
- •2. Україна – співзасновниця оон. Діяльність України на міжнародній арені.
- •3. Депортації українського та польського населення.
- •4. Акція «Вісла» в політ. Історії укр. Народу.
- •5 Повоєнна відбудова в Україні та її особливості./
- •6. Постать й. Сліпого в політичній історії України.
- •7. Адміністративно-територіальні зміни укр. Земель у повоєнний період.
- •8. Радянізація західних областей України.
- •9. Укр. Греко-кат. Церква в повоєнний п-д.
- •11. Діяльність упа після завершення Другої світової війни.
- •12. Політичний портрет р. Шухевича
- •13. Голод 1946-1947 рр. В Україні.
- •15. Ідеологічні наступ сталінізму в повоєнний час. «Жданівщина».
- •16. Міжнародне становище України у другому повоєнному десятиріччі.
- •17. Політична боротьба в Україні після смерті й. Сталіна. Л. Берія та Україна.
- •18. Процес десталінізації в сусп. Житті Укр.
- •19. Хх з’їзд кпрс та його наслідки для України.
- •20. Суспільно-політичне життя в урср у 1953-1956 рр.
- •23. Суперечлива реформаторська діяльність м. Хрущова, її вплив на розвиток України.
- •26.Етносоціальні процеси та рівень життя населення України у 60 – 80-ті роки.З сер. 60-х р.
- •27.Жовтневий переворот 1964 року в срср та його відголос в Україні.14 жов-ня 1964 р
- •28.„Контрольований автономізм” в Україні за п. Шелеста
- •34. "Шістдесятництво" як феномен українського опозиційного руху.
- •36. Релігійне дисидентство в Україні кінця 1950-х - 1ої половини 1980-х рр.
- •39. Чорнобильська катастрофа: суспільно-політичний аспект.
- •40. Розвиток процесу самоорганізації суспільства: утворення неформальних організацій в Україні.
- •41. Консолідація опозиційних сил, виникнення Народного руху України.
- •42. Студентський рух в Україні на зламі 1980-х – 1990-х рр.
- •41. Консолідація опозиційних сил, виникнення Народного руху України.
- •44. Початок формування багатопартійної системи: проблеми, характерні риси, особливості.
- •46. Спроба державного перевороту в срср у серпні 1991 року. Проголошення Української незалежної держави.
- •48. Біловезька угода. Утворення снд
- •50. Конституційний процес в Україні. Конституція України 1996 р.
- •51. Кримське питання. Проблема нац. Меншин у незалежній Укр.
- •52. Політичний розвиток України в період президентства л. Кравчука
- •54.Парламентські й президентські вибори в Україні 1994р.
- •53.Політичні партії в незалежній Україні.
- •55.Вибори до Верховної Ради України 1998 р. І президентські вибори 1999 р.
- •59. Культура, освіта, наука в умовах нового століття.
- •56. Політична опозиція в Україні в період президентства л. Кучми.
- •57. Діяльність Верховної Ради України в 1994-2002 рр.
- •60.Парламентські вибори в Україні 2002
- •60. Парламентські вибори в Україні 2002 р.
- •61. Президентські вибори 2004 р.
- •62. «Помаранчева революція»: причини, хід подій, наслідки
- •64. Внутрішня та зовнішня політика за президентства в, Ющенка
- •65.Соціально-економічна політика уряду ю. Тимошенко
- •66. Загострення укр.-рос. Взаємин. Газова криза в Україні
- •67. Соціально-економічна політика уряду в. Януковича (2006-2007)
- •68. Парламентські вибори в Україні 2006, 2007 р.
