Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Rab_progr_kriminalny_protses_FZDN.doc
Скачиваний:
18
Добавлен:
02.09.2019
Размер:
2.41 Mб
Скачать

8. Обов'язковість виконання вказівок суду апеляційної інстанції для судів нижчого рівня, прокурора та органів розслідування.

Завдання стадії:

  1. виявлення помилок матеріального (кримінально-правового) і процесуального характеру, допущених місцевими судами в процесі розгляду і вирішення кримінальних справ;

  2. вжиття передбачених законом заходів до усунення виявлених помилок шляхом скасування або зміни судового рішення, що не набрало чинності, а також постановлення замість останнього но­вого рішення (вироку).

Учасники стадії

У стадії апеляційного провадження беруть участь:

  1. суд у складі трьох професійних суддів апеляційного суду (ч. 4 ст. 17 КПК);

  2. особи, які мають право подати апеляцію (апелянти):

  • засуджений, його законний представник і захисник — у частині, що стосується інтересів засудженого;

  • виправданий, його законний представник і захисник — у частині мотивів і підстав виправдання;

  • законний представник, захисник неповнолітнього та сам не­повнолітній, щодо якого застосовано примусовий захід виховного характеру, — у частині, що стосується інтересів неповнолітнього;

  • законний представник та захисник особи, щодо якої вирішу­валося питання про застосування примусового заходу медичного характеру;

  • обвинувачений, щодо якого справу закрито, його законний представник і захисник — у частині мотивів і підстав закриття справи;

  • обвинувачений, щодо якого справу направлено на додаткове розслідування, його законний представник і захисник — у частині мотивів і підстав направлення справи на додаткове розслідування;

  • цивільний відповідач або його представник — у частині, що стосується вирішення позову;

— прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, а також прокурор, який затвердив обвинувальний висно­вок, - у межах обвинувачення, що підтримував прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції;

  • потерпілий і його представник — у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції;

  • цивільний позивач або його представник — у частині, що сто­сується вирішення позову;

  • особа, щодо якої винесено окрему ухвалу (постанову) суду;

  • інші особи у випадках, передбачених КПК (ч. 3 ст. 52-5, ч. 5 ст. 97, ч. 3 ст.99-1, ч. 9 ст. 106, ч. 7 ст. 165-2, ч. 4 ст. 165-3, ч. 5 ст. 177, ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст.236-2, ч. 6 ст. 236-6, ч. 5 ст. 246, ч. З ст. 248, ч. 5 ст. 251, ч. 4 ст. 276, ч. 4 ст.281, ч. 4 ст. 282, ч. 6 ст. 407, ч. 4 ст. 408, ч. З ст. 408-2, ч. З ст. 408-3, ч. 5 ст.410, ч. 5 ст. 411-1, ч. 5 ст. 414, ч. 5 ст. 414-1, ст. 424, ст. 449 КПК).

За учасниками апеляційного провадження зберігаються всі ті права, що вони їх мали на попередніх стадіях кримінального про­цесу.

Окрім того, в стадії апеляційного провадження учасників наді­лено правами, які дозволяють їм відстоювати власні інтереси в цій стадії:

  • право давати пояснення з приводу поданих апеляцій;

  • право виступати в судових дебатах за результатами судового слідства, проведеного судом апеляційної інстанції;

  • право підтримувати апеляції або відмовитися від них.

Етапи стадії

1-й етап. Подання апеляцій.

Апеляція — подання прокурора або скарга учасника криміналь­ного процесу про скасування або зміну рішення місцевого суду в апеляційному порядку (п.15 ст. 32 КПК).

Апеляція має відповідати певним вимогам, які можуть бути ос­новними та додатковими.

