Тема 13. Слідчі дії

Завдання до самостійної роботи

Час – 10 годин.

Опорні поняття: слідча дія, процесуальна дія, протокол слідчої дії, учасники слідчої дії

Після прослуховування лекції необхідно самостійно за допомогою нормативних актів і науково-методичних джерел проробити наступні питання:

1. Поняття слідчих дій.

1. Різновиди слідчих дій і їх система.

2. Загальні правила провадження слідчих дій.

3. Процесуальна характеристика окремих слідчих дій.

Методичні рекомендації

Готуючись до першого питання, слухачі повинні усвідомити, що у КПК термін "слідчі дії" згадано понад 90 разів. Однак визна­чення цього поняття закон не містить.

Через це вчені вкладають різний зміст у цей термін:

• всі дії слідчого (О. М. Ларін, І. М. Лузгін);

• вид пізнавальної діяльності слідчого (І. Є. Биховський);

• збирання доказів (С. А. Шейфер);

• дії (вид діяльності) з виявлення і закріплення доказів (Н. В. Жогін, Ф.Н.Фаткуллін);

• дії з одержання (збирання) доказів (Г. С. Казінян, А. Б. Соловйов);

• комплекс пізнавальних і посвідчувальних операцій (Г. Абдумаджидов);

• засіб одержання і перевірки доказів (О. П. Рибаков).

У теорії кримінального процесу є два підходи до визначення поняття слідчих дій:

1. широкий — дефініцію поняття дають за суб'єктом (слідчий), який здійснює слідчі дії. Прибічники цього підходу (О. М. Ларін, І. М. Лузгін) відносять до числа слідчих дій прийняття заяв про злочини, пред'явлення обвинувачення, ознайомлення обвинува­ченого з матеріалами досудового слідства тощо, тобто всі проце­суальні дії, здійснення яких належить до компетенції слідчого;

2. вузький — переважає в теорії та практиці. Згідно з ним слідчі дії визначаються таким чином.

Слідчі дії — це пізнавальні процесуальні дії, притаманні, в основ­ному, для стадії досудового розслідування, і призначені для пошуку, ви­явлення, фіксації та перевірки фактичних даних у кримінальній справі.

Під час підготовки до другого навчального питання плану слід знати, що систему слідчих дій становлять: допит (свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, експерта); огляд; освідування; обшук; виїмка; відтворення обстановки та обставин події; очна ставка; пред'явлення для впізнання; експертиза. Не обов'язково у кожній кримінальній справі здійснюють всі слідчі дії, передбачені законом. Слідчий має право вибору слідчої дії залежно від ситуації розслідування.

Слідчі дії поділяють на різновиди за кількома класифікаційни­ми ознаками.

Залежно від обсягу предмета слідчої дії та її повторюваності вони можуть бути основними і додатковими; первинними і повторними.

Залежно від необхідності провадження на тому чи іншому етапі досудового слідства (дізнання чи власне досудового слідства) слідчі дії поділяють на невідкладні та інші.

Залежно від того, чи встановлено кримінально-процесуальним зако­ном обов'язок слідчого провести ту чи іншу слідчу дію, всіх їх поділяють на обов'язкові та необов'язкові.

Залежно від мети слідчих дій розрізняють ті, що спрямовані на:

1. збирання доказів (допити, огляд, обшук, виїмка, освідування, експертиза);

2. перевірку доказів (відтворення обстановки та обставин події, очна ставка, пред'явлення для впізнання).

Залежно від того, за чиєю ініціативою провадять слідчі дії, їх по­діляють на такі, що вживають за ініціативою:

1. слідчого;

2. посадових осіб, які здійснюють відомчий контроль або проку­рорський нагляд за законністю досудового слідства (начальника слідчого відділу, прокурора);

3. інших осіб (заінтересованих у результатах вирішення кримі­нальної справи).

Залежно від допустимості повторного провадження слідчі дії є:

1. повторювані: допит, огляд, освідування, експертиза, обшук, виїмка;

2. неповторювані: очна ставка (з тих самих обставин, супе­речності щодо яких вже досліджувались під час очної ставки), пред'явлення для впізнання (одного й того самого об'єкта тому самому суб'єктові), відтворення обстановки та обставин події (в частині перевірки показань на місці).

Готуючись до третього запитання, слід усвідомити, що загальні правила провадження слідчих дій — це обумовлені принци­пами кримінального процесу і сформульовані в нормах, які регу­люють інститут слідчих дій, положення, що впливають на порядок провадження кожної з дій, яка належить до їх системи, і є обов'язковими для виконання посадовими особами державних органів, які здійснюють провадження у кримінальній справі. До загальних правил провадження слідчих дій належать:

1. Всі слідчі дії у кримінальній справі, що перебуває в про­вадженні слідчого, він зобов'язаний провадити особисто, за винятком випадків, передбачених кримінально-процесуальним законом .

2. Слідчі дії можуть провадити тільки належні суб'єкти, тобто ті, до компетенції яких належить досудове розслідування кримі­нальних справ.

3. Слідчі дії проводять за ініціативою слідчого, а в необхідних випадках — з ініціативи прокурора або начальника слідчого відділу, а також і за клопотанням суб'єктів, заінтересованих у результатах вирішення кримінальної справи.

4. Слідчу дію проводять лише за наявності передбачених законом відповідних підстав.

5. Слідчу дію може бути проведено тільки у порушеній кри­мінальній справі (за винятком випадків, коли закон дозволяє провадження слідчої дії до порушення — див. вище).

6. Під час провадження слідчих дій заборонено застосовувати до їх учасників фізичне або психічне насильство та інші незаконні методи.

7. Під час провадження слідчих дій заборонено принижувати гідність осіб, які беруть у них участь.

8. Під час провадження слідчих дій заборонено дії, небезпечні для життя і здоров'я їх учасників.

9. Заборонено провадження слідчих дій уночі, за винятком випад­ків, передбачених кримінально-процесуальним законодавством.

10. Слідчі дії, пов'язані з одержанням показань від підозрюва­ного, обвинуваченого, потерпілого, не повинні тривати стільки, щоб перетворюватися на знущання над допитуваним. Українським законодавством таке правило не передбачено. Його сформульова­но у ст. 24 Резолюції ООН 3452 "Про правила із захисту всіх осіб, підданих в будь-якій формі затриманню і тюремному утриманню" (ухвалено в грудні 1975 р. XXX сесією ООН), згідно з якою жоден заарештований не повинен піддаватися тривалим допитам.

11. Хід, зміст і результати проведеної слідчої дії має бути належним чином зафіксовано.