Тема 20. Судовий розгляд

Завдання для самостійної роботи

Час – 7 годин

Опорні поняття: судовий розгляд, державне обвинувачення, судове слідство, судові дії, дебати, останнє слово підсудного, вирок

Після прослуховування лекції за вказаною тематикою, слухачам не обхідно закріпити та поглибити власні шляхом відповідей на теоретичні питання та вирішення задач і завдань, що запропоновані нижче.

Теоретичні питання:

1. Суть, завдання і значення стадії розгляду кримінальної справи судом першої інстанції.

2. Засади кримінального судочинства.

3. Сторони у судовому розгляді. Процесуальні права й обо­в'язки учасників судового розгляду.

4. Керівна роль суду під час відправлення правосуддя в кримінальній справі. Головуючий судового засідання.

5. Порядок винесення ухвал (постанов) у судовому розгляді.

6. Межі судового розгляду.

7. Відкладення і зупинення розгляду справи.

8. Направлення справи на додаткове розслідування.

9. Закриття кримінальної справи судом.

10. Основні частини судового розгляду і їх значення.

11. Підготовча частина судового розгляду. її завдання.

12. Судове слідство: завдання та особливості.

13. Процесуальний порядок проведення судового слідства. Скорочений судовий розгляд.

14. Дослідження доказів у ході проведення судового слід­ства.

15. Закінчення і відновлення судового слідства.

16. Судові дебати: предмет, порядок, значення.

17. Останнє слово підсудного.

Задачі та завдання

1. Суд у складі двох суддів і трьох народних засідателів роз­глянув справу про обвинувачення Вашука, Гордона, Кобицького та інших (всього 6 осіб) у скоєні злочинів, передбачених пунктами 4, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України. Враховуючи те, що справа буде розглядатися тривалий час, головуючий оголо­сив про участь у складі суду запасного народного засідателя Куліша, який через два дні приїде з відрядження і прибуде до суду. Прокурор висловив заперечення проти продовження розгляду справи без участі запасного народного засідателя і за­пропонував судові на підставі ст. 280 КПК розгляд справи від­класти до його прибуття на судове засідання. Головуючий відхилив пропозицію прокурора, мотивуючи тим, що ст. 280 КПК передбачає відкладення розгляду справи у зв'язку з неяв­кою кого-небудь із викликаних осіб або у зв'язку з необхідністю витребувати нові докази. Що стосується осіб, які входять до складу суду, то названа норма їх не стосується. Суд виніс ухва­лу про продовження розгляду справи.

Що таке «законний склад суду» та його незмінність при розгляді справи?

Чи допускається заміна когось зі складу суду під час роз­гляду справи? Якщо так, то кого і за яких умов?

У яких випадках суд може відкласти розгляд справи?

Яких дій вживає суд у зв'язку з відкладенням розгляду справи (до закриття судового засідання і після його за­криття)?

2. На завершенні судового слідства у справі про обвинува­чення Горбатюка за ст. 286 КК України захисник підсудного подав до суду фотознімки (панорамний, вузловий і детальний) місця автоподії. Ці фотознімки свідчили, що в протоколі огляду місця події не були відображені суттєві обставини, а галь­мівний шлях визначений неточно. У зв'язку з цим захисник заявив клопотання про приєднання до справи поданих ним фотознімків, а також про проведення огляду місця події судом.

Висловлюючи свою думку щодо заявленого захисником кло­потання, прокурор відзначив, що повторне проведення огляду місця події навряд чи внесе щось нове у зібрану досудовим слідством доказову базу, а тому нехай це клопотання суд ви­рішує на свій розсуд. Що ж стосується приєднання до справи поданих захисником фотознімків, то він заперечує проти цьо­го, оскільки збирання доказів — це функція органів досудового слідства, прокурора і суду, а не захисника.

Суддя ухвалив постанову про задоволення клопотання за­хисника.

Зробіть аналіз описаної ситуації і дайте оцінку діям захис­ника, державного обвинувача і суду під кутом зору чинного КПК.

3. Під час розгляду кримінальної справи про обвинувачення Петренка за ст.116 КК України (у підготовчій частині судового засідання) суддя, попри заперечення прокурора, задовольнив клопотання захисника підсудного про виклик до суду ще двох свідків, які не були допитані на досудовому слідстві. Незадоволений таким рішенням суду прокурор почав кидати репліки на адресу судді, звинувачуючи його в необ'єктивності та упередженості щодо сторони обвинувачення. Головуючий зробив йому зауваження про недопустимість такої поведінки, на що державний обвинувач відповів погрозою заявити йому відвід. Слідом за прокурором потерпілий також почав висловлювати обурення діями судді та звинуватив його «у несправедливості». Головуючий попередив прокурора і потерпілого, що у випадку продовження порушення ними порядку судового засідання він усуне їх від участі у розгляді справи.

