- •Тема 1 сутність та концептуальні основи соціально-економічного розвитку держави
- •1. Теоретичні основи соціально-економічного розвитку
- •Розвитку держави
- •2. Моделі соціально-економічного розвитку країни
- •2.1. Модель чистої ринкової економіки та її еволюція
- •2.2. Модель змішаної регульованої економіки
- •2.3. Модель планової економіки
- •3. Умови становлення сфер управління соціально-економічним розвитком держави
- •3.1. Структурна характеристика економічних систем
- •3.2. Умови переходу від командно-адміністративної до ринкової системи господарювання
- •Типи макроекономічного планування на перехідному етапі до ринку
- •3.3. Умови ефективного функціонування ринку
- •3.4. Функції держави в умовах регульованої ринкової економіки
- •Тема 2 державне регулювання економіки в системі управління соціально-економічним розвитком
- •1. Необхідність і сутність державного регулювання економіки
- •2. Форми, засоби і методи державного регулювання економіки
- •3. Конституційні засади державного управління
- •3.1. Сутність і структура системи державного управління
- •3.2. Президент України і його повноваження.
- •3.3.Законодавчий орган державної влади України і його функції
- •3.4. Виконавчий орган державної влади України (кму, Міністерство).
- •3.5. Міністерства, відомства та інші центральні і місцеві органи виконавчої влади
- •3.6. Судова влада України (прокуратура, правосуддя, конституційний суд)
- •Тема 3 Стратегія соціально-економічного розвитку держави.
- •1. Сутність соціально-економічної системи
- •2. Соціольно-економічне прогнозування
- •3. Макроекономічне планування.
- •4. Державне програмно-цільве планування
- •Тема 4 Соціальна політика в системі управління соціально-економічним розвитком
- •1. Сутність і мета соціальної політики.
- •2. Основні завдання та показники соціальної політики
- •3. Реальні доходи населення та їх регулюванння
- •4. Регулювання обсягу споживання матеріальних благ і послуг
- •5. Регулювання ринку праці та зайнятості населення
- •Тема 5 Фінансово-бюджетна та грошово-кредитна політика в системі управління соціально-економічним розвитком.
- •1. Фінансово-бюджетна політика в системі управління соціально-економічним розвитком
- •2. Податкова політика як інструмент управління соціально-економічним розвитком
- •Класифікація податків
- •3. Регулювання суспільного сектору економіки
Типи макроекономічного планування на перехідному етапі до ринку
Показники |
|
Типи планування |
|
Ринок |
|
Директивне |
Індикативне |
Регулятивне |
Індикативне |
||
Власність: - державна - змішана - приватна |
+ - - |
+ - - |
- + - |
- + - |
- - + |
Розподіл ресурсів: - централізований - економічно регульований |
+ - |
- + |
- + |
- + |
- - |
Відповідальність за виконання плану: - адміністративні заходи впливу - економічні санкції |
+
- |
+
+ |
-
+ |
-
+ |
-
- |
Пріорітет: - план - ринок - рівнозначні |
+ - - |
+ - - |
- - + |
- + - |
- + - |
Автономність господарств: - відсутня - часткова - повна |
+ - - |
- + - |
- - + |
- - +- |
- - + |
Типи макроекономічного планування розміщені в порядку скорочення ролі органу планування в економіці.
Директивне (адміністративно-командне) планування має такі ознаки: власність засобів виробництва є державною; план втілює державну стратегію і пріоритети в розподілі ресурсів і доходів визначенні темпів економічного росту; виконання планів обов’язкове, державне управління за допомогою економічних
стимуляторів; відсутня автономія підприємств, що виключає прийняття їх рішень при плануванні.
Індирективне планування: має місце державна власність на засоби виробництва; державне управління реалізує в планах свою стратегію і пріоритети; для розподілу ресурсів використовуються економічні регулятори (ціни, ставки, проценти, податки, кредити, валютні курси і т.д.); за невиконання плану не накладаються адміністративні стягнення, а застосовуються економічні санкції (не нараховуються премії, регулюється виділення ресурсів); вводяться бюджетні обмеження.
Регулятивне планування: існує змішана економіка (державна і приватна власність); активний вплив на функціонування приватного сектору (в умовах розподілу держресурсів і узгодження діяльності підприємств); виконання плану регулюється економічними важелями (договорами); автономне господарювання керівників приватних і державних підприємств; співіснують план і ринок, компенсуючи помилки один одного.
Індикативне планування: вихідною точкою є змішане господарство, змінюється мета планування; планові документи містять лише загальні контури державного прогнозу про бажаний розвиток економіки, а також включають рішення про державні витрати і капіталовкладення; прямим завданням плану є координація використання державних ресурсів; виявляє вплив на приватний сектор через попит, через його стимулюючий (обмежуючий) характер; план виконує підпорядковану роль при ринку.
Дослідженням встановлено, що в умовах 100%-ної державної власності використовується директивне планування, 75%-ної – індирективне, 50%-ної – регулятивне, 25%-ної державної власності – індикативне планування. При відсутності державної власності існує чиста ринкова економіка.
В історії нашої держави директивне планування функціонувало з 1935 року (початку повного одержавлення економіки) до 1993 року (початку проголошення процесу переходу до ринкової економіки). При цьому було здійснено перехід до індикативної форми планування (обминувши індирективне і регулятивне) на початку процесу приватизації (Державна програма приватизації державної власності була прийнята в травні 1992 року). Внаслідок порушення умов поступового переходу від командно-адміністративної до ринкової системи господарювання Україна опинилася в економічній кризі.