- •1. Пряма на площині. Площина і пряма в просторі. Взаємне розміщення площин, прямих і площин в просторі.
- •4. Поверхні другого порядку
- •5. Метричні, псевдометричні, ультраметричні простори. Приклади.
- •6. Границя послідовності в метричному просторі. Повнота і поповнення
- •7.Точки дотику множини в метричному та топологічному просторі. Замкнені множини та замикання множини.
- •8. Внутрішні точки множини в метричному та топологічному просторі.
- •9.Неперервні відображення метричних просторів. Рівносильність означень за Гейне та за Коші
- •10. Поняття топології і способи її задання: метрика, база, передбаза.
- •11.Аксіоми відокремленості.Гаусдорфові, регулярні та нормальні простори.
- •12. Різновиди зв’язності та співвідношення між ними.
- •13. Неперервні відображення топологічних просторів.
- •14. Компактні простори і множини. Збереження компактності замкненими підпросторами і неперервними образами. Компактність відрізка. Компакти у скінченновимірних евклідових просторах.
- •15. Способи побудови нових топологічних просторів: підпростори, топологічні суми, фактор-простори, добутки.
- •16. Перша і друга квадратичнa форми поверхні.
- •17. Формули Френе для просторових кривих.
17. Формули Френе для просторових кривих.
Гладкою параметризованою
кривою називаємо
неперервно-диференційовне відображення
з дійсної прямої або її проміжка у
R2(плоска
крива) та R3(просторова
крива). Крива задається двома або трьома
числовими функціями, наприклад,
r(t)=(x(t),y(t),z(t)).
Дві параметризовані криві
і
називаємо
еквівалентними і пишемо
.
Якщо існує зростаюча в обидва боки
бієкція
(заміна координат), для якої r(t)=((t))
для всіх t[a,b].
Клас еквівалентних між собою
параметризованих кривих називаємо
кривою …
Зрозуміло, що заміна координат
має бути такого самого порядку гладкості,
як і дана крива. Параметризацію кривої
називаємо натуральною, якщо для неї
швидкість руху точки по кривій. (r(t)
має одиничну довжину). Надалі
вважаємо параметр натуральним і вважаємо
.
Лема.
Якщо для вектор-функції
маємо
,
то для кожного t,
f(t)f(t).
Доведення:
.
що для натурального параметра
.
Позначимо
- орт вектора
,
а k – довжину
.
Тоді
-перша формула Френе.
Вектор
називаємо нормальним. Доповнимо
і
третім перпендикулярним до них вектором
– бінормальним .
,
тоді
Знайдемо похідну від
,
оскільки
то
.
Звідси
лежить в площині, паралельній до
і
=
+
.
Оскільки
=0=const,
то (
)=0
=
–k. Позначимо
=æ
і назвемо k-кривизна,
æ-скрут.
Тоді
=-k
+
æ
- друга
формула Френе. Знайдемо
похідну від
.
æ
)=æ
-æ
.
-æ
- третя формула Френе.
.
Вектори
,
і
утворюють базис простору і називаються
натуральним тригранником. Це рухома
ортогональна база, яка повзає по нашій
кривій.
