Процес і техніка написання курсової (магістерської, дипломної) роботи

Отже, матеріал для науково-дослідницької роботи в основному зібрано. Тепер остаточно погоджено з керівником план наукової розвідки, остаточно визначено кількість розділів, сформульовано їхні назви.

Традиційно структура наукової роботи містить такі компоненти: вступ, основна частина, що складається з окремих розділів і параграфів, висновки, список використаної літератури. Можливі також список умовних скорочень, список використаних джерел, додатки тощо. Зміст доцільно подавати відразу після титульної сторінки роботи із зазначенням сторінок. Він може бути оформлений як простий чи розгорнутий план.

Вступ

Починати написання роботи треба із вступу. Вступ є своєрідним показником роботи студента; він виявляє, чи достатньо зібрано матеріалу, чи добре продуманий план, чи може стклент досягти певного наукового рівня. У вступі не повинно бути невмотивованої патетики, пишних фраз, голої публіцистики. Спокійний, діловий тон сприймається легко і переконливо, чіткість думки потребує чіткості слова. Крім того, у “Вступі” не слід використовувати багато цитат.

Обов’язковим компонентом вступу є так звана історія питання. Студент повинен зробити короткий огляд наукової літератури з обраної теми, наголосивши на тих проблемах, які вже були вивчені, частково розкриті або ж зовсім не досліджені попередниками. Цей огляд не обов’язково має бути вичерпним, тому автор може зазначити, що розмова про деякі праці продовжиться в основному тексті його роботи.

У вступі обгрунтовується актуальність, новизна, мета, завдання, джерельна бузу, методи та структура дослідження.

Поняття “актуальність” означає корисність, доцільність розробки даної теми для сучасної науки. При обгрунтуванні актуальності необхідно вказати ступінь внеску в розробку конкретної проблеми тих учених, хто займався нею раніше.

Новизна роботи зумовлюється кількома чинниками:

• уточнюються окремі поняття з огляду на нові наукові дані;

• пропонується новий підхід у дослідженні якогось явища;

• ставляться завдання, які не з’ясовували попередники;

• в науковий обіг вводяться нові факти.

Ступінь новизни студентської наукової роботи буває різний.

Мета роботи формулюється лаконічно, але повно.

Формулювати завдання роботи зручно за допомогою таких дієслів: з’ясувати, описати, показати, сформулювати, висвітлити, здійснити та ін. Кожне положення краще виділити абзацом.

На закінчення вступу автор повинен коротко охарактеризувати принципи розміщення матеріалу і напрям висвітлених тем у кожному розділі, аргументувати вибір композиції своєї праці. Орієнтовний обсяг вступу – 5-7 сторінок.

Розділи наукової (курсової, магістерської, дипломної) роботи

Основу наукової роботи становить текст, у якому автор викладає свої міркування, спостереження про об’єкт дослідження, здійснює аналіз мовних яаищ, зіставляє факти, узагальнює досліджувані явища.

Основна частина наукової роботи складається з 2-4 розділів, у яких можливі підрозділи, параграфи, пункти, підпункти тощо. Кожний розділ починають з нової сторінки.

Заголовки розділів мусять бути науково чіткі, зрозумілі. У своїй роботі молодий науковець повинен домогтися єдності розділів, логічної послідовності тверджень, проблем. Кожен розділ – окрема наукова розвідка. Рекомендуємо складати до кожного розділу “автономний” план, план лише для себе. Таке “подвійне” планування полегшує оперування зібраними фактами, сприяє повнішому їх охопленню. У розділах основної частини подається загальна методика, методи досліджень та вирішення завдань.

В основній частині роботи з української мови, наприклад, описується за певною класифікацією зібраний матеріал і робляться відповідні висновки. Слід уникати поширених цитат, розлогих посилань. Недоцільні також зайва патетика, пишномовний стиль, захоплені оцінки, надмірна наукоподібність.

Обсяг основної частини: 20 - 25 сторінок (курсова), не менше 55 (дипломна та магістерська). У магістерській роботі обов’язково повинен бути теоретичний розділ , присвячений історії досліджуваного питання та основним проблемам, які стосуються досліджуваної теми.