Основні вимоги до апеляції викладено в ч. 1 ст. 350 КПК, згідно з якою в апеляції зазначають:

  1. назву суду, якому адресовано апеляцію;

  2. особу, яка подає апеляцію;

  3. вирок, ухвалу чи постанову, на які подають апеляцію, і назву суду, який їх постановив;

  4. у чому полягає незаконність вироку, ухвали, постанови та доводи на її обґрунтування;

  5. прохання особи, яка подає апеляцію;

  6. перелік документів, які додають до апеляції.

Додаткову вимогу до апеляції викладено в ч. 2 ст. 350 КПК: при обґрунтуванні прокурором та захисником необхідності зміни чи скасування вироку, ухвали, постанови апеляція має містити поси­лання на відповідні аркуші справи.

Якщо вимоги щодо змісту апеляції не виконано, головуючий (суддя місцевого суду) залишає її без руху, про що складає постанову, повідомляє про це апелянта і пропонує виконати вимоги протягом 7 діб з моменту одержання повідомлення. Якщо апелянт не виконав вимоги, то головуючий приймає рішення про визнання апеляції такою, що не підлягає розгляду, про що складає постанову. Останню може бути оскаржено до апеляційного суду, який вправі своєю ух­валою визнати апеляцію такою, що підлягає розгляду.

Процесуальний порядок подання апеляції на вирок, ухвалу чи пос­танову суду першої інстанції.

1. Апеляцію подають через суд, який постановив вирок, ухвалу чи постанову (якщо подано до апеляційного — він направляє її до місцевого суду).

Строк подання апеляції становить 15 діб з моменту проголо­шення оскаржуваного судового рішення, а для засудженого, який перебуває під вартою, — 15 діб із моменту вручення йому копії вироку. Протягом цього строку:

  • справа ніким не може бути витребувана із суду;

  • суд зобов'язаний надати сторонам за їх клопотанням можли­вість ознайомитися з матеріалами кримінальної справи;

Наслідком подання апеляції є те, що зупиняється набрання чинності судовим рішенням.

2. Про надходження апеляції суд першої інстанції:

  • направляє повідомлення особам, інтересів яких вона стосу­ється;

  • вивішує на дошці об'яв суду оголошення про надходження апеляції.

  1. Протягом 5 діб з часу поміщення оголошення на дошці об'яв заінтересовані особи можуть одержати в суді копію апеляції або ознайомитися з нею в суді.

  2. Після цього протягом 5 днів ці особи можуть подати свої запе­речення на апеляцію до суду першої інстанції або до апеляційного суду.

  1. Суд першої інстанції протягом 7 діб передає справу з апеляцією і запереченнями на неї до апеляційного суду і визначає дату розгляду ним справи (не пізніше 3 місяців із дня направлен­ня справи до апеляційного суду — ч. 2 ст. 354 КПК). Направляючи справу до апеляційного суду, місцевий суд повинен враховувати вимоги ч. 2 ст. 354 КПК, згідно з якою справа має надійти до апеляційного суду не пізніше, ніж за місяць до визначеної ним дати розгляду.

  2. Про дату призначення справи до апеляційного розгляду суд першої інстанції оповіщає заінтересованих осіб шляхом:

• направлення повідомлень;

• розміщення оголошення на дошці об'яв суду. 2-й етап. Розгляд справи за апеляцією.

Цей етап поділяється на два підетапи.

1-й підетап. Попередній розгляд справи апеляційним судом.

Попередній розгляд справи проводить у разі необхідності одно­особово суддя з обов'язковою участю прокурора. Для участі в по­передньому розгляді справи можуть викликати й інших учасників, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Процесуальний порядок попереднього розгляду справи:

1) доповідь судді, який вказує на підстави, з яких справу було внесено на попередній розгляд;

  1. висловлювання прокурором та іншими учасниками (якщо вони з'явилися) своїх думок щодо питань, винесених на розгляд;

  2. ухвалення одного із таких рішень:

  • про питання, пов'язані з підготовкою справи до апеляційного розгляду (ч. 1 ст. 358 КПК):

