Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Ніжинський державний університет ім. М. Гоголя

Підготували

студентки 3-го курсу

факультету психології

та соц. роботи

групи ДП-31

Ярина Альона

Савченко Віта

Бур’ян Інна

Сергієнко Світлана

Петренко Вікторія

Ніжин 2012

Методичне забезпечення програми:

Представлення використаного методичною літературою, змістом розробленого проекту різними методами та формами роботи ( лекції, бесіди, вправи з елементами тренінгу, консультації, корекційні ігри ).

Основними формами визначено:

Для дітей:
Етюди на вираження основних емоцій, відображення позитивних та негативних рис характеру	Первинна профілактика
Корекційно-розвивальна методика «Я малюю школу», тест Р. Бернса та С. Коуфмана «Кінетичний малюнок сім'ї»	Вторинна профілактика
Корекційно-розвиваюче заняття на тему: «Як впоратися з поганим настроєм», заняття на подолання тривожності, на подолання агресивності.
Ігри та вправи на формування позитивного ставлення дітей 6-7-ми років до школи: Гра «Пташка», гра «Школа – казка», гра «Три рухи»; Вправи на вміння дитини регулювати й контролювати свої емоції й поведінку; Психокорекційні ігри з метою подолання негативних проявів: «Кричалки – шептали - мовчалки», «Обзивалки», «Два баранчики», «Гусениця» , «Зайчики і слоники», «Чарівний стілець».	Третинна профілактика
Для батьків :
Семінар-тренінг для батьків на тему: «Взаємодія з дитиною під час кризи 7-ми років»	Вторинна профілактика
Тестування: «Батьківське ставлення до дітей» (А. Я. Варга, В. В. Столін), тест «Які ви батьки?»
Тренінг для батьків «Стилі виховання в родині»
Бесіда для батьків «Вікові кризи дошкільнят»	Первинна профілактика
Для вихователів:
Тренінгове заняття для вихователів на тему: «Розвиток  творчого  потенціалу  вихователя»	Вторинна профілактика
Семінар – тренінг для вихователів за темою : « Корекція розвитку пізнавальної сфери дитини дошкільного віку »
Консультація на тему: «Вплив кризи 7-ми років на дитину»	Первинна профілактика
Пам’ятка «Як слід поводитися з малюком під час кризи 7-ми років?»	Вторинна профілактика

Відповідальний за реалізацію заходу – практичний психолог, вихователі, які є відповідальними за запрошення батьків на консультації та лекції.

Консультація на тему: «Вплив кризи 7-ми років на дитину»

Криза - це необхідний та закономірний етап у житті дитини, коли накопичуються зміни в поведінці та розвитку і відбувається перехід на якісно новий етап. Криза, це не щось страшне, це закономірність, певний етап розвитку, якого неможливо уникнути, його потрібно прожити. Наскільки гостро переживатиме будь-яку кризу дитина - певною мірою залежить від батьків. В психології говорять про кризу 6-7 років, тобто про вік коли дитина іде до школи. Сам вступ у школу уже є досить вагомою зміною як у житті дитини, так і у житті батьків. Основною причиною кризи є те, що діти вичерпали розвиваючі можливості ігор. На протязі усього дошкільного життя гра була улюбленим заняттям хлопчиків і дівчаток, вона була стимулом до їх розвитку. Через неї діти освоювали різні соціальні ролі і відносини, вдосконалювали свої вміння, вчилися керувати своїми емоціями і поведінкою. Але рано чи пізно настає момент, коли гра вже не задовільняє потреби дитини у пізнанні. Діти прагнуть стати дорослим, які, на їхню думку, знають відповіді на всі питання, саме їм все дозволено, саме вони вирішують, що можна, а що ні. Діти потрапляють у ситуацію «хочу і не можу» і вона їх абсолютно не влаштовує. Вони вибирають найрізноманітніші форми протесту для висловлення свого невдоволення. Наприклад, дитина починає проявляти ревнощі і підозрілість відносно батьків та інших дорослих членів своєї сім'ї. Дівчатка та хлопчики нав'язливо переслідують тат і мам, намагаються не залишати їх наодинці один з одним, наївно вважаючи, що саме в ці моменти дорослі обмінюються якоюсь особливою інформацією, прихованою від дітей. Ще однією формою протесту є негативізм (заперечення). Він діє відносно минулого дитини. Діти починають з недовірою ставитися до того факту, що колись вони були малі та безпорадні. Їм не віриться, що раніше вони із захопленням гралися кубиками, що це їх карлючками обмальовані сторінки книг. Колишні улюблені іграшки, припадають пилом по кутках. Діти тягнуться до нової діяльності, іграшки вже не здатні захопити їх по-справжньому. Часто дошкільнята доходять до актів ненавмисного вандалізму. Так вони намагаються переробити, удосконалити те, що мають. Дорослі ж сприймають їх дії як поломку, коверкання хороших речей. Наприклад, дівчинка стягує з ляльки гарну сукню і вбирає її в обривки тюлевих фіранок, які для неї символізують бальне вбрання, а для інших лише каприз і свавілля. Спроби змінити ляльці зачіску призводять до того, що та втрачає половину волосся. Хлопчики піддають переробці свої старі машини, намагаючись створити з декількох моделей одну суперконструкцію. Довести почату справу до кінця їм вдається далеко не завжди. Як результат - купа пластмасового і металевого брухту. Все це не викликає захоплення у дорослих і батьків. Вони дорікають своїм нащадкам у відсутності ощадливості, неохайності і марнотратстві. Діти часто починають протестувати проти вказівок батьків. Наприклад коли дитина чує від мами "Погрався - прибери іграшки" - то може або ж ігнорувати прохання, або ж активно протестувати, мотивуючи це тим що "це мої іграшки і я роблю з ними що хочу" Засобом подолання негативних проявів кризи є створення умов для початку освоєння дитиною навчальної діяльності, тобто вступ в школу, адже в період кризи формується готовність до шкільного навчання. І в цьому полягає її позитивне значення. Також ви повинні пам’ятати: якщо в шість років малюк – це дитина дії, то в сім – це дитина роздумів. Не потрібно докоряти дітям у бездіяльності. В цей вік діти живуть напруженим і насиченим внутрішнім життям, намагаєються усвідомити досвід, який набули в школі, спілкуючись з вчителем і однокласниками. Ви повинні розуміти, якщо дитина усамітнилася – це не пусті фантазії, а напружена внутрішня робота. Також дітям цього віку характерне почуття справедливості, але поки що воно одностороннє: вони гостро відчувають несправедливість щодо до себе, але не помічають, якщо самі несправедливі до інших

Діти відчуваю гостру потребу бути «дорослими», вести себе як дорослі, відповідно приймати самостійні рішення.

Головне психічне новоутворення, до якого приводить криза семи років - здатність і потреба в соціальному функціонуванні. Дитина прагне отримати певну соціальну позицію - позицію лідера. У такий період необхідно активно заохочувати і підтримувати прагнення дитини до нового, більш «дорослому» положенню в житті, вітати самостійність дитини - це сприяє розвитку інтелекту та ініціативи. Для вирішення цієї проблеми хочу запропонувати рекомендації та вправи щодо подолання кризи 7-ми річного віку.

Рекомендації щодо подолання кризи 7-ми річного віку Батькам необхідно пам'ятати, що криза семи років - це тимчасове явище і при правильному поводженні дорослих , супутні йому явища пройдуть. Дорослим, які оточують дитину, необхідно визначити єдину систему вимог до нього, бути спокійним, доброзичливим, рівним у відносинах з дитиною. І в той же час вимогливим і наполегливим у виконанні пропонованих вимог. А найголовніше - любити дитину. Необхідно проводити з дівчинкою якомога більше часу, спілкуватися, розмовляти, пояснювати дитині незрозумілі йому речі, не приховувати своїх почуттів. Дуже важливий і стиль керівництва дорослого Він повинен сприяти тому, щоб дитина відчувала себе повноцінним учасником спільної діяльності, мав можливість проявити ініціативу і самостійність у досягненні мети. Зайва регламентація поведінки дитини, коли йому відводиться роль механічного виконавця окремих доручень дорослого, розхолоджує дитини, знижує його емоційний тонус, залишає байдужим до результатів спільної справи.

Семінар-тренінг для батьків

Тема: «Взаємодія з дитиною під час «кризи 7-ми років»

Мета: ознайомити батьків з кризовим віковим періодом дитини 7-го року життя, підвищити психологічну компетентність з проблеми виховання і взаємодії з дітьми старшого віку.

І. Вправа «Знайомство»

Мета: установлення контакт між учасниками групи, позитивний настрій, розвивати навички спілкування, емпатії; формувати почуття єдності з дитиною.

Завдання: назвати три риси характеру чи якості, які характеризують дитину і починаються з першої літери її імені.

Наприклад: Настя – наполеглива, непосидюча, нетерпляча.