
- •1. Пряма на площині. Площина і пряма в просторі. Взаємне розміщення площин, прямих і площин в просторі.
- •4. Поверхні другого порядку
- •5. Метричні, псевдометричні, ультраметричні простори. Приклади.
- •6. Границя послідовності в метричному просторі. Повнота і поповнення
- •7.Точки дотику множини в метричному та топологічному просторі. Замкнені множини та замикання множини.
- •8. Внутрішні точки множини в метричному та топологічному просторі.
- •9.Неперервні відображення метричних просторів. Рівносильність означень за Гейне та за Коші
- •10. Поняття топології і способи її задання: метрика, база, передбаза.
- •11.Аксіоми відокремленості.Гаусдорфові, регулярні та нормальні простори.
- •12. Різновиди зв’язності та співвідношення між ними.
- •13. Неперервні відображення топологічних просторів.
- •14. Компактні простори і множини. Збереження компактності замкненими підпросторами і неперервними образами. Компактність відрізка. Компакти у скінченновимірних евклідових просторах.
- •15. Способи побудови нових топологічних просторів: підпростори, топологічні суми, фактор-простори, добутки.
- •16. Перша і друга квадратичнa форми поверхні.
- •17. Формули Френе для просторових кривих.
6. Границя послідовності в метричному просторі. Повнота і поповнення
метричного простору.
Числова послідовність
називається безмежно малою, якщо для
довільного
існує таке
,
що
для всіх
.
Озн1.
Послідовність
точок
метричного простору
збігається до точки
,
якщо числова послідовність
,
є безмежно малою.
Озн2. Послідовність
точок
метричного простору
збігається до точки
,
якщо для кожного
існує таке
,
що для всіх
відстань
.
Озн3. Послідовність
точок
метричного простору
збігається до точки
,
якщо для кожного
всі члени
,
починаючи з певного моменту, містяться
в кулі
.
Тоді точка
називається
границею послідовності
,
що записуємо
або
Послідовність, яка має границю називається
збіжною. Озн4.
Послідовність називається фундаментальною,
якщо для кожного
існує таке
,
що для всіх
маємо
Озн5. Простір,
в якому кожна фундаментальна послідовність
має границю називається повним.
Тв-ння.
Якщо підпростір
метричного простору
повний, то
замкнений в
.
Тв-ння. Замкнений підпростір повного метричного простору теж є повним.
Озн6. Поповненням
метричного простору
називається довільний повний метричний
простір
в який
ізометрично вкладається як скрізь
щільна множина.
Озн7. Якщо
відображення
зберігає відстані, ін’єктивне, і простір
ізометричний образу
,
то
називають ізометричним вкладенням і
кажуть, що
ізометрично вкладає простір
у вигляді підмножини
в простір
Теорема.(Ф.Гаусдорф). Для кожного метричного простору існує поповнення .
Доведення.
Побудуємо поповнення
.
Нехай
-множина
всіх фундаментальних послідовностей
в
,
-
псевдометрика на
.
При
маємо
Отже, на множині
класів еквівалентності, які називають
пучками, можна задати метрику
Покажемо, що
-шукане
поповнення простору
.
Нехай
-
фундаментальна пос-сть
пучків-елементів
.
Кожен
є
класом еквів-сті деякої фундаментальної
пос-сті
в
.
За озн. фундаментальності для кожного
,
що
вик-ся
Утворимо пос-сть
Тоді для кожного
за нерівністю трикутника
При
маємо
то, спрямовуючи
отримаємо
Звідси випливає, що послідовність
теж є фундаментальною, і, отже, належить
.
Її клас еквівалентності
є границею
.
Отже,
-повний.
Ізометричне вкладення
задається
так:
,тобто
відображається в єдиний пучок, який
містить сталу послідовність з членами,
рівними
.
Для довільного елемента
,
де
збігається послідовність
звідки образ
скрізь щільний в
.
7.Точки дотику множини в метричному та топологічному просторі. Замкнені множини та замикання множини.
Означення.
Точка
називається
точкою дотику множини
в метричному просторі
,
якщо
послідовність в
,
збіжна в
до
.
Твердження.
Точка
є
точкою дотику множини
в метричному просторі
тоді і тільки тоді, коли в кожній кулі
з
центром
міститься деякий елемент множини
.
Доведення.
Якщо
є
точкою дотику
і
-
послідовність точок
,
збіжна до
,
то для кожного
за означенням збіжності всі члени
,
починаючи з деякого моменту, лежать в
.
І навпаки, якщо в кожній кулі
з
центром
міститься деякий елемент множини
,
то позначимо
довільний елемент
,
який лежить в
.
Тоді послідовність
збігається до
.
Доведено.
Кожна точка множини є точкою дотику для . Якщо кожна точка дотику множини належить , то називається замкненою в множиною.
Твердження. Множина в метричному просторі є замкненою тоді і тільки тоді, коли границя кожної збіжної послідовності точок з належить .
Твердження. В кожному метричному просторі :
порожня множина та є замкненими множинами;
об’єднання кожних двох замкнених множин
і
є замкненим;
перетин довільної сім’ї замкнених в множин є замкненим.
Твердження. Множина всіх точок дотику довільної множини в метричному просторі є найменшою з замкнених в множин, які містять .
Цю множину називають замиканням
множини
в
і позначають
або
.
Точку
в топологічному просторі називають
точкою дотику множини
,
якщо в кожному околі
міститься точка
.
Твердження. Множина є замкненою в топологічному просторі тоді і тільки тоді, коли містить всі свої точки дотику.
Доведення. Для
довільної множини
і точки
можливе
одне з двох: або
внутрішня точка для
,
або
-точка
дотику для
.
Отже,
-
замкнена
-відкрита
всі
точки
внутрішні в
ніяка
точка дотику
не лежить поза
.
Доведено.
Множину всіх точок дотику в називають замиканням множини і позначають або .
В топологічному просторі справедливе аналогічне твердження, що - найменша серед замкнених множин, які містять .
Відповідність, яка кожній множині топологічного простору співставляє її замикання , називається оператором замикання на . Оператор замикання має такі властивості:
1)
;
2) для кожного
виконується
;
3) для кожного
виконується
;
4) для довільних
виконується