побудований будинок у порівнянні з гранітом; ΔI_м – збільшення бальності для ґрунту оточуючої місцевості. Значення ΔI_з (ΔI_м) для різних ґрунтів наведені в таблиці 1.1. додаток 1.

3. За реальною інтенсивністю землетрусу I'_R, в балах, користуючись шкалою інтенсивності землетрусу MSK-64 (табл. 1.2 дод. 1) визначити тип землетрусу та його характеристику.

4. За конструктивними даними будинку визначити його тип та сейсмостійкість, I_с, бали, які наведені у таблиці 1.3. додаток 1.

5. Визначити ймовірність та ступінь ушкодження будинку за таблицею 1.4. додаток 1.

Ступені ушкодження будинків мають наступні характеристики:

0 – ушкодження відсутні;

1 – слабкі ушкодження (тріщини в штукатурці, між панелями, відколювання невеликих шматків штукатурки). Усуваються косметичним ремонтом.

2 – помірні ушкодження (відколювання великих шматків штукатурки, наскрізні тріщини в перегородках, слабкі ушкодження несучих стін). Необхідний капітальний ремонт.

3 – важкі ушкодження (руйнування конструкцій, що обгороджують, значна деформація каркасів, обвалення димарів). Необхідний відбудовний ремонт.

4 – руйнівні ушкодження (часткове руйнування несучих конструкцій, порушення зв'язків між частинами будинку, обвалення великих частин будинку). Будинок не відновлюється і підлягає зносу.

5 – повне руйнування будинку.

6. Визначити час приходу поздовжніх сейсмічних хвиль – І фаза землетрусу, t_І, с:

,

та час приходу поверхневих (найбільш небезпечних) сейсмічних хвиль – II фаза землетрусу, t_ІІ, с:

,

де V_повз, V_пов – середня швидкість поширення повздовжніх та поверхневих хвиль, км/с, за табл. 1.5 додатка 1.

7. Визначити інтервал часу від настання першої фази землетрусу до настання другої (головної) фази Δt, c:

∆t = t_ІІ – t_{І .}

8. Визначити імовірність загальних Р_заг і незворотних (летальних) Р_незв втрат залежно від ступеня ушкодження будинків за таблицею 1.6 додатка 1.

Оскільки ймовірність отримання будинками ушкоджень різного ступеня (див. таблицю 1.4 дод. 1) і ймовірність втрат населення (табл. 1.6 дод.1) є величинами випадковими, то їх слід оцінювати за формулами:

• імовірність загальних втрат:

• незворотних втрат:

• санітарних втрат:

,

де ймовірність отримання будинком ушкоджень відповідного ступеня (табл. 1.4 дод. 1).

9. Визначити потенційні втрати населення в будинках N_пот за формулою:

,

де N – загальна чисельність людей у будинку, Р_і – ймовірність відповідно загальних, незворотних та санітарних втрат.

10. На основі проведених розрахунків зробити висновки щодо відповідності конструкції будинку вимогам норм сейсмостійкого будівництва, визначити заходи попередження втрат та збитків від майбутнього землетрусу.