  • про необхідність проведення судового слідства та його обсяг;

  • про витребування додаткових доказів;

  • про список осіб, які підлягають виклику в судове засідання;

  • про доручення суду першої інстанції;

  • про зміну, скасування або обрання запобіжного заходу;

  • про виклик у необхідних випадках перекладача;

  • про розгляд справи у відкритому чи закритому судовому засі­данні;

  • про день і місце розгляду справи;

  • всі інші питання, які стосуються підготовчих дій до розгляду справи;

  • про відмову в прийнятті апеляції до свого розгляду, якщо її подала особа, що не має на це права (ч. 1 ст. 359 КПК);

  • про зупинення провадження у справі у разі захворювання під­судного, участь якого при апеляційному розгляді справи визнано обов'язковою (ч. 3 ст. 359 КПК);

  • про повернення справи до суду першої інстанції у випадках, якщо:

  • протокол судового засідання не підписав головуючий або секретар судового засідання — для виконання вимог, передбачених ч. 2 ст. 87 КПК, тобто підписання протоколу;

  • суд першої інстанції не розглянув зауваження на протокол судового засідання чи не надав передбачену ст. 349 КПК можли­вість ознайомлення з матеріалами справи — для виконання вимог, передбачених статтями 88 і 349 КПК;

  • засудженому, виправданому не було вручено копію вироку — для виконання вимог, передбачених ст. 344 КПК, тобто вручення йому копії вироку;

  • суд першої інстанції прийняв апеляцію, яка не відповідає вимо­гам кримінально-процесуального закону, — для виконання вимог, передбачених статтями 353 чи 354 КПК;

  • судом першої інстанції не виконано вимог, передбачених ст. 353 КПК, — для виконання цих вимог, тобто для вирішення клопотань учасників процесу про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження;

• про закриття апеляційного розгляду справи — в разі відмови апелянта від своїх апеляційних вимог і якщо немає апеляцій інших учасників процесу (ч. 4 ст. 359, ст. 364 КПК).

Усі рішення ухвалює суддя в нарадчій кімнаті.

2-й підетап. Розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Розгляд кримінальної справи в суді апеляційної інстанції про­водиться у день, визначений судом першої інстанції. Про час і місце розгляду справи апеляційний суд не пізніше, ніж за три дні до по­чатку розгляду оповіщає заінтересованих осіб, даючи оголошення на дошці об'яв суду.

Згідно з ч. 4 ст. 360 КПК розгляд справи може бути перенесено не більше, ніж на 30 діб, якщо суд визнав за необхідне:

  • провести судове слідство;

  • витребувати додаткові докази;

  • викликати в судове засідання певних осіб;

  • зробити доручення суду першої інстанції.

Рішення про перенесення розгляду справи на зазначений строк приймають також у разі особливої складності справи. Процесуальний порядок розгляду:

1. Підготовчі дії:

  • відкриття судового засідання;

  • перевірка явки учасників;

  • роз'яснення перекладачеві (якщо є потреба його залучення до розгляду справи) обов'язків;

  • оголошення складу суду;

  • видалення свідків із зали суду.

  1. Роз'яснення прав учасникам.

  2. Вирішення клопотань (якщо їх було заявлено) і складання у зв'язку з цим ухвали.

  3. Доповідь головуючого (чи одного із суддів) суті вироку чи постанови. В цій доповіді суддя:

  • повідомляє, ким і в якому обсязі було оскаржено вирок або постанову;

  • викладає основні доводи апеляцій і заперечень інших учасни­ків процесу.

  1. З'ясування головуючим, чи підтримують свої апеляції особи, які їх подали.

  2. Проведення судового слідства (в разі прийняття рішення про це при попередньому розгляді справи апеляційним судом).

  3. Ознайомлення головуючим учасників судового розгляду з:

  • додатковими матеріалами (якщо їх подали учасники);

  • матеріалами, що надійшли з суду першої інстанції на вико­нання доручень суду апеляційної інстанції.

