59. Культура, освіта, наука в умовах нового століття.

Незалежна Українська держава гостро відчула потребу опрацювання законодавчої бази в галузі культури. Глибокі зміни мали відбутися також у галузі освіти, науки. Важливим документом, який схвалила Верховна Рада України 19 лютого 1992 р., стали "Основи законодавства про культуру". Це ґрунтовна програма розвитку національної культури, яка практично поривала з тоталітарним минулим, ставила розвиток культури на пріоритетний шлях. Вагомим був внесок у розвиток культури української інтелігенції. Загальнокультурного значення набув скликаний в Одесі в листопаді 1991 р. перший Всеукраїнський міжнаціональний конгрес з проблем духовного відродження народів, які живуть в Україні. Увесь 1992 р. проходив під знаком великомасштабних культурно-політичних акцій. Важливим напрямом культурного процесу є повернення в Україну її культурних та історичних цінностей. Подією всеукраїнського масштабу стало відкриття у Львові 24 серпня 1992 р. пам'ятника Тарасові Шевченкові. А 27—29 серпня того ж року на Святоюрській горі перепоховано патріарха Української греко-католицької церкви кардинала Йосифа Сліпого. З проголошенням державної незалежності розпочато перебудову в системі освіти. Згідно з розробленою 1992 р. Державною національною програмою "Українська освіта в XXI столітті", новостворена система національної освіти мала позбутися залишеної в спадок "репресивної педагогіки", гостро постала проблема атестації педагогічних кадрів, технічного забезпечення шкіл, видання підручників, упровадження нових критеріїв оцінки знань. У 1992 р. Верховна Рада схвалила "Закон про освіту", а в грудні 1993 р. — зміни та доповнення до "Закону про підприємництво", які передбачали створення будь-яких приватних навчальних закладів тільки за дозволом Міністерства освіти. До успіхів у галузі науки і освіти слід віднести відкриття 1992 р. навчального і наукового закладу нового типу — незалежного університету "Києво-Могилянська академія". На Лівобережній Україні переважає російськомовне викладання, що заборонене законом, але влада, яка сама використовує рос. мову не застосовує жодних санкцій до порушень. Однією із складовою модернізації освіти є і широка комп'ютеризація навчальних закладів. В період незалежності України вищі навчальні заклади набувають більшої самостійності у своїй діяльності, проте з приходом на пост Міністра освіти, науки, культури і спорту Табачника автономність поступово втрачається. Провідним науковим центром сучасної України залишається Національна Академія наук. Однак в її діяльності нагромадились серйозні проблеми. Понад 90% нових технологічних розробок не впроваджується у виробництво. Серйозною вадою є поділ науки на академічну, вузівську і галузеву.

56. Політична опозиція в Україні в період президентства л. Кучми.

Л. Кучма – 1994-2004рр. У др.. пол.. 90-хрр – опозиційні сили лівого спрямування – Прогресивна соціалістична партія України, Слов’янська партія України, Партія Комуністів(більшовиків) України.Червень 1996р.на прес-конференції в ВР У Симоненко П. та Г. Ричагов заявили про зародження позапартійної та позаблокової «народної опозиції». Ідею підтримали в робочому середовищі. Під час страйків на Донбасі 17 березня 1997 та Всеукраїнськ. страйку 27 березня реальністю стало формування в У робітничого руху з політичними цілями і завданнями. Опозиція мала шанси прийти до влади у 1999р під час презид. виборів, на парламент. у 1998р. можливість мала «ліва» опозиція. Невдалося через розбіжності в лавах, неспроможність П. Смоненка домовитися з О. Морозом і боротьба Н. Вітренко проти всіх потенційних союзників, намагання О. Мороза відійти від іміджу «лівого» кандидата і предст. себе політик. європейс. типу.Рух у грудні 1995р оголосив себе опозиційною силою, в 1997р Укр. республік. партія (Б. Ярошинський) – продовжує політику жорсткої опозиції. «Молода Укр» у жовтні 1996р – орієнтованість на «елемент пол. опозиції»

Опозиція в середовищі національно-демократ. сил – процеси, які проходили в НРУ, УРП, ДемПУ, КУН; ств. ВО «Громада», «Батьківщина», розкол в НДП, ств. УНП «Собор».На початку 2001 року, у зв'язку зі зникненням журналіста Г. Гонгадзе й так званим касетним скандалом політична ситуація в Україні знову загострилась. На початку березня 2001 р. країною прокотилась хвиля виступів опозиційних сил у рамках акції «Україна без Кучми». Частина фракцій Верховної Ради («Трудова Україна», Соціал-демократичної партії України (об'єднаної), НДП, Ком9 березня 2001 р. у Києві під час Шевченківських свят відбулися масові сутички представників опозиції з правоохоронними органами. 11 квітня 2001 р. уперше в історії новітньої України була проведена зустріч Президента з представниками 76 партій. партії України) ініціювали відставку уряду В. Ющенка, висловивши йому недовіру.У березні 2002 р. відбулися чергові вибори до Верховної Ради. У вересні – жовтні 2002 р. сили опозиції провели акцію «Вставай, Україно!» Восени 2002 р. у ВР була сформована парламентська більшість і сталася зміна уряду. Новий прем’єр-міністрт - В. Януковича. Протистояння у ВР на грудень 2002 р. між опозицією (КПУ, СПУ, БЮТ, «Наша Україна») і парламентською більшістю завершимося порозумінням.