20 Грудня 1973 року від вибуху, влаштованого бойовиками ета, загинув прем'єр-міністр Іспанії та близький соратник генерала Франко Луїс Карреро Бланко.

Зміни і смерть Франко (1975-1982)

Невдовзі після замаху на Луїса Карреро Бланко ЕТА розкололась на два угрупування: поміркована ЕТА (політично-військова) та радикальна (військова), що також перебрала собі назву ЕТА (в). У 1975 році репресії не вщухали ані супроти самостійників, ані супроти більш поміркованих автономістів. Були здійснені навіть декілька смертних вироків. Але 20 листопада смерть забрала генерала Франко. Згідно з його заповітом владу обійняв принц Хуан Карлос, прихильник демократії. В Іспанії розпочались зміни. Результатом суспільно-політичних перетворень пост-тоталітарної країни стало набуття в березні 1980-го року автономії Країною Басків. Вже у 1982 році ЕТА політично-військово оголосила, що, оскільки головна її ціль досягнута, вона відмовляється від застосування терору. Однак ЕТА військова не похитнулась у своїх переконаннях. 26 червня 1979 року ЕТА робить спробу підриву вежі святилища Марії Торреціудад, за яким доглядає Пралатура Опус Дей.

Нова хвиля замахів (1982-1988)

Тактика ЕТА полягала у ретельній підготовці вбивств та бомбових підривів. За кожною жертвою встановлювався нагляд, її поведінку уважно вивчали. Протягом 80-ти років жертвами терористів ставали переважно поліцейські (дві третини жертв). Решту становили цивільні, політики та військові. Поза тим часто уживались інші способу протесту: підпали, вибивання віконних шибок, вуличні страйки. ЕТА підтримувала зв'язок з ІРА та деякими арабськими угрупуваннями, наприклад з Хамасом. Бойовики ЕТА пройшли підготовку у Лівії та Лівані. У 1980-х роках ЕТА налічувала від 200 до 500 осіб, об'єднаних у ланки по п'ять чоловік у кожній. Не всі брали участь у замахах, багато активістів були постачальниками та кур'єрами. Гроші на діяльність організації надходили від крадіжок, грабунків та "революційного податку", яким обкладають баскських підприємців. Організація використовувала баскські провінції у Франції (Північну Країну Басків) як свій тил. До Північної Країни Басків також тікали розконспіровані члени. Для знищення організації іспанська влада вживала не лише поліцейські засоби. Від 1983 року іспанська влада створила спеціальну ударну групу з вищих поліцейських чинів, які виконували замахи на активістів ЕТА. Цією групою було ліквідовано 28 активістів організації. Кілька років потому кількість жертв ударної групи збільшилась до 80. Іспанська поліція нав'язала тісний зв'язок з французькими правоохоронцями. Антитерористичні заходи по обидва боки кордону: облави, засідки, заслання інформаторів, провокації, - значно послабили ЕТА. У 1987 році ЕТА провела свій найкривавіший замах - у гаражі комерційного центру Хіперцор вибухнула бомба, що забрала 22 особи.

Теракти

Станом на 2008 рік від терористичних актів ЕТА загинуло 342 цивільні особи, 485 поліцейських і військових та один політик. Загалом жертвами ЕТА стали 828 чоловік.

1961-2000

1961 - перший напад ЕТА, невдала спроба пустити потяг під укіс.

1968 - Мелітун Манзанас - агент поліції у баскському місті Сан-Себастіан вбитий бойовиками.

20 грудня 1973 - смертний вирок прем'єр-міністрові Луїсу Карреро Бланку переведено у життя бойовиком ЕТА в Мадриді.

13 вересня 1974 - від вибуху бомби в ресторані "Rolando" в Мадриді гине 12 цивільних осіб.

вересень 1985 - перша автомобільна бомба ЕТА вбиває в Мадриді громадянина США і ранить 16 цивільних охоронців.

14 липня 1986 - автомобільна бомба в Мадриді вбиває 12 і ушкоджує 50 чоловік.

19 червня 1987 - вибух бомби у торговельному центрі Хіперцор в Барселоні забирає життя 21 цивільної особи. Дістали поранення 45 чоловік між якими були й діти.

11 грудня 1987 - поблизу пункту цивільної охорони у Сарагосі вибухає автомобіль, начинений 250 кг вибухівкою. В наслідок тератку загинуло 11 чоловік, ще 40 дістали поранення.

29 травня 1991 - бомба вагою в 70 кг, закладена в автомобіль вибухає в пункті цивільної охорони міста Віц. Оскільки пункт цивільної охорони знаходився поблизу школи, в наслідок вибуху гине 10 чоловік поміж яких 4 дітей, і 28 чоловік дістають ушкодження.

21 червня 1993 - бомба, захована у військовий фургон вбиває 6 солдат, одного цивільного та калічить 20 чоловік у Мадриді.

1995 - зазнала невдачі спроба замаху на Короля Іспанії Хуана Карлоса.

