Основна література

1. Кримінально-процесуальний кодекс України: статті 28, 29

2. Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами норм кримінально-процесуального законодавства, якими передбачені права потерпілих від злочинів: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1978 р. № 8 (із змінами від 29 червня 1984 р. та 4 червня 1993 р.) // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України. - К., 1995. - Ч. 2. – С. 252-256.

3. Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнен­ня безпідставно нажитого майна: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 вересня 1989 р. № 3 (із змінами від 25 грудня 1992 р.) // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - К., 1995. - № 1.- С. 302-309.

4. Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4. // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України.-К., 1995.- Ч. 1.- С. 31-37.

5. Коваленко Є.Г. Маляренко В.Т. Кримінальний процес України: Підручник / 2-е вид., перероб. і допов. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 159-190.

6. Коваленко Є.Г. Кримінальний процес України: Навч. посіб. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 156-185.

7. Тертишник В.М. Кримінально-процесуальне право України: Підручник. 5-е вид., доп. і перероб. – К.: А.С.К., 2007. – С. 222-232.

8. Лобойко Л.Н. Уголовно-процессуальное право: Учебное пособие: курс лекций. – Х.: Одиссей. – 2007. – С. 592-612.

9. Кримінальний процес України: Підруч. для студентів юрид. спец. вищ. закладів освіти / Ю.М. Грошевий, Т.М. Мірошниченко, Ю.В. Хоматов та ін.; За ред. Ю.М. Грошевого та В.М. Хотенця. – Харків: Право, 2000. – С. 473-479.

Додаткова література

1. Альперт С. А. Защита в советском уголовном процессе прав и законных интересов лиц, понесших имущественный ущерб от преступ­ления. - Харьков, 1984.

2. Альперт С. А. Субъекты уголовного процесса. - Харьков, 1997. -С. 47-51.

3. Газетдинов Н. И. Деятельность следователя по возмещению материального ущерба. - Казань, 1990.

4. Гошовський М. І., Кубинська О. П. Потерпілий у кримінальному процесі України. - К., 1998.

5. Гурвич М. А. Учение об иске. - М., 1981.

6. Клименко Я. О. Цивільний позов як одна із форм забезпечення слідчим відшкодування шкоди, завданої злочином: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.09.-К., 2003.

7. Мазалов А. Г. Гражданский иск в уголовном процессе. - М., 1977.

8. Муравин А. Б. Уголовный процесс. - Харьков, Одиссей, 2000.

9. Новицький І. В. Цивільний позов в кримінальній справі та шляхи вирішення // Право України. - 2001. - № 2.

10. Савицкий В. М. Язык процессуального закона (вопросы терминологии).-М., 1987.-С. 191-204.

11. Тертишник В. М. Кримінально-процесуальне право України: Підручник. - К., 2003.

12. Удалова Л. Д. Кримінальний процес України. Загальна частина: Підручник. - К., 2005.

Тема 8. Процесуальні документи, строки та судові витрати

Завдання для самостійної роботи

Час – 6 годин

Опорні поняття: процесуальний документ, протокол, постанова, обвинувальний висновок

Для успішного засвоєння положень цієї теми необхідно, перш за все, знати ОБОВ'ЯЗКОВІ РЕКВІЗИТИ ПРОТОКОЛУ ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ ДІЇ

ВСТУПНА ЧАСТИНА:

- найменування документа;

- місце й дата проведення процесуальної дії;

- час початку й закінчення процесуальної дії;

- посада, спеціальне, військове звання або класний чин, прізвище й ініціали суб'єкта, який виконує процесуальну дію (слідчого, особи, що провадить дізнання, або прокурора);