- •69. Політ.Реформа в Укр: досягн. Та пробл
60.Парламентські вибори в Україні 2002
2002 р. 31 березня - вибори. З 33-х політичних партій і блоків, які брали участь у виборах, 6 партій пройшли встановлений 4 % бар'єр і зарезервували місця у парламенті: Блок Віктора Ющенка «Наша Україна», КПУ, «За єдину Україну!», Блок Юлії Тимошенко, СПУ, СДПУ (о). Західні та північні обл віддали перевагу блоку Наша Україна, Південні та східні— Комуністичній партії України, Донецька «За єдину Україну!», Соціалісти - райони Полтавської та Черкаської обл.Реформатори на чолі з Ющенком отримали близько 24%. Як вважають спостерігачі з Пн Америки і Європи, вибори відрізнялися від попередніх. Наприклад, у Київській та Львівській областях, де пропрезидентський блок не мав майже жодних шансів на перемогу, виборцям у масовому порядку не давали змоги проголосувати. У зв'язку з цим можлива фальсифікація результатів. Новим явищем стала активна роль, яку зіграла в передвиборній кампанії Росія. Більш доречним було б звинувачення в "космополітизмі". В блоці Ющенка є багато росіян та євреїв. Орієнтуючись на Європу, він пропонує збалансовану в соціально-політичному плані економічну політику. Парламентські вибори 2002 року мали дуже важливі наслідки: стали публічною площадкою виходу на політичну сцену нових опозиційних еліт, які були незадоволені політичним режимом та фігурою діючого президента Кучми; за результатами виборів утворилися два «центри впливу»: «партія влади» - «За ЄДУ» й опозиційний центр, що складався з декількох партій і блоків («Наша Україна», БЮТ, СПУ), орієнтованих на лідера блоку «Наша Україна» В. Ющенка. Власне цей опозиційний центр став у майбутньому стартовим майданчиком для президентської виборчої кампанії
60. Парламентські вибори в Україні 2002 р.
Українські парламентські вибори31 березня 2002.
З 33-х політичних партій і блоків, які брали участь у виборах, 6 партій пройшли встановлений 4 % бар'єрі зарезервували місця у парламенті: Блок Віктора Ющенка «Наша Україна», КПУ, За єдину Україну!, Блок Юлії Тимошенко, СПУ, СДПУ (о). При цьому західні області та північні області віддали перевагу блоку Наша Україна, Південні та східні регіони — Комуністичній партії України,Донецька область віддала перевагу блоку За єдину Україну!, Соціалістимали перевагу у ряді районів Полтавської та Черкаської областей.Реформатори на чолі з Ющенкомотримали очевидну більшість, набравши близько 24% голосів виборціві залишивши позаду комуністів та виборчий блок "За єдину Україну!", який підтримував чинний на той час президент Леонід Кучма.Як вважають спостерігачі з Північної Америки і Європи, треті парламентські вибори за часів незалежності України відрізнялися від попередніх. Наприклад, у Київській та Львівській областях, де пропрезидентський блок не мав майже жодних шансів на перемогу, виборцям у масовому порядку не давали змоги проголосувати. У зв'язку з цим ні в кого не було сумнівів стосовно можливої фальсифікації результатів, але те, що вона матиме такі масштаби, передбачити спромігся лише дехто. Новим явищем стала активна роль, яку зіграла в передвиборній кампанії Росія. Більш доречним було б звинувачення в "космополітизмі". В блоці Ющенка є багато росіян та євреїв. Орієнтуючись на Європу, він пропонує збалансовану в соціально-політичному плані економічну політику.Незважаючи на це в нього не було можливостей, які б дозволили йому здійснити свої ідеї. Парламентські вибори 2002 року мали дуже важливі наслідки. По-перше, парламентські вибори стали публічною площадкою виходу на політичну сцену нових опозиційних еліт, які були незадоволені політичним режимом та фігурою діючого президента Кучми. По-друге, за результатами виборів утворилися два «центри впливу»: «партія влади» - «За ЄДУ» й опозиційний центр, що складався з декількох партій і блоків («Наша Україна», БЮТ, СПУ), орієнтованих на лідера блоку «Наша Україна» В. Ющенка.Власне цей опозиційний центр став у майбутньому стартовим майданчиком для президентської виборчої кампанії 2004 року.