Якою є роль головуючого у судовому засіданні?

Як КПК регулює поведінку учасників судового розгляду?

Які заходи вправі вживати головуючий до учасників су­дового розгляду та інших осіб, які присутні в залі суду, коли вони не виконують його розпоряджень?

Як мав діяти головуючий в описаній ситуації?

4. Підсудний Кондратюк, який обвинувачувався у вчиненні злочину, передбаченого п. б ст. 115 КК України, зробив у судо­вому засіданні заяву про відмову від послуг свого захисника — адвоката Гикавки. Своє рішення він мотивував так: «Моя по­зиція в справі не збігається з позицією мого захисника».

Вислухавши думку учасників судового розгляду, суд відхи­лив клопотання підсудного, мотивуючи тим, що «санкція статті, за якою кваліфікується злочин, передбачає довічне позбавлен­ня волі». У процесі судового слідства підсудний знову заявив клопотання про відмову від захисника. Адвокат Гикавка підтримав це клопотання, підтвердивши, що «дійсно, їх позиції мають істотні розбіжності», а крім того, він до вступу у справу надавав юридичну допомогу потерпілому, склавши йому по­зовну заяву для пред'явлення цивільного позову у справі.

За таких обставин суд задовольнив клопотання підсудного, звільнив адвоката від участі в судовому засіданні і продовжив розгляд справи без участі захисника.

Якими процесуальними правами наділений підсудний під час судового розгляду?

Якими є процесуальні функції захисника в судовому роз­гляді?

У чому полягає суть заборони «відмови захисника в судо­вому засіданні від захисту підсудного»? Чи є ця заборона абсолютною?

Чи допустив суд у цій справі порушення права підсудно­го на захист?

5. Під час судового розгляду кримінальної справи про обви­нувачення Слюсаренка у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, прокурор вирішив змінити обвинувачення, пред'явлене підсудному. На його переконання, дані судового слідства підтверджують, що підсудний вчинив злочин, перед­ бачений ч. 1 ст. 115 КК. Про зміну обвинувачення прокурор за­явив судові клопотання. Висловлюючи свою думку щодо цього клопотання, захисник підсудного, адвокат Гикавка вважав, що воно не може бути задоволене. Він відзначив, що змінити обвинувачення в суді на більш тяжке або таке, що істотно змінює пред'явлене обвинувачення за фактичними обставина­ми прокурор не вправі. Не вправі цього зробити і суд, оскільки відповідно до ст. 275 КПК він розглядає справу тільки в межах пред'явленого підсудному обвинувачення.

Представник потерпілого, адвокат Перебийніс, із приводу клопотання прокурора висловив таку думку: змінити обвину­вачення в суді прокурор вправі, винісши про це відповідну по­станову і вручивши її учасникам сурового розгляду з обох сторін. Така зміна може відбутися як із метою полегшення становища підсудного (зменшення обсягу обвинувачення або переква­ліфікація діяння на кримінальний закон, який передбачає відповідність за менш тяжкий злочин), так і його обтяження. Але прокурор не дотримав процедури зміни обвинувачення в суді, а тому його клопотання не підлягає задоволенню.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, суддя ви­йшов до нарадчої кімнати і виніс постанову про направлення справи на додаткове розслідування.

Чи вправі прокурор змінити обвинувачення підсудному?

Якщо вправі, то за яких умов і в якому процесуальному порядку?

Чи вправі прокурор змінити обвинувачення в суді на більш тяжке?

Чи правильно діяв суд в описаній ситуації?

6. Під час розгляду кримінальної справи по обвинуваченню Павленка у скоєні ним злочину, передбаченого ч. З ст. 185 КК України, свідок Васильків під час допиту її в судовому засідан­ні заявила, що підсудний, на її думку, вчиняв крадіжку особис­того майна громадян не один. У цьому йому допомагав підліток Іван Побігайло. Вона багато разів бачила їх разом, хоч вони ма­ють різний вік (Павленкові 24 роки, а Побігайлові 15 років). Був також випадок, коли Побігайло пропонував їй купити «пі­дозрілі» речі. її сусідка розповідала, що особисто бачила, як Павленко і Побігайло на речовому ринку продавали цінні речі.