- прізвище, ім'я та по батькові всіх осіб, що беруть участь у процесуальній дії. У ряді випадків процесуальний закон вимагає вказати їхні адреси (ст.85 КПК України) або дані про особу (ст.ст.107,145,170,171 КПК України). Якщо в процесуальній дії беруть участь співробітники МВС, прокуратури, податкової міліції (державної податкової адміністрації), СБУ України або інших правоохоронних органів, то вказуються їхнє прізвище, ініціали, посада, спеціальне, військове звання або класний чин. З метою нерозголошення даних про особу, у відношенні якої застосовані заходи безпеки, у протоколах слідчих дій, передбачених ст.ст.95,96,107, 145, 170, 171, 173 й 176 КПК України, обмежуються відомостями про цю особу в порядку, передбаченому ст.52-3 КПК України. При допиті свідка й потерпілого, а також проведенні за їхньої участі деяких слідчих дій (наприклад, очної ставки, пред'явлення для впізнання) зазначені суб'єкти попереджаються про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань й (або) за дачу неправдивих показань по ст.ст.384 й 385 КК України;

- посилання на відповідну постанову посадової особи про провадження процесуальної дії, а також норми КПК України, на підставі яких вона здійснюється й складається протокол. У випадку провадження слідчої дії за постановою судді (наприклад, обшуку житла) або в порядку окремого доручення (ст.118 КПК України) необхідно послатися й на ці юридичні обставини.

ОПИСОВА ЧАСТИНА:

- роз'яснення прав й обов'язків учасникам процесуальної дії. У випадку застосування технічних засобів – повідомлення про це учасників процесуальної дії із вказівкою точної характеристики й умов застосування фотографування, звукозапису, відеозапису або кінозйомки (ст. ст. 85¹, 85² КПК України);

- зміст процесуальної дії й установлені при цьому істотні обставини для справи. При використанні технічних засобів описується порядок їхнього застосування, об'єкти, до яких ці засоби були застосовані й отримані при цьому результати (ст. ст. 85¹, 85² КПК України). У випадку відтворення звукозапису показань, демонстрації кінострічки або відеострічки при проведенні інших слідчих дій про це робиться відповідна відмітка;

- докладний опис об'єктів, вилучених у ході процесуальної дії із вказівкою, у якому місці та за яких обставин вони виявлені.

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА:

- перелік вилучених об'єктів і приєднаних до протоколу матеріалів; порядок їхнього вилучення, упакування й опечатування;

- вказівка на відтворення звукозапису, перегляд відеострічки або кінострічки після їхнього виготовлення;

- зауваження учасників процесуальної дії, якщо вони мали місце. Вставки й виправлення повинні бути обговорені в протоколі перед підписами;

- вказівка на факт і форму ознайомлення учасників процесуальної дії із протоколом;

- перелік додатків до протоколу процесуальної дії, із вказівкою конкретних фотознімків, аудіокасет, кінострічок, відеострічок, планів, схем, зліпків та інших матеріалів, що пояснюють його зміст;

- підпису посадового суб'єкта, що склав протокол, і всіх інших осіб, що брали участь у процесуальній дії. У тому випадку, якщо хто-небудь із учасників процесуальної дії не може особисто підписати протокол через фізичні вади або інші причини, то для підписання протоколу запрошується інша (стороння) особа (ч.4 ст.85 КПК України);

- вказівка на факт відмови особи, що брала участь в процесуальній дії, підписати протокол (якщо він мав місце). Дана обставина відображається в документі й засвідчується підписом особи, яка склала протокол;

- вказівка на те, кому вручена копія протоколу.

ОБОВ'ЯЗКОВІ РЕКВІЗИТИ ПОСТАНОВИ

ВСТУПНА ЧАСТИНА:

- найменування процесуального рішення. Варто мати на увазі, що у випадках, передбачених кримінально-процесуальним законом (наприклад, ч.1 ст.98 КПК України), реквізитом вступної частини відповідних постанов особи, що провадить дізнання (дізнавача), є відповідне кліше (мовний стандарт), пов'язане із затвердженням прийнятого рішення начальником органа дізнання. Обов'язковим реквізитом вступної частини постанов слідчого, пов'язаних із затвердженням рішення прокурором, його санкцією або згодою, є відповідне кліше перед найменуванням документа (наприклад, ч.1 ст.8, ч.3 ст.177 і ч.2 ст.192 КПК України).

