46. Спроба державного перевороту в срср у серпні 1991 року. Проголошення Української незалежної держави.

19—21 сер. 1991 р. військово-партійна бюрократія СРСР зробила спробу врятувати Радянську імперію і свою владу шляхом держ. перевороту. Його було здійснено під час відпустки лідера КПРС і держави М.Горбачова.Документами, прийнятими Державним Комітетом з надзвичайних ситуацій (ДКНС), передбачалося під приводом збереження цілісності Радянського Союзу запровадити режим надзвичайного стану в окремих регіонах (зокрема і в Зах. Україні, та Києві), встановлювалося верховенство Констит. СРСР і законів Союзу.Першою на захист законно обраного Президента СРСР виступила Росія та її президент Б.Єльцин. В Україні події розвивалися дещо повільніше. 19 серпня по українському телебаченю виступив Голова Верховної Ради —Л.Кравчук. Він підтвердив, що на всій території республіки працюють законно обрані і сформовані органи державної влади і управління. 24 серпня почала роботу позачергова сесія парламенту республіки. На основі аналізу подій доповідачі Л.Кравчук, І.Юхновський, О.Мороз дійшли висновку про необхідність прийняття радикальних заходів щодо захисту суверенітету України.Після бурхливого обговорення позачергова сесія Верх. Ради України 24 серпня 1991 р. ухвалила— Акт проголошення незалежності Укр. Територія Укр. є неподільною і недоторканною.

Так, 24 серпня на політичній карті світу з'явилася самостійна Українська держава — Україна. Відповідно до даного Акта Верховна Рада прийняла Постанову “Про військові формування в Україні”, якою підпорядкувала собі усі війська, дислоковані на території республіки. Постанова передбачала утворення Міністерства оборони Укр. Уряд України мав розпочати створення Збройних Сил України, Народної гвардії та підрозділу охорони Верховної Ради, Національного банку. Через деякий час Верх. Рада призначила Міністра оборони України, яким став генерал-авіатор В.Морозов, було проголошено про створення замість республіканського КДБ, підпорядкованого Москві, Служби безпеки України (СБУ). Передбачалося введення власної національної валюти, усі підприємства союзного підпорядкування, розташовані в Україні, проголошувалися власністю республіки.

Проголошення державної незалежності Україною та іншими республіками викликало неоднозначну реакцію в Росії. 26 серпня прес-секретар Президента РРФСР від імені Б.Єльцина заявив, що Російська Федерація не ставить під сумнів конституційне право кожного народу на самовизначення, але у випадку припинення союзних відносин залишає за собою право поставити питання про перегляд кордонів. На прес-конференції 27 серпня у Києві Л.Кравчук нагадав, що згідно з договором між Україною і Росією від 19 листопада 1990 р. сторони визнали неприпустимість перегляду кордонів і Україна має намір твердо дотримуватися цієї угоди.

47. Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 р. Вибори Президента України.

Декларація про державний суверенітет України проголосила принцип поділу влади в республіці на законодавчу, виконавчу й судову. Так, система поєднання законодавчої та викон. функцій радами різних рівнів вичерпала себе і мала бути замінена іншою. У липні 1991 p. Верх. Рада прийняла пакет законів стосовно запровадження в Україні інституту презид-ї влади. Незважаючи на відмінності в їхніх передвиборчих програмах, усі кандидати стояли на платформі проголошення незал. України й закликали громадян Укр. підтвердити на республіканському референдумі 1 грудня 1991 р. це рішення.

На Референдумі 1 грудня 1991 р. на запитання в бюлетені 90,32% виборців підтвердили акт незал. України.1 грудня 1991 р. Україна визначила першого президента своєї самостійної держави. До виборчого бюлетеня по виборах Президента України було включено 6 кандидатів — В. Гриньова, Л. Кравчука, Л. Лук'яненка, Л. Табурянського, В. Чорновола, І. Юхновського. Ще один кандидат у Президенти України О. Ткаченко на останньому етапі боротьби зняв свою кандидатуру і закликав виборців голосувати за Л. Кравчука. Опозиція не спромоглася виставити єдиного кандидата: Рух висунув голову Львівської обласної Ради В. Чорновола, однак його лідери І. Драч і М. Горинь, як і Українська республіканська партія, агітували за голову УРП Л. Лук'яненка, Партія демократичного відродження України (ПДВУ) - за керівника Народної Ради в парламенті України академіка І. Юхновського та за одного з лідерів ПДВУ, народного депутата В. Гриньова.Уже в першому турі, набравши 61,6 % голосів, переміг Голова Верх. Ради Укр. Л. Кравчук. Він і став першим Президентом незал. Укр. (1991-94).