4. Акція «Вісла» в політ. Історії укр. Народу.

У рез. засідки, влаштованої загоном «Хріна», загинув віце-міністр оборони Пол. генерал К.Свєрчевський. - привід. На засланні політбюро ППР було прийнято ріш. про цілковиту депортацію укр. нас. у новостворені на колишніх нім. землях воєводства - Вроцлавське, Гданське, Ольштинське, Познанське і Щецінське.Операція спрямована на остаточно виселення українців- «Вісла». Для її проведення були залученні значні військ. сили –20 тис. вояків+ відділи місцевої міліції, безпеки і прикордонників. Загальне керівництво здійснював генерал С.Моссор. Акція «Вісла» проходила за допомогою ЧС та Рад. Союзу. Чехи виставили спец. оперативну групу «Тепліце», надали полякам транспорт. Радянське командування перекинуло з Львівської області танкову дивізію, спец. протипартизанські загони і заблокувало прикордонними військами укр.-пол кордон.

Операція «Вісла» розпочалась 28 квітня 1947 р. вночі о 4 год. Укр. землі були відрізані від пол. території смугою міліцейських кордонів. Пол. війська почали повне виселення звідси не тільки укр., а й пол. нас. Поляків виселяли тому, що інколи вони сприяли укр. повстанцям. Депортаційні заходи проходили в три етапи: 1-й - з 28.4. до 15.6.1947 виселялись українці з повітів Лісно, Сянік, Перемишль, Ясло, Кросно, Любачів, Горлиці, Ярослав; 2-й - до 30.6.1947 виселялось укр. нас. з повітів Новий Сонч, Новий Тарг, Томашів Любельський, ГрубешівПротягом третього етапу (до кінця жовтня 1947) виселено нас. з решти повітів Закерзоння. Намагаючись прискорити асиміляцію переселенців органи влади, звичайно, допускали переїзд в одну місцевість не більше 3-4 укр. сімей. До кінця 1947 у місця, звідки було депортованоукр. нас, переселено бл. 14 тис. осіб пол. національності.Через деякий час Закерзоння перетвор. у безлюдну зону: 160 тис. укр..цього регіону було депортовано на захід Польщі.

Політбюро ЦК ППР прийняло ріш. створити 23 квітня концтабір у Явожно. Після депортації каральні війська розпочали прочісування лісів. Оперативна група «Вісла» впродовж трьох місяців (з квітня до липня) провела 357 бойових акцій. Для розправи над укр. повстанцями був створ.суд оперативної групи «Вісла», який очолив М.Маліновський. Судові процеси мали показовий характер, їм надавали особливого оформлення і розголосу. Вивезення українського населення позбавило збройного боротьбу УПА на цих теренах основної мети, зробило її тут безперспективною.

5 Повоєнна відбудова в Україні та її особливості./

У роки ІІСВ економіка Укр.- величезних втрат.:Матеріальні втрати УРСР становили 42% від загальних збитків СРСР. У війні загинув кожний п’ятий-шостий мешканець України. Повсюди - нестача кваліфікованих спеціалістів.

Відмітною ознакою цього п-ду -посилена міграція нас, пов’язана, з демобілізацією і поверненням евакуйованих і мобілізованих громадян.

Уже в останні роки війни намітився перехід економіки СРСР на «мирні рейки». - відбудова фабрик і заводів. У пром.УРСР частка виробництва засобів виробництва стала ще більшою, а частка виробництва предметів споживання відчутно скоротилася. Влада надавала першочергове значення відновленню осн.галузей важкої пром. – паливної, енергетичної, металургійної + нафтової пром. Особл увага на відродження електроенергетики – Дніпровської гідроелектростанції. На рубежі 1945–1946 рр. було ліквідовано союзні наркомати танкової промисловості, боєприпасів, мінометного озброєння й утворено наркомати транспортного і с\г маш-буд, приладобудування.

У березні 1946 р.- Закон про 4й п’ятирічний план на 1946–1950 рр. Його основні завдання полягали в тому, щоб «відбудувати постраждалі райони країни, відновити довоєнний рівень пром.і с\г потім перевищити цей рівень у значних розмірах». Згідно з законом, потрібно було забезпечити насамперед відбудову й розвиток важкої пром. та залізничного транспорту, а також добитися піднесення с\г і виробництва предметів споживання, що дозволило б перевищити довоєнний рівень нац. доходу і нар. споживання, здійснити дальший технічний прогрес у всіх галузях госп, досягнути високих темпів соціалістичного нагромадження. Такий підхід закріпив суттєві диспропорції в розвитку господарства УРСР, що поглибилися в період ІІСВ.

Відбудова господарства України йшла досить успішно. Протягом к-кох років вдалося підняти з руїн вугільну пром., запустити шахти Донбасу. На кінець 4ої п’ятирічки в укр. частині Донбасу, з урахуванням нових шахт, було відновлено довоєнну потужність галузі.У 1947–1948 рр. було відкрито перші вугільні пласти у Львівсько-Волинському кам’яновугільному басейні. Згодом тут почалося будівництво шахт. Відбудовувалася нафтова пром.. Прикарпаття. Проводилися нові розвідувальні роботи на Бориславщині. З 1948 р. почалося зростання видобутку нафти.

У 4ій п’ятирічці в Укр. було створ. газову пром. Значні кошти були спрям. на індустріалізацію західних областей УРСР. Відбувалася реконструкція традиційних галузей пром., зокрема, нафтодобувної та газової – на Львівщині, лісової і лісопильної – на Закарпатті.

Розвиток пром. групи Б(прод нар спожив) істотно відставав від поступу важкої індустрії. Певну роль у господарському житті відігравали військовополонені. Певну роль у відбудові і дальшому розвитку рад. господарства відіграло залучення репарацій. Після війни в порядку відшкодування збитків було демонтовано і вивезено до СРСР понад 5,5 тис. нім. і яп. підприємств. Це були заводи і фабрики різного профілю.Особливо скрутне становище склалося в с\г України. За роки війни була підірвана матеріальна база виробництва. Істотно зменшилися посівні площі, врожайність і валові збори с\г культур.

На селі гостро стояла проблема робочої сили: серед працездатного нас. 80% становили жінки, широко застос. дитяча праця. Надзвичайно важким залишалося матеріальне становище селянства, яке працювало в радгоспах і колгоспах за символічні трудодні.Завдяки зусиллям селянства протягом 4тої п’ятирічки сталися певні господарські зрушення: було зміцнено матеріально-технічну базу колгоспів і радгоспів, зокрема збільшено парк тракторів, перевищено довоєнні показники у виробництві цукрових буряків, жита, кукурудзи, м’яса, яєць, наблизилося до рівня 1940 р. виробництво молока і картоплі, піднімалися зруйновані війною села. Проте загалом сільське господарство залишалось у вкрай занедбаному стані.