- місце й дата винесення постанови;

- ким складений документ: посада, спеціальне або військове звання, класний чин, прізвище й ініціали;

- приводи до ухвалення рішення й найменування справи, коротка юридична сутність злочину і його кримінально-правова кваліфікація. У необхідних випадках указується прізвище, ім'я та по батькові обвинуваченого, день, місяць і рік його народження (ч.1 ст.132 КПК України);

ОПИСОВО-МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА:

- виклад установлених у справі конкретних обставин, які є підставою для ухвалення рішення. При складанні постанови в порядку ст.417 КПК України обов'язково вказуються аркуші справи, які підтверджують наявність тих або інших доказів, що підтверджують необхідність направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру;

- мотиви, що свідчать про обґрунтованість ухваленого рішення;

- посилання на норми кримінально - процесуального закону, якими керувалася посадова особа, ухвалюючи рішення по справі;

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА:

- формулювання ухваленого рішення щодо сутності правової ситуації, що виникла (порушити кримінальну справу...);

- порядок і строки його виконання;

- формулювання рішення про направлення постанови відповідним суб'єктам (див. наприклад ч.2 ст.147 КПК України).

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА:

- вказівка на факт вручення копії постанови відповідним суб'єктам або його оголошення (див. наприклад, ст.136 КПК України);

- підпис посадового суб'єкта, що ухвалив рішення;

- посилання на роз'яснення процесуальних прав й обов'язків учасникам кримінального процесу (наприклад, ч.2 ст.123 КПК України);

СТРУКТУРА ОБВИНУВАЛЬНОГО ВИСНОВКУ

ВСТУПНА ЧАСТИНА;

ОПИСОВА ЧАСТИНА:

- преамбула;

- сутність кримінальної справи;

- особа обвинуваченого по справі (у справах про діяльності злочинних співтовариств - роль та особа обвинувачених у справі);

- відомості про потерпілого, цивільний позов і заходи його забезпечення;

- причини й умови, що сприяли здійсненню злочину та прийняті для їхнього усунення заходи;

- відомості про рух матеріалів справи.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА.

Розв’язуючи задачу, пов'язану зі складанням процесуальних та ділових паперів слідчого або особи, що провадить дізнання, студенти повинні пам'ятати про те, що сучасна методика складання процесуальних актів не містить раціональних способів чіткого і ясного викладу словесної інформації. Як показує аналіз не тільки слідчої практики, але й результатів поточних практичних занять зі спецкурсів, пов'язаних з виконанням навчальних завдань по складанню процесуальних документів, ця проблема в основному вирішується шляхом використання правової термінології, яка міститься в Кримінальному та Кримінально-процесуальному кодексах України, Науково-практичних коментарях до них й інших джерелах. Однак пошук потрібної інформації в них утруднений і вимагає багато часу.

Це спричиняє необхідність використання слухачами різного роду довідників про язикові норми правових документів (граматичних, лексичних, стилістичних та ін.), якими необхідно керуватися при роботі над процесуальними документами на українській й російській мовах.

Особливу цінність для слухачів представляють збірники мовних стандартів (кліше), властивих офіційно-діловому стилю сучасних української й російської мов. Вони, як правило, підготовлені на основі узагальнення практики складання процесуальних документів досудового розслідування, аналізу словесних конструкцій у законах і підзаконних актах.¹

Кліше, тобто готові, стійкі мовні обороти, є необхідними конструктивними елементами процесуальних актів і використаються в них для короткого й однозначного формулювання думок, міркувань і висновків. Заощаджуючи розумову енергію особи, що здійснює розслідування по кримінальній справі, вони сприяють швидкому й точному складанню документів, підвищують їхню якість.

Крім того, слухачам рекомендовано знайти відповіді на такі питання: