
- •1. Пряма на площині. Площина і пряма в просторі. Взаємне розміщення площин, прямих і площин в просторі.
- •4. Поверхні другого порядку
- •5. Метричні, псевдометричні, ультраметричні простори. Приклади.
- •6. Границя послідовності в метричному просторі. Повнота і поповнення
- •7.Точки дотику множини в метричному та топологічному просторі. Замкнені множини та замикання множини.
- •8. Внутрішні точки множини в метричному та топологічному просторі.
- •9.Неперервні відображення метричних просторів. Рівносильність означень за Гейне та за Коші
- •10. Поняття топології і способи її задання: метрика, база, передбаза.
- •11.Аксіоми відокремленості.Гаусдорфові, регулярні та нормальні простори.
- •12. Різновиди зв’язності та співвідношення між ними.
- •13. Неперервні відображення топологічних просторів.
- •14. Компактні простори і множини. Збереження компактності замкненими підпросторами і неперервними образами. Компактність відрізка. Компакти у скінченновимірних евклідових просторах.
- •15. Способи побудови нових топологічних просторів: підпростори, топологічні суми, фактор-простори, добутки.
- •16. Перша і друга квадратичнa форми поверхні.
- •17. Формули Френе для просторових кривих.
10. Поняття топології і способи її задання: метрика, база, передбаза.
Топологією на множині Х наз.
довільна сім’я
її підмножин, для якої виконано умови:
1) множини
та Х
належать до
;
2) для
довільних
перетин
;
3) для
кожної сім’ї
об’єднання її елементів
належить до
.
Пару (Х, ), де Х – множина, – топологія на Х, наз. топологічним простором. Елементи наз. відкритими множинами в просторі (Х, ). Доповнення до відкритих множин наз. замкненими множинами в топології .
Твердження. Множини в (псевдо)метричному просторі (Х,d), відкриті відносно (псевдо)метрики d, утворюють деяку топологію Множини, замкнені відносно d, збігаються з множинами, замкненими в .
Отже, один з способів отримати топологію на множині Х – обрати на Х (псевдо)метрику d та утворити сім’ю з усіх множин, відкритих відносно d. Кажемо, що топологія породжується (псевдо)метрикою d.
Простий спосіб утворити
топологію на множині Х
полягає у тому, щоб включити в
всі підмножини в Х,
оголосивши всі множини відкритими. Така
топологія
наз. дискретною топологією
на Х.
Якщо
і
– топології на Х,
і
,
то
наз. меншою або
слабшою,
– більшою або сильнішою.
Дискретна топологія є найсильнішою з
топологій на Х.
Інша крайність – антидискретна
топологія
,
яка за означенням топології міститься
в кожній топології на
Х, і, отже, є найслабшою.
Оскільки в метричному просторі кожна
точка є замкненою множиною, що не
виконується для антидискретної топології,
то ця топологія не може бути заданою
метрикою, але породжується нульовою
псевдометрикою
.
Сім’я В підмножин топологічного
простору (Х,
)
наз. його базою
або базою топології
,
якщо всі елементи В відкриті (тобто
),
і відкрита кожна множина
є
об’єднанням деякої сім’ї F
елементів В.
Твердження. Сім’я
В підмножин множини Х є базою топології
на Х тоді і тільки тоді, коли
,
і для кожної точки х
довільної відкритої множини
існує
,
для якого
.
Отже, кулі утворюють базу
топології, породженої метрикою. Кожна
топологія
є (тривіальною) базою для себе. Всі
відкриті інтервали (a,b),
a<b,
утворюють базу стандартної топології
на R.
Сім’я множин Р наз. передбазою
топології
,
якщо всі скінченні перетини елементів
Р утворюють деяку базу В топології
.
Сім’я всіх променів вигляду
та
,
де
R,
є передбазою стандартної топ-ї на R.
Твердження. Нехай
сім’я замкнених підмножин
множини Х задовольняє умови: 1)
множини
та Х належать до
;
2) для
довільних F,G
об’єднання F
G
;
3) для кожної
сім’ї
перетин її елементів
.
Тоді сім’я
всіх доповнень X\F
до елементів F
є топологією на Х.
Доведення. Застосовуємо
формули
F
G
F
G
,
F
F
.
11.Аксіоми відокремленості.Гаусдорфові, регулярні та нормальні простори.
А
ксіома
.
Для
кожних точок
,
,
існує відкрита множина U,
для якої
,
або
.
Х
х у U
Аксіома
.Для
кожних точок
,
,
існує відкрита множина U,
для якої
,
Тоді і для у
існує така відкрита множина V,
що
.
Х
З
, але з
не
випливає
.
х U V у
А
ксіома
.
Для
кожних точок
,
,
існують відкриті множини U
і
V,
для яких
і
.
Х
З
випливає
,
але не навпаки
х у Топологічні простори, в яких виконано , наз. гаусдорфовими.
U V Околом множини А в топологічному просторі Х наз. будь-яку
Відкриту
множину
,
яка містить А.
Аксіома
.
Для кожної точки
,
яка не належить замкненій множині
,
існують відкриті множини U
та V,
для яких
і
.
Х
Дійсно,
нехай топологія на Х
задається метрикою d,
і точка х
не належить замкненій в Х множині F. Доповнення Х\F
х
U
V
F
відкрите
і містить х,
отже, існує куля
.
Куля
та
об’єднання
відкриті неперетинні
і містять відповідно х і F.
Аксіому
можна сформулювати інакше: для кожного
околу U
довільної точки
існує окіл
,
для якого
.
Твердження.
З аксіом
і
випливає
.
Дов.
Нехай в Х
виконано
і
,
і
–
довільні точки Х.
Принаймні для однієї з них, наприклад,
для х,
існує окіл
,
для якого
.
Множина
замкнена і не містить х,
отже, існують відкриті неперетинні
,
.
Тоді
,
,
,
тобто виконано
.
Топологічний
простір
Х,
в якому виконано
і
(а,
отже,
та
),
наз.
регулярним.
Не
всі гаусдорфові простори є регулярними.
Аксіома
.
Для довільних замкнених множин
,
які не перетинаються, існують неперетинні
відкриті множини
та
.
Х
Аксіому
можна
сформулювати іншим способом: для кожного
околу
U
довільної замкненої множини
існує окіл
,
F
G
для
якого
.
U V Приклад анти дискретного простору доводить, що з не
випливає
,
чи
.
Якщо ж в топологічному просторі Х
виконано
та
(а тоді й
,
,
),
то Х
наз. нормальним
простором.
Всі метризовані простори є нормальними