8. Судові дебати. Вони стосуються тільки тієї частини вироку, яку оспорюють в апеляції. Відмінності судових дебатів в суді апе­ляційної інстанції від судових дебатів суді першої інстанції:

  • першими виступають апелянти;

  • прокурор, якщо він підтримує апеляцію, виступає першим, в інших випадках — останнім.

9. Останнє слово підсудного. Правила виступу такі самі, як і щодо останнього слова підсудного під час розгляду кримінальної справи в суді першої інстанції.

10. Постановлення рішення в нарадчій кімнаті за правилами постановлення вироку судом першої інстанції.

  1. Оголошення ухвали або постанови чи проголошення вироку.

  2. Звернення до виконання ухвали, вироку, постанови апеля­ційного суду.

Якщо під час судових дебатів, виголошення останнього слова засудженим або виправданим чи при постановленні рішення апе­ляційним судом виникне потреба дослідити нові обставини справи або докази, що їх підтверджують чи спростовують, і якщо ці обста­вини і докази стосуються оскарженої частини вироку суду першої інстанції, апеляційний суд ухвалою відновлює судове слідство.

Кінцеві рішення стадії

За результатами розгляду апеляцій на вироки, які не набрали законної сили, ухвалені місцевими судами, або постанови про засто­сування чи незастосування примусових заходів виховного і ме­дичного характеру, ухвалені місцевими судами, апеляційний суд:

1) виносить ухвалу про:

  • залишення вироку чи постанови без зміни, а апеляції — без задоволення;

  • скасування вироку чи постанови і повернення справи проку­ророві на додаткове розслідування або на новий судовий розгляд до суду першої інстанції;

  • скасування вироку чи постанови і закриття справи; зміну ви­року чи постанови;

  1. постановляє свій вирок, скасовуючи повністю чи частково вирок суду першої інстанції;

  2. постановляє свою постанову, скасовуючи повністю чи частково постанову суду першої інстанції.

У результаті розгляду апеляцій на ухвали (постанови), ухвалені місцевим судом, про закриття справи або направлення справи на додаткове розслідування; на окремі ухвали (постанови), ухвалені місцевим судом; на інші постанови місцевих судів у випадках, пе­редбачених ст. 52-5, ч. 5 ст. 97, статтями 165-2, 165-3, 177, 205 КПК апеляційний суд:

1) виносить ухвалу про:

  • залишення ухвали чи постанови без зміни, а апеляції — без задоволення;

  • скасування ухвали чи постанови і повернення її на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, а у разі скасування ухвали чи постанови — про закриття справи і повернення її на додаткове розслідування;

  • скасування окремої ухвали чи постанови;

  • зміну ухвали чи постанови;

2) постановляє свою ухвалу, скасовуючи повністю чи частково ухвалу чи постанову суду першої інстанції.

Підстави до ухвалення зазначених вище рішень викладено в стат­тях 367-374, 376, 378 КПК.

Слід звернути увагу, що апеляційна інстанція не вправі постанови­ти свій вирок, скасувавши ухвалу (постанову) суду першої інстанції про закриття справи або направлення справи на додаткове розсліду­вання.

Апеляційна перевірка постанов, винесених у порядку, передба­ченому статтями 52-5, 165-2, 165-3, 177, 205 КПК, здійснюється з додержанням загальних правил апеляційного провадження, але має певні особливості:

  1. апеляцію на ці постанови подають безпосередньо до апеляційного суду;

  2. під час перевірки цих рішень судове слідство не провадять;

  3. апеляції розглядають не пізніше, ніж через 3 доби після їх над­ходження до апеляційного суду;

  4. для розгляду цих апеляцій відповідні матеріали невідкладно витребує апеляційний суд;

  5. апеляційну перевірку цих рішень проводять у часових межах стадії досудового слідства.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]