Допитана як свідок мати Івана Побігайла дала показання, з яких випливало, що підсудний негативно впливав на її сина: часто вживав із ним спиртні напої, давав гроші на їх придбан­ня, син нерідко зникав з дому на кілька днів, до навчання в школі ставився несумлінно, невідомо звідки у нього з'являлися цінні речі.

Підсудний участь у крадіжках Побігайла заперечував, але поодинокі факти вживання з ним спиртного підтвердив.

Взявши цю інформацію до відома, вислухавши думку учас­ників судового розгляду, суд, порадившись на місці, виніс ухвалу про направлення справи на додаткове розслідування у зв'язку з необхідністю пред'явлення підсудному Павлюку обви­нувачення ще й за ст. 304 КК України.

При цьому суд не погодився з пропозицією представника потерпілих, адвоката Гикавки, про порушення судом криміна­льної справи щодо непритягнутого до кримінальної відпові­дальності неповнолітнього Побігайла і повернення всієї справи на додаткове розслідування, оскільки новопорушена справа тісно пов'язана з розглядуваною. Суд взяв до уваги думку про­курора про те, що кримінальна справа стосовно факту участі Побігайла у квартирних крадіжках була порушена, але на під­ставі п. 2 ст. 213 КПК постановою прокурора закрита. За таких же обставин суд відповідно до п. 10 ст. б КПК не вправі пору­шити кримінальну справу щодо нової особи (неповнолітнього Побігайла). Проте суд не погодився з висновком прокурора, який стверджував, що розгляд справи в суді має проводитися тільки в межах обвинувачень, за якими підсудного було відда­но до суду. У випадку ж повернення справи на додаткове розслідування на тій підставі, що необхідно порушити справу за новим обвинуваченням щодо підсудного, суд неминуче по­рушить межі судового розгляду.

Що означає поняття «межі судового розгляду»?

Чи суд має право порушити кримінальну справу? Якщо таким правом він не наділений, то як мав діяти в опи­саній ситуації?

Як вирішується питання в суді про порушення криміна­льної справи за новим обвинуваченням або щодо притяг­нення до кримінальної відповідальності ще й інших осіб у цій справі?

Проаналізуйте і дайте оцінку діям суду в описаній ситуа­ції.

7. У судовому засіданні під час слухання справи Артюшкіна і Воробчука, обвинувачених за ч. 4 ст. 206 КК України, було встановлено, що копію обвинувального висновку підсудному Артюшкіну вручено в день розгляду справи, а підсудному Воробчуку — за два дні до розгляду.

Головуючий роз'яснив підсудним їхнє право на одержання копій обвинувального висновку не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді, а також заявив, що справа може бути розглянута в цьому судовому засіданні лише за наявності згоди на це підсудних.

Чи правильним є роз'яснення головуючого?

Які роз'яснення з цього приводу дав Пленум Верховного Суду України (див. п. 9 постанови «Про додержання суда­ми України процесуального законодавства, яке регла­ментує судовий розгляд кримінальних справ»)?

Зі скількох частин складається стадія судового розгляду кримінальних справ і в якій частині повинен з'ясовува­тися час вручення підсудним копії обвинувального вис­новку?

8. Справа про обвинувачення Сидоренка та Георгадзе у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, була призначена до розгляду на 10 год. 20 лютого. На цей час у судо­ве засідання були доставлені підсудні, які перебували під вар­тою, та з'явилися всі учасники судового розгляду і викликані до суду свідки. О 10 год. 45 хв. суд зайняв своє місце, і суддя від­крив судове засідання. Після цього він перевірив, хто з учас­ників судового розгляду з'явився. Попередивши викликаних свідків про відповідальність за відмову від показань та даван­ня завідомо неправдивих показань, суддя видалив їх із зали суду. Потім він встановив особи підсудних і всіх учасників су­дового розгляду та опитав їх, чи довіряють вони йому розглянути справу. Одержавши від усіх стверджувальну відповідь, суддя оголосив про початок судового слідства і запропонував по черзі державному обвинувачеві, захисникам та підсудним дати свої пропозиції щодо встановлення порядку дослідження доказів.

Яким є призначення підготовчої частини судового розгляду?

Яким є порядок (послідовність) проведення підготовчої частини?

Чи допустив головуючий порушення порядку проведення підготовчої частини? Якщо так, то в чому воно полягає?

Чи вправі учасники судового розгляду звертати увагу го­ловуючого в судовому засіданні на допущені ним пору­шення процесуального закону або заперечувати його дії?

Складіть письмову схему послідовності дій суду у підго­товчій частині судового засідання.

9. У справі про обвинувачення Федорова за ч. З ст. 186 КК України суд викликав у судове засідання 18 свідків. Під час су­дового слідства були допитані експерти і 11 свідків. Семеро свідків у судове засідання не з'явилися. Стосовно двох з них було відомо, що вони хворі. Ще один перебував у довготривало­му відрядженні. Причину неявки чотирьох свідків з'ясувати не вдалося. Головуючий із цього приводу з'ясував думку учасни­ків судового розгляду. Державний обвинувач заявив, що, на його думку, є всі підстави завершувати судове слідство, оскіль­ки обставини справи з'ясовані повно, підсудний сам визнає частково свою вину, а крім того, в матеріалах справи є пока­зання свідків, які не з'явилися в суді. їх можна зачитати. Ново­го нічого вони в справу не внесуть. Відкладати ж слухання справи не можна, оскільки наступного дня він має виїхати в довготривале (4—5 днів) відрядження. Якщо ж суд дійде вис­новку, що без їх допиту завершувати судове слідство неможли­во, то хай у такому разі зупинить розгляд справи.

Захисник підсудного, навпаки, наголосив на тому, що судове слідство без допиту свідків, які не з'явилися, завершувати не можна, оскільки буде порушено принцип безпосередності до­слідження доказів у справі. Він заявив клопотання про відкла­дення розгляду справи і вжиття заходів до виклику всіх свідків, а у випадку їх ухилення від явки до суду — застосувати привід.

У чому полягає суть принципу безпосередності й усного дослідження доказів в суді?

Чи допускає кримінально-процесуальний закон відхилен­ня від цього принципу?

Яким є порядок допиту свідка в суді?

Зробіть правовий аналіз позицій прокурора і захисника.

Як має діяти суд в описаній ситуації?

10. Самбірським районним судом Львівської області розгля­далася справа про обвинувачення Корнієнка у вчиненні злочи­ну, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України. Під час судового слідства після допиту потерпілої один із суддів поставив питан­ня про необхідність огляду місця події, оскільки в її показаннях і показаннях підсудного є істотні протиріччя. Місце події зло­чину розташоване на віддалі 27 км від суду. Прокурор, захис­ник підсудного, потерпіла та її представник не заперечували проти огляду місця події судом. Підсудний також не заперечу­вав, але вважав, що особливої необхідності у виїзді на місце події немає, оскільки у справі є протокол його огляду, складе­ний слідчим і підписаний ним (підсудним). Начальник конвою повідомив головуючого, що конвой зможе доставити підсудно­го на місце події лише спеціальним транспортом і за умови, що на це він одержить згоду свого безпосереднього начальника.

Оскільки спеціального транспорту в цей час не було, суд ухвалив рішення провести огляд місця події без участі підсудно­го. Крім того, секретар судового засідання попросила головую­чого відпустити її, оскільки поїздка вимагатиме кількох годин, а їй необхідно забрати з дитячого садка дитину.

Головуючий відпустив її, доручивши скласти протокол огля­ду судом місця події одному з суддів, що входили до судової ко­легії в цій справі.

Які слідчі дії вправі провести суд під час судового слідства?

Яким є порядок огляду місця події судом?

Чи названа слідчо-судова дія була проведена відповідно до чинного кримінально-процесуального закону?

11. У процесі допиту підсудного Забіяки головуючий порів­няв його показання в суді з показаннями на досудовому слідстві і звернув увагу на розбіжності в них. Захисник підсудного просив головуючого дотримуватися порядку оголошення показань підсудного, передбаченого законом.

Чи правильним було зауваження захисника і якщо пра­вильним, то чому?

Чи допускається на судовому слідстві відтворення звуко­запису показань обвинуваченого, даних під час досудового розслідування?

12. Галицьким районним судом м. Львова було повернуто для проведення додаткового слідства справу про обвинувачення Вовченка за ч. 1 ст. 286 КК України, який здійснив наїзд мото­циклом на 15-річну потерпілу Панасюк. Суддя, повертаючи справу, вказав на необхідність перевірити висновок експерта щодо визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження потерпілої, встановити особи двох чоловіків, які надавали першу медичну допомогу потерпілій, та допитати їх щодо обставин події злочину, допитати неповнолітню Панасюк за участю її за­конного представника, а також провести додатковий огляд місця події з метою точного визначення місця перебування Па­насюк у момент наїзду.

Прокурор Галицького району оскаржив це рішення суду до апе­ляційного суду Львівської області з огляду на його безпідставність.

Чи є рішення прокурора обґрунтованим?

Якими діями суд може перевірити наявні у матеріалах справи докази?

Складіть процесуальний документ, який за цих умов не­обхідно винести судді.