
- •1. Психологічна корекція та її види.
- •2. Психокорекційна ситуація
- •3. Основні принципи, цілі та завдання психокорекційної роботи
- •4.Вимоги, пропоновані до психолога, який здійснює психокорекційні заходи.
- •5. Принципи складання психокорекцій них програм.
- •6.Види психокорекційних програм
- •7.Основні вимоги до складання психокорекційної програми
- •8. Оцінка ефективності психокорекційного впливу
- •9. Умови вибору індивідуальної психокорекції.
- •10. Основні методи індивідуального психокорекційного впливу
- •11. Психологічні особливості індивідуальної психокорекції.
- •12. Основні стадії індивідуальної психологічної корекції
- •13. Специфіка групової форми психокорекції.
- •15. Механізми колекційного впливу
- •16. Особливості комплектування груп.
11. Психологічні особливості індивідуальної психокорекції.
Індивідуально-психологічна корекція - це обгрунтований вплив психолога на дискретні характеристики внутрішнього світу людини (Г.С. Абрамова). Все багатство і різноманітність запитів клієнтів може бути зведене до чотирьох основних стратегій їхнього ставлення до ситуації. Клієнти можуть хотіти: змінити ситуацію; змінити себе так, щоб адаптуватися до ситуації; вийти із ситуації; знайти нові способи жити в ситуації.
Кінцеві завдання психокорекційної роботи полягають у досягненні змін в трьох основних сферах: когнітивній, емоційній та поведінковій. Однак ступінь змін у цих трьох сферах різна при індивідуальній та груповій формах психокорекції. При індивідуальній психокорекції спілкування обмежується діадою "клієнт - психолог". Інструментом впливу в цьому випадку є психолог, що обмежує діапазон реального емоційного впливу і реальних варіантів поведінки як в кількісному плані, так і в якісному. При груповій формі корекції інструментом впливу виступає психокорекційна група. При цьому складається ситуація реального емоційного взаємодії, реальної поведінки, в яку включені клієнти з широким діапазоном різних відносин, установок, емоційних і поведінкових реакцій. Завдяки цим особливостям акцент в індивідуальній роботі переноситься на сферу інтелектуального усвідомлення, а безпосередня робота з емоційними і поведінковими стереотипами може обмежуватися взаємовідносинами "психолог - клієнт". Враховуючи специфіку індивідуальної психокорекції, можна сформулювати конкретні її завдання в кожній з трьох сфер.
1. Сфера інтелектуального усвідомлення (когнітивний аспект). Якщо в груповий психокорекції ведучою є інтеракціонна орієнтація, то в індивідуальній - біографічна. Тому індивідуальна психокорекція в більшій мірі орієнтована на генетичне усвідомлення. Під час індивідуальної корекційної роботи на підставі аналізу своєї біографії клієнт може:
• усвідомити мотиви своєї поведінки, особливості своїх відносин, емоційних і поведінкових реакцій;
• усвідомити неконструктивний характер ряду своїх відносин, емоційних і поведінкових стереотипів;
• усвідомити зв'язок між різними психогенними факторами і соматичними розладами;
• усвідомити міру своєї участі у виникненні конфліктних і психотравмуючих ситуацій;
• усвідомити глибокі причини своїх переживань і способах реагування, а також умови формування своєї системи відносин.
2. Емоційна сфера. В індивідуальній психокорекції психолог має справу як з "живими" емоціями клієнта, так і з їх "відображенням", тому завдання в емоційній сфері в певній мірі також пов'язані з усвідомленням. В процесі психокорекції клієнт може:
• отримати емоційну підтримку від психолога, яка сприяє ослабленню захисних механізмів;
• навчитися розуміти і вербалізувати свої почуття;
• відчувати більш щирі почуття до самого себе; розкрити свої проблеми з відповідними їм переживаннями (часто прихованими від самого себе);
• модифікувати спосіб переживань, емоційного реагування.
3. Поведінкова сфера. В результаті проведеної корекційної роботи клієнт може навчитися коректувати свої неадекватні реакції і оволодіти новими формами поведінки.