Методичні рекомендації

Попередній розгляд справи суддею — це стадія кримінального про­цесу, в якій суддя одноособово розглядає направлену прокурором кримінальну справу на предмет можливості призначення її до судо­вого розгляду та вирішує питання щодо підготовки справи до судового розгляду.

Процесуальне значення стадії попереднього розгляду справи суддею полягає у такому.

1. Це є свого роду "процесуальний фільтр", що не допускає до судового розгляду кримінальні справи, які неповно розслідувано або в яких допущено істотні порушення закону.

2. У ній визначають межі майбутнього судового розгляду. Розгляд справи в суді першої інстанції може відбуватися тільки за тим обвинуваченням, що його було сформульовано на досудовому слідстві.

3. Попередній розгляд справи суддею забезпечує підготовку всіх необхідних умов для правильної організації та успішного прове­дення судового засідання.

4. У цій стадії з'являється новий учасник кримінального проце­су — підсудний. В разі призначення справи до судового розгляду обвинувачений "трансформується" в підсудного.

Провадження в стадії попереднього розгляду справи суддею здій­снюється на підставі таких загальних положень:

1. Судді заборонено вирішувати наперед питання про винуватість обвинуваченого (підсудного).

2. Під час попереднього розгляду справи не можуть бути присутні особи, які не є учасниками процесу (свідки, експерти тощо).

Функціями стадії є:

1. контрольна, пов'язана із контролем за тим, чи досудове слідство проведено з дотриманням всіх вимог кримінально-процесуального закону і чи правомірними були дії прокурора у справі, що надійшла до нього із обвинувальним висновком;

2. підготовчо-організаційна, що полягає у визначенні можливос­ті розгляду кримінальної справи у судовому засіданні та створенні відповідних умов для забезпечення реалізації такої можливості.

Завдання стадії, залежно від того, реалізацію якої функції вони забезпечують, можна поділити на дві групи.

Перша група спрямована на реалізацію контрольної функції. Ці завдання полягають у вирішенні питань, зазначених у ст. 237 КПК:

1. чи підсудна справа суду, на розгляд якого вона надійшла;

2. чи немає підстав для закриття справи або її зупинення;

2. чи складено обвинувальний висновок відповідно до вимог КПК;

3. чи немає підстав для зміни, скасування або обрання запобіж­ного заходу;

4. чи не було допущено під час порушення справи, проваджен­ня дізнання або досудового слідства таких порушень вимог КПК, без усунення яких справу не може бути призначено до судового розгляду;

5. чи немає підстав для притягнення до кримінальної відпові­дальності інших осіб (це питання з'ясовує суддя тільки в разі заявлення відповідного клопотання прокурором, обвинуваченим, його захисником чи законним представником, потерпілим чи його пред­ставником);

6. чи немає підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за статтею КК, яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин, чи для пред'явлення йому обвинувачення, яке до цього не було пред'яв­лено (це питання з'ясовує суддя за клопотанням прокурора, потер­пілого чи його представника).

Друга група завдань пов'язана із виконанням підготовчо-організа­ційної функції. Це ті, змістом яких є вирішення питань, зазначених у ст. 253 КПК:

1. про призначення захисника у випадках, якщо його участь у справі є обов'язковою;

2. про зміну, скасування або обрання запобіжного заходу;

3. про визнання особи законним представником обвинуваченого, потерпілою, відповідачем, представником потерпілого, позивача, відповідача, якщо рішення про це не було прийнято під час розслі­дування справи;

4. про визнання потерпілого цивільним позивачем, якщо позов не було заявлено під час розслідування справи;

5. про список осіб, які підлягають виклику в судове засідання, та витребування додаткових доказів (за наявності підстав вважати, що в стадії судового розгляду відповідно до ст. 299 КПК досліджу­ватимуть лише деякі докази або не досліджуватимуть взагалі, суддя вправі викликати в судове засідання лише тих осіб чи витребувати лише ті докази, про допит чи дослідження яких надійшли клопо­тання від учасників судового розгляду);

7. про заходи щодо забезпечення цивільного позову;

8. про виклик у необхідних випадках перекладача;

10. про розгляд справи у відкритому чи закритому судовому за­сіданні;

11. про день і місце судового розгляду справи;

12. всі інші питання, які стосуються підготовчих до суду дій.