19 квітня 1995 - замах на лідера реакційної опозиції Хосе Марія Аснара. У результаті вибуху 40 кг бомби гине один з пасажирів

Вежа Пікассо, яку в грудні 1999 намагались підірвати бойовики ЕТА

броньованої машини в якій сидів Аснар. Сам політик залишається живим.

Вежа Пікассо, яку в грудні 1999 намагались підірвати бойовики ЕТА

11 грудня 1995 - від вибуху бомби у військовому фургоні в Мадриді гине шестеро цивільних, що працювали на Міністерство оборони.

17 січня 1996 - викрадений Хосе Антоніо Ортега Лара - держслужбовець. В обмін на чиновника ЕТА вимагає випустити на свободу ув'язнених бойовиків організації. Ортега Лара буде знайдений та звільнений поліцією лише 1 липня 1997 року. Це найдовше в історії Іспанії викрадення людини.

10 липня 1997 - викрадення баскського політика Мігеля Ангела Бланка. В наслідок викрадення 6 мільйонів іспанців виходить на вулиці та беруть участь у демонстраціях проти ЕТА. Організація вимагає протягом 48 годин перевести всіх в'язнів-бойовиків ЕТА до в'язниць на території Країни Басків. Заручника страчують 13 липня після відмови уряду Іспанії виконати вимогу ЕТА.

21-22 грудня 1999 - іспанська цивільна охорона перехоплює фургон на межі Мадрида, у якому їдуть члени ЕТА. У фургоні 950 кг вибухової речовини. Наступного дня неподалік від попереднього місця арешту зупиняють інший фургон, нашпигований 750 кг вибухівки. Інцидент відомий під назвою "караван смерті". Незабаром ЕТА підтверджує про зрив їхнього плану: за допомогою 1 700 кг вибухівки підірвати Вежу Пікассо.

18 грудня 2000 - бомба, закладена в ліфт факультету журналістики Університету Країни Басків в Лейона, була вчасно виявлена професором. Вибуховий пристрій вчасно знешкодив охоронець Університету Едуарне Уріарте.

2000

9 січня не вибухнула бомба на кладовищі міста Зараутз, коли члени Народної Партії (Partido Popular) відвідували могилу свого однопартійця Хосе Ігнасіо Іруретагоєна, вбитого бойовиками ЕТА у 1999 році. Бомба знешкоджена поліцією.

10 січня - два наплічники, начинені 6 кг вибухівки кожен вибухнули у каталонському місті Гірона. Внаслідок вибухів ніхто не постраждав, однак було заподіяно великих збитків урядовій установі, що знаходилась поруч. Того ж дня поліція заарештувала двох бойовиків ЕТА.

15 січня - вибух у Більбао. Без жертв.

20 січня - два вибухи в Більбао] поблизу будинків, в яких мешкали поліцейські. Ніхто не постраждав.

22 січня - знешкодження вибухового пристрою у Біскаї.

24 січня - ЕТА намагається вбити іспанського військового Хосе Луїса Діаза Парея, підклавши бомбу під його автомобіль. Бомба була знешкоджена поліцією.

26 січня - Рамон Діаз Гарсіа, морський кухар, гине від вибуху його машини біля штабу армії, де він працював у районі Сан-Себастіан. Також дістали поранення дві інші людини.

31 січня - вибух у Пасая. Без жертв, з великими матеріальними збитками.

3 лютого - у Сан-Себастіані згорів поштовий офіс, закиданий десятками коктейлів Молотова.

12 лютого - 40 кг динаміту, закладених в авто, знешкоджені в м. Мадриді.

18 лютого - син та дружина відомого іспанського політика Жосеба Маркайда дістали легкі ушкодження після закидання їхнього будинку коктейлями Молотова.

22 лютого - дві жертви вибуху у Сан-Себастіані, троє осіб дістали поранення.

28 лютого - три напади за один день у Країні Басків:

Поліція знешкодила бомбу розміщену в м. Цінтруеніґо (Наварра). ЕТА сама попередила владу про закладання бомби.

Невідомий чоловік залишає наплічник у поштовому відділені у Хернані. Пошта рознесена бомбою.

Бомба вибухає у відділенні банку BBVA в місті Ондарроа.

9 березня - група бойовиків, можливо членів ЕТА, захопила дев'ятьох заручників у місті Греноблі та утримувала їх протягом декількох годин.

10 березня - у баскському місті Хернані від вибуху бомби гине поліцейський. Декількома годинами пізніше вибухає бомба у поштовому відділені Беасаін, що, однак, призвела лише до ушкодження будівлі.

ІРА

Ірла́ндська Республіка́нська А́рмія, ІРА (ірл. Óglaigh na hÉireann) — військова ірландська націоналістична організація, метою якої є створення єдиної соціалістичної республіки, включаючи Ольстер. Парламентське крило Шинн Фейн було засноване в 1919 і провело успішну війну проти Англії в 1919-1921. Була оголошена поза законом в Ейр у 1936. Перша кампанія бомбардування Англії була в 1939. Діяльність ІРА активізувалася в 1968. У 1974 в ІРА розкололася, у результаті чого утворилася ліва Ірландська Республіканська соціалістична партія з її парламентським крилом і Ірландська Національна визвольна армія.