53.Політичні партії в незалежній Україні.

Ліве спрям:у 1990 р. Комуністична партія України налічувала майже 3 млн членів. Комуністи розглядали Україну як соціалістичну державу й обов’язково у складі СРСР. У економічній сфері комуністи виступають за регульований (соціальний) ринок, пріоритет суспільної форми власності, за розширення стосунків у межах СНД. У 1991 р. створена Соціалістична партія України (СПУ). 1996 р. утворили Прогресивно-соціалістичну партію (ПСПУ), інша ж частина колишніх членів СПУ на чолі з І. Чижем, утворили партію “Справедливість”.Сел. парт Укр. (СелПУ) утворилась на базі Селянської спілки України – організації, яка була створена для того, щоб відстоювати інтереси колгоспно-радгоспної системи.

Праві пртії: У квітні 1990 р. ств.Українська республіканська партія (УРП), головою партії став відомий правозахисник Л. Лук’яненко. Ідеологія УРП була визначена як ідеологія демократичного націоналізму. На ІІІ з’їзді партії (тр.1992 р.) радикальне крило вийшло з УРП і утворило Українську консервативну республіканську партію (УКРП). На початку 1997 р. створили нову Республіканську християнську партію (РХП). Християнсько-народний Союз(голова В. Стретович), партія “Християнський рух” (голова Т. Зв’ягінцев), Українська християнсько-демократична партія (голова О. Сергієчко), Християнсько-ліберальна партія (голова Л. Черновецький), Соціально-християнська партія (голова О. Білозір).Жовтень 1992 р. - Конгрес українських націоналістів (КУН), який очолила голова проводу Закордонних частин ОУН, президент Антибільшовицького блоку народів Слава Стецько (вдова Ярослава Стецька). У березні 1992 р. в Укр. відновила свою діяльність Організація Українських націоналістів (бандерівців) – ОУН (б). Водночас із бандерівцями в Україну прибув Провід закордонної ОУН (мельниківців), очолюваний колишнім президентом УНР в екзилі М. Плав’юком. Всеукраїнська партія “Братство” (Голова Д. Корчинський). Всеукраїнське об’єднання “Свобода”, очолювана народним депутатом України Олегом Тягнибоком.

Партії центриського спрямування: Народний Рух України (НРУ), який розпочинав свою діяльність в 90-ті рр. у березні 1999 р. єдиний Рух розколовся на дві партії: Український народний рух (згодом Українська народна партія – УНП) на чолі з Ю. Костенком та Народний Рух України (НРУ) на чолі з Г. Удовенком (нині Б. Тарасюком). Ліберальна партія України (ЛПУ), виникла 12 вересня 1991 р. в Донецьку. Очолив партію підприємець І. Маркулов. Восени 1997 р. виникає партія “Реформи та Порядок”, яку очолив економіст-монетарист, екс-віце-прем’єр Віктор Пинзеник. Були створені український аналог російської партії “Яблуко” та партія “Віче” І. Богословської. Громадська партія “ПОРА” (лідер – В. Каськів). Значна частина заснувала партію “Трудова Україна”, лідером якої став колишній міністр економіки С. Тігіпко. До партій лівоц. орієнтації слід віднести також і Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина” ядро якої походить від партії “Громада”, яку очолював колишній прем’єр-міністр України Павло Лазаренко. 2002 р. на базі партії “Батьківщина” сформувався Блок Юлії Тимошенко (БЮТ). Партія регіонального відродження 1997 р. У липні 2000 р. до партії приєднались Партія Солідарності України, Партія Праці, Всеукраїнська партія пенсіонерів і Партія “За красиву Україну”, які проголосили створення Партії регіонального відродження “Трудова солідарність України”, яку очолили В. Рибак, В. Ландик та П. Порошенко. До Президії партії увійшли Микола Азаров, Л. Черновецький, Юхим Звягільський. 3 березня 2001 р. на позачерговому з’їзді партія отримала сучасну назву – Партія регіонів, М. Азаров. Напередодні парламентських виборів Партія регіонів (М. Азаров), Аграрна партія України (М. Гладій), Партія промисловців та підприємців України (А. Кінах), Народно-демократична партія (В. Пустовойтенко) та “Трудова Україна” (С. Тигіпко) сформували провладний виборчий блок “За Єдину Україну!”. Аграрна партія України, яка сформувавшись в грудні 1997 р. трансформувалась спочатку у Народну аграрну партію України, а згодом просто в Народну партію України, яку очолив екс-спікер українського парламенту, академік В. Литвин. НПУ стала основою Блоку Володимира Литвина.