Коло учасників стадії

Обов'язкові учасники:

1) суддя, який діє одноособово. В цій стадії він:

• головує під час попереднього розгляду справи;

• вислуховує доповідь прокурора щодо можливості призначення справи до судового розгляду;

• вислуховує думки інших учасників судового розгляду;

• вирішує клопотання, заявлені учасниками судового розгляду;

• приймає рішення за результатами попереднього розгляду справи;

2) прокурор:

• доповідає про можливість призначення справи до судового роз­гляду;

• висловлює думку щодо клопотань, заявлених іншими учасни­ками судового розгляду.

Необов'язкові учасники:

1) інші учасники процесу (судового розгляду) — див. п. 8 ст. 32 КПК:

• висловлюють свої думки;

• заявляють клопотання;

2) секретар — веде протокол (за необхідності).

Процесуальні засоби діяльності в стадії

• заслуховування доповіді прокурора (ч. 2 ст. 240 КПК);

• заслуховування думок прокурора та інших учасників процесу (ч. 2 ст. 240 КПК);

• дії судді, пов'язані із вирішенням клопотань, заявлених учас­никами розгляду (ч. 2 ст. 240 КПК);

• вручення копії обвинувального висновку і повістки про виклик до суду (ст. 254 КПК);

• забезпечення права на ознайомлення з матеріалами кримі­нальної справи (ст. 255 КПК).

За результатами попереднього розгляду справи суддя приймає одне з таких рішень:

1) про зупинення провадження в справі. Підставами до його прийняття є:

• зникнення обвинуваченого і невстановлення місця його пере­бування (ч. 1 ст. 249 КПК);

• захворювання обвинуваченого, що унеможливлює його участь у судовому розгляді справи (ч. 2 ст. 249 КПК);

2) про повернення справи прокуророві. Підставою до прийняття цього рішення є істотне порушення прокурором вимог статей 228-232 КПК (ст. 228 "Перевірка прокурором справи з обвинувальним висновком"; ст. 229 "Рішення прокурора в справі з обвинувальним висновком"; ст. 230 "Складання прокурором нового обвинувального висновку"; ст. 231 "Зміна прокурором обвинувачення"; ст. 232 "Направлення прокурором справи до суду").

3. про направлення справи за підсудністю. Підставою до прийнят­тя такого рішення є непідсудність справи суду, на розгляд якого вона надійшла від прокурора (ч. З ст. 249 КПК);

4. про закриття справи. Підставою є: наявність обставин, передбачених ст. 6, ч. 1 ст. 7, статтями 7-1, 7-2, 8, 9, 10 і 11-1 КПК (ч. 1 ст. 248 КПК);

5. про повернення справи на додаткове розслідування. Підставами прийняття рішення є:

• порушення таких вимог КПК під час порушення справи, про­вадження дізнання або досудового слідства, без усунення яких справу не може бути призначено до судового розгляду (обов'язково повертають на додаткове розслідування з ініціативи судді чи за кло­потанням прокурора, обвинуваченого, його захисника чи законного представника, потерпілого, позивача, відповідача або їх представ­ників);

• необхідність притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, якщо окремий розгляд справи щодо них неможливий (суддя вправі повернути справу для провадження додаткового роз­слідування за клопотанням прокурора, обвинуваченого, його за­хисника чи законного представника);

• наявність підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за стат­тею КК, яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин, чи для пред'явлення йому обвинувачення, яке до цього не було пред'явлено (суддя вправі повернути справу для провадження до­даткового розслідування за клопотанням прокурора, потерпілого чи його представника);

6) про призначення справи до судового розгляду. Підставою до прий­няття є позитивні відповіді судді на всі питання, зазначені в ст. 237 КПК.

Особливістю кінцевих рішень стадії попереднього розгляду спра­ви суддею є те, що з прийняттям одного із перших п'яти рішень процесуальна діяльність у цій стадії не завершується. Крім того:

1) підсудному не пізніше ніж за 3 доби до розгляду справи в суді вручають копію обвинувального висновку і повістку про виклик до суду, він дає розписку про вручення йому повістки про виклик до суду та копії обвинувального висновку із зазначенням дати і часу вручення (якщо підсудний є неповнолітнім, то копію вручають йому і його законному представникові);

2. повідомлення (в той самий строк) всіх інших учасників про день розгляду справи в суді (виклик свідка, експерта, перекладача повісткою);

3. у разі заявлення клопотань — ознайомлення прокурора, під­судного, його захисника, потерпілого, цивільного позивача та їх пред­ставників із матеріалами справи, а цивільного відповідача і його представника — з матеріалами, що стосуються цивільного позову.