65.Охар. Порядок надання фін. Підтримки суб'єктам інновац. Діяльн. За рахунок коштів держ. Бюджету шляхом здешевлення довгострокових кредитів.

Довгостроковим вважається кредит, залучений на один - три роки.

Суб'єкти, яким надається компенсація, визначаються щороку на конкурсній основі, а суми компенсації - у межах коштів, передбачених законом про державний бюджет на відповідний рік. Компенсація провадиться за умови, що ставка за кредитами банків не перевищує 18 відсотків.

Робоча група розглядає конкурсну документацію, що надходить від суб'єктів, та подає узагальнені матеріали Комісії, яка визначає переможців конкурсу і готує пропозиції щодо здійснення компенсації, які затверджуються спільним наказом Мінекономіки.

При визначенні переможців конкурсу перевага надається суб'єктам, які не мають простроченої більше ніж протягом двох місяців заборгованості з виплати заробітної плати, а також перед державним і місцевими бюджетами (податкові платежі, позички тощо) та Пенсійним фондом.

Переможцям конкурсу надається копія спільного наказу Мінекономіки та МОН для пред'явлення її банкам, які надали кредити. Копія наказу є підставою для укладення банком та суб'єктом додаткового кредитного договору, в якому зазначається сума компенсації.

Компенсація витрат, пов'язаних з придбанням основних засобів у вітчизняного виробника, провадиться у розмірі 200 відсотків, з будівництвом і реконструкцією виробничих об'єктів, а також із закупівлею технологічного обладнання у вітчизняних виробників і здійсненням платежів фінансового лізингу, - у розмірі 160 відсотків облікової ставки Національного банку, що діяла на момент укладення додаткового кредитного договору.

Державне казначейство спрямовує кошти через МОН банкам, які надали кредити.

66.Охарактеризуйте особливості державного інвестиційного кредитування підприємств апк.

На сучасному етапі агропромисловий комплекс України зазнає нестачу інвестиційних ресурсів для підтримки родючості ґрунтів, відновлення і придбання основних засобів виробництва, впровадження нових технологій, поліпшення соціальної і виробничої інфраструктури села, і в остаточному підсумку, забезпечення продовольчої безпеки країни. Залученню та раціональному використанню інвестицій, які направлені на стабілізацію виробництва і подальший розвиток АПК України, відводиться важлива роль.

Враховуючи вітчизняні потреби і світовий досвід, особливо країн Східної Європи, для умов України можна запропонувати такі пріоритетні сфери для залучення державних інвестицій із метою забезпечення динамічного розвитку переробних галузей АПК:

• виробництво технологічного устаткування для цукрової, олійно-жирової, хлібопекарної, борошномельно-круп'яної, м'ясо-молочної промисловості;

• виробництво тари і упаковки;

• біотехнології в галузях переробної промисловості АПК;

• створення об'єктів соціальної інфраструктури.

Про доцільність зазначених пріоритетів свідчить той факт, що в Україні від несвоєчасного збору і вивозу, поганого збереження і переробки цукрового буряка щорічно втрачаються дуже багато тонн цукру. Аналогічні приклади можна навести і по інших галузях і виробництвах. Звичайно, перерахування пріоритетів має попередній характер.

Таким чином, можна зробити наступні висновки. По-перше, державні інвестиції є основою розвитку підприємств, окремих галузей та економіки країни в цілому. По-друге, слід відмітити, що стан інвестиційної діяльності в аграрному секторі економіки України знаходиться на низькому рівні. Сам інвестиційний процес розглядається як довгострокове вкладення коштів в цілях створення нових і модернізації діючих сільськогосподарських підприємств. Бар'єри і ризики для інвестицій залишаються високими. По-третє, для того щоб поліпшити інвестиційний клімат в аграрному секторі економіки України необхідно: а) стабілізувати ситуацію, яка є у державі, вдосконалити законодавство; б) дотримуватися економічних законів, насамперед законів вартості, грошового обігу, пропорційності; в) займатися підвищенням ефективності сільськогосподарського виробництва, для того щоб забезпечити зростання фінансових накопичень та їх трансформацію в інвестиції; г) посилити роль держави у банківській системі створенням державного спеціалізованого банку (земельного, іпотечного, інвестиційного тощо), через який держава мала б регулювальний вплив на кредитний ринок і кредитні відносини в галузі агропромислового виробництва. І, по-четверте, можна сказати, що державні фінансові інвестиції є одним з найважливіших джерел ресурсів економічного зростання АПК. Вирішення цих та інших питань дасть змогу раціональніше використовувати залучені кошти, контролювати їх рух і своєчасне повернення. Отже, маючи такі вагомі важелі регулювання, як податкову, бюджетну, грошово-кредитну, антимонопольну, цінову та амортизаційну політику, держава має суттєво впливати на мотивацію розвитку інвестиційної діяльності в АПК. А виважена державна інвестиційна політика в аграрній сфері АПК мусить стати одним з найголовніших напрямів виходу з фінансової і матеріально-технічної кризи, в яку потрапила українська аграрна економіка