Тема 2: Злочинність.

1. Поняття злочинності, її ознаки та види.

2. Співвідношення злочинності і злочину.

3. Кількісні і якісні показники (характеристики) злочинності. Їх значення для вивчення злочинності.

4. Поняття латентної злочинності. Види та рівні латентної злочинності.

5. Фактори, що обумовлюють латентну злочинність. Методи дослідження латентної злочинності.

6. Стан та тенденції злочинності в Україні на сучасному етапі.

Завдання:

1. У 2004 р. зареєстровано 527812 злочинів. Засуджено 204794 особи, які їх вчинили. Розрахуйте  коефіцієнт зареєстрованої злочинності у 2004 р.

2. У 1990 р. в Україні було зареєстровано 369809 злочинів і засуджено за вчинення злочинів 104199 осіб, щодо яких призначені мінімальні покарання . Порівняйте наведені  в цьому завданні статистичні дані з наведеними даними у завданні №1. Про які показники злочинності може йти мова? Обґрунтуйте відповідь.

3. Визначте, які з властивостей злочинності володіють загальними, а які особливими закономірностями:

   • ріст рівня злочинності за період 2000 рік по 2006 рік;

   • відносна стабільність хуліганства;

   • стійкі зв’язки між характером злочинів і часом та місцем їх вчинення (наведіть приклади);

   • значне збільшення корисливих та службових злочинів.

4. Вкажіть прийоми та способи виявлення латентної злочинності cтосовно злочинів:

   • злочини проти життя та здоров’я людини;

   • проти власності;

   • у сфері господарської діяльності;

   • у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

5. Впорядкуйте наведений перелік злочинів (по низхідній) – від можливо високого рівня латентності до нижчого:

   • погроза вбивством;

   • хуліганство;

   • грабіж;

   • умисне вбивство;

   • необережне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень;

   • кримінальний аборт;

   • квартирна крадіжка;

   • вимагання;

   • схиляння до вживання  наркотиків;

   • зґвалтування.

Які соціально - правові і психологічні фактори сприяють підвищенню рівня  латентності злочинності? Назвіть їх і обґрунтуйте свою позицію.

Література:

1. Акутаев М. Проблемы латентной преступности. Автореферат дисс. канд. юрид. наук. Харьков, 1984.

2. Акутаев Р. К вопросу о методах измерения латентной преступности // Государство и право. – 1998. - №7.

3. Акутаев Р. Латентная преступность актуальность проблемы и понятия // Государство и право. – 1997. - №12.

4. Бабаев М. О пределах статистического анализа динамики преступности // Государство и право. – 2001. - №9.

5. Босхолов С. Латентные престепления против личности: общая характеристика и методы выявления. Минск, 1984.

6. Буторин Л. Регистрация и учет преступлений // Законность. – 2001. - №8.

7. Волков М. Что нам показывает статистика преступности // Вестник статистики. – 1991. - №3.

8. Гаврилов Б. О реальности российской уголовной статистики // Законность. – 1999. - №6.

9. Голина В. Преступность: понятие и реальность // Проблеми законності. Харьков, 1997. - Вип. 32.

10. Демидов В. Криминогенная обстановка в Татарстане и ее тенденции // Государство и право. – 1998. - №6.

11. Джекебаев И. Преступность как криминологическая проблема. Алма Ата, 1974.

12. Исмаилов И. Состояние и тенденции преступности. Баку, 1989.

13. Карпец И. Международная преступность. М., 1988.

14. Карпец И. Преступность: иллюзии и реальность. М., 1992.

15. Кондратюк Л. Антропология преступления (микрокриминология). М., 2001.

16. Кондратюк Л. Система криминологических показателей и метод их вычисления. М., 1978.

17. Конев А. Основные криминологические характеристики латентной преступности. Омск, 1980.

18. Кузьменко Б. Криминологическая серцевина украинских реформ // Політична думка. – 1997. - №3.

19. Ларин А. Преступность и раскрываемость преступлений // Государство и право. – 1999. - №4.

20. Ли Д. Преступность в структуре общества. М., 2000.

21. Литвак О. Злочинність, її причини та профілактика. К., 1997.

22. Лунеев В. Объективизация криминологических показателей в системе контроля над преступностью // Криминологические и уголовно правовые идеи борьбы с преступностью. М.,1996.

23. Лунеев В. Преступность в России при переходе от социализма к капитализму // Государство и право. – 1998. - №5.

24. Лунеев В. Тенденции преступности: мировые, региональные, российские // Государство и право. – 1993. - №4.

25. Мерзляков С., Сахаров А. Латентная преступность и метод её исследования. М., 1992.

26. Мінченко С. Методологічні аспекти аналізу злочинності в регіоні // Право України. – 2001. - №4.

27. Омигов В. Закономерности развития преступности в Российской федерации на рубеже веков // Государство и право. – 2000. - №6.

28. Попович В. Теоретико-методологічний рівень розробки проблеми латентності злочинів // Право України. – 1999. - №11.

29. Преступность, статистика, закон. М., 1997.

30. Решетник Ю. Преступность растет, раскрываемость падает // Советская юстиция. – 1992. - №7-8.

31. Сало І. Зроблено серйозний поступ. // Міліцейський кур’єр. – 2002. – 24-30 січня

32. Сидоров В. Социальные противоречия и преступность. Саратов, 1989.

33. Скоромников К. Существующая система учета преступлений и раскрытия их нуждается в кардинальной реформе // Государство и право. – 2000. - №1.

34. Шестаков Д. Понятие преступности в российской и германской критической криминологии // Известия вузов. Правоведение. СПб., 1997.

Акутаев М. Проблемы латентной преступности.

Содержание

Введение 2

1. Понятие и содержание латентной преступности 3

2. Анализ латентной преступности в городе Москве 5

Заключение 10

Список использованной литературы 11

Введение

Одной из острейших проблем современности, влияющей по существу на все стороны общественной жизни и, в частности, создающей непосредственную угрозу проведению экономических преобразований, фактором социальной дестабилизации является устойчивый рост преступных проявлений, увеличение в структуре преступности доли тяжких и особо тяжких преступлений, разрастание организованной преступности и коррупции. Такое положение дел актуализирует предпринимаемые усилия правоохранительных органов, направленные на обеспечение контроля над преступностью, ее предупреждение. Однако необходимой предпосылкой для этого служит знание подлинных масштабов преступности, оперирование показателями фактического ее состояния, а не только той части, которая нашла отражение в официальных данных криминальной статистики.

Криминологические исследования свидетельствуют, что разрыв между количеством реально совершенных преступлений и сведениями о них, располагаемыми органами, ведущими статистический учет преступлений, весьма значителен.

Латентная преступность, как и преступность в целом, оказывает негативное воздействие на экономику страны, сдерживает развитие внешнеэкономических связей, динамику совместной хозяйственной деятельности, поступление иностранных инвестиций. Эксперты единодушны в признании того, что тенденция на криминализацию российской экономики вполне очевидна. В первую очередь это относится к кредитно-финансовой системе. По заключению главного управления по борьбе с экономическими преступлениями МВД РФ, организованная преступность контролирует в Москве 60% банков от общего числа российских финансовых структур. Угроза создания в России криминального общества приобретает статус вопроса национальной безопасности и выживания России как государства"