Тема 3. Принципи кримінального процесу

Завдання для самостійної роботи

Час – 10 годин.

Опорні поняття: принципи, основи кримінального процесу, загальноправові, міжгалузеві, галузеві принципи

Після прослуховування лекції за темою: „Поняття, значення та система принципів кримінального процесу” необхідно поглибити та закріпити набуті знання під час самостійної роботи. До переліку екзаменаційних білетів входять наступні питання, відповіді на які необхідно знайти, працюючи з рекомендованою навчальною літературою та нормативно-правовими актами:

1. Поняття, значення і класифікація принципів криміналь­но-процесуального права.

1. Характеристика загальноправових принципів.

2. Характеристика міжгалузевих принципів.

3. Характеристика галузевих принципів.

Методичні рекомендації

Готуючись до першого питання, слухачі повинні знати що, принципи кримінально-процесуального права — це закріплені в правових нормах вихідні положення, що відбивають панівні в дер­жаві політичні та правові ідеї і визначають сутність організації і діяльності компетентних державних органів щодо порушення, досудового слідства і судового розгляду кримінальних справ.

Ознаки принципів кримінально-процесуального права:

1. вони втілені у формі правових норм. Не можна вважати прин­ципами ті наукові та політичні ідеї, що не дістали відображення у нормах права;

2. норми-принципи є не вивідними, а навпаки — із них виводяться всі інші норми кримінально-процесуального права (які перебувають "під нормами-принципами");

3. вони є найзагальнішими, фундаментальними правовими поло­женнями;

4. на їх основі побудована і діє вся кримінально-процесуальна система (ця ознака принципів характеризує процес із середини);

5. вони характеризують кримінальний процес у цілому — ззовні;

6. норми-принципи діють на всіх або на більшості стадій кримі­нального процесу і обов'язково в його центральній стадії — судовому розгляді кримінальної справи;

7. порушення одного принципу, як правило, призводить до по­рушення інших принципів і тим самим до порушення законності при провадженні у кримінальній справі;

8. недотримання хоча б одного принципу спричиняє скасування прийнятих у справі рішень та інші негативні наслідки.

Значення принципів кримінально-процесуального права полягає в тому, що вони є:

1) гарантією дотримання прав і законних інтересів особи в кри­мінальному процесі;

2) гарантією прийняття законних і обґрунтованих рішень у кримінальній справі;

3. вихідними положеннями для тлумачення окремих кримі­нально-процесуальних норм;

4. засобом, завдяки якому досягається упорядкованість у розв'язанні питань, щодо яких є прогалини в праві, та у випадках застосування кримінально-процесуального права за аналогією;

5. підґрунтям для вирішення всіх суперечностей, що виникають під час провадження у кримінальній справі.

В процесуальній літературі залежно від певних ознак принципи кримінально-процесуального права поділяють на кілька груп.

За юридичною силою джерела, в якому їх закріплено:

• конституційні — в Конституції України (головним чином у розділі 2 та в ст. 129);

• спеціальні (інші) — в інших законах, передусім у КПК.

Залежно від поширеності на функціональні частини кримінально-процесуальної діяльності розрізняють принципи:

• обвинувачення (переслідування);

• захисту;

• правосуддя (вирішення справи).

Залежно від поширеності на галузі права принципи поділяють на:

• загальноправові, тобто ті, що діють у всіх галузях права (наприк­лад принцип законності), але виявляються з певними особливостями в кримінально-процесуальному праві;

• міжгалузеві — діють у кількох галузях права (наприклад принцип змагальності) і також по-особливому — в кримінально-процесуаль­ному праві;

• галузеві — діють лише в межах кримінального процесу (наприк­лад принцип забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, під­судному права на захист).

Під час підготовки до другого запитання слід звернути увагу на те, що до загальноправових принципів відносяться:

• принцип законності (стаття 58 та п. 1 ч. 3 ст. 129 Конституції України, статті 2, 5, 15 КПК);

• принцип державної мови судочинства (стаття 10 Конституції України; ст. 19 КПК; статті 3 і 18 Закону України від 28 жовтня 1989 р. „Про мови в Українській РСР”; ст. 10 Закону України від 7 лютого 2002 р. „Про судоустрій України”);

• принцип забезпечення права людини на свободу та особисту не­доторканність (стаття 29 Конституції України, ст. 14 КПК, ч. 1 ст. 9 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права);

• принцип забезпечення недоторканності житла (стаття 30 Конституції України, ст. 14-1 КПК);

• принцип забезпечення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, банківських вкладів і рахунків (стаття 31 Конституції України; ст. 14-1 КПК; ст. 6 Закону України від 4 жовтня 2001 р. "Про поштовий зв'язок"; ст. 9 Закону України від 18 листопада 2003 р. "Про телекомунікації").

• принцип поваги до честі та гідності особи, невтручання в її особисте та сімейне життя (статті 3 і 28 Конституції України, ст. 3 Конвенції про захист прав і основних свобод людини);

Готуючись до третього навчального питання, слухачі повинні усвідомити, що до міжгалузевих принципів відносяться:

• принцип змагальності (стаття 7 Загальної декларації прав людини, ст. 14 Міжнародно­го пакту про громадянські і політичні права, ст. 24 і п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 16-1 КПК);

• принцип диспозитивності (Пункт 4 ч. 3 ст. 129, ч. 1 ст. 63 Конституції України, ст. 16-1 КПК);

Протягом підготовки до четвертого запитання необхідно розібрати суть таких галузевих (суто кримінально-процесуальних) принципів:

• принцип публічності (ст. 4 КПК);

• принцип презумпції невинуватості (Частина 1 ст. 62 Конституції України; ч.2 ст. 15 КПК);

• принцип забезпечення підозрюваному, обвинуваченому під­судному права на захист (частини 1 та 2 ст. 59, ч. 2 ст. 63, п. 6 ч. 3 ст. 129 Конституції України; ст. 21 КПК; ст. 5 Закону України "Про міліцію"; статті 9, 12, 21 Закону України "Про попереднє ув'язнення").