Конституційне право.

На сьогоднішній день вчені намагаються розробити теорію правового звичаю. Конституційний правовий звичай – це правило і припис, які регулюють поведінку основних суб’єктів конституційного права, можуть не мати писаної форми, але застосовуються протягом тривалого часу та санкціоновані державою шляхом мовчазної згоди або закріплення в законодавстві. Але роль звичаїв саме в конституційному праві, то вона значно обмежена.

Цивільне право.

Це сфера, де звичай най розповсюджений. Ст. 7 ЦКУ: «Цивільні відносини можуть регулюватися звичаєм, зокрема звичаєм ділового обороту. Звичаєм є правило поведінки, яке не встановлено актами цивільного законодавства але є усталеним у певній сфері цивільних відносин. Звичай може бути зафіксований у відповідному документі. Звичаї, які суперечать договору або актам цивільного законодавства, не використовуються».

Ст. 333 ЦКУ: особа має право використовувати місцевий звичай стосовно набуття права власності на нічийні речі.

До того ж, часто використовується звичай ділового обороту – правило поведінки, яке широко застосовується в певній сфері ділової діяльності; є різновидом правового звичаю, що склалася та стала обов’язковою у певній сфері підприємницької діяльності в результаті багаторазового та одноманітного повторення певної поведінки, забезпечено певним авторитетом і використовується для регулювання певних відносин із санкції держави.

Умови застосування звичаїв ділового обороту:

1. Не суперечить законодавству;

2. Не суперечить договору, який укладено між сторонами;

3. Визначеність у законодавстві.

Таким чином, у цивільному праві звичай визнається, містить визначення звичаю, вказує на умови застосування, вказує на основні види звичаїв та звичаїв ділового обороту.

Торговельне мореплавство.

Ст. 6 КТМУ встановлює можливість застосування звичаю в договорах, передбачених кодексом, коли сторони можуть відступати від його правил. Ст. 69 закріплює право капітана продати певну частину вантажу, якщо судно потребує ремонту. У цьому випадку збитки відшкодовуються, але існують винятки. До того ж, капітан судна може віддати тіло померлого воді, якщо судно тривалий час у морі і не можна поховати тіло.

Сімейне право.

Галузь, де місце звичаю досить поширене. У СКУ звичаї можуть бути застосовані судом при вирішенні сімейної справи, якщо вони не суперечать моральним засадам та законодавству України (ст. 11 СКУ). Але це право суду, а не обов’язок. Найчастіше звичаї діють на додаток до закону. Релігійний обряд шлюбу також є зразком звичаєвої норми.

Умови застосування:

1. Заява сторони

2. Несуперечливість законодавству

3. Використання звичаю є правом суду, а не обов’язком.

Кримінальне право.

Ст. 438 ККУ: порушення законів і звичаїв війни.

Форми цього злочину:

• Жорстоке поводження з військовополоненим та мирним населенням.

• Вигнання цивільного населення до примусових робіт.

• Розграбування національних цінностей на окупованій території.

• Застосування засобів ведення війни, які заборонені міжнародних правом (певні види зброї, знищення цивільних об’єктів)

• Інші порушення правил ведення війни, що передбачені міжнародними договорами: порушення недоторканості парламентарів, порушення договору про перемир’я, взяття в полон представників гуманітарного стану або осіб, що користуються захистом, користування форменою формою одягу, білим